Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому там’язевому болю.
Код АТС М 02А A01.
Фармакологічні властивості. Активна речовина препарату –фенілбутазон є не стероїдним протизапальним засобом. При місцевому застосуванні проявляє протизапальну і знеболювальну дію.
Фармакокінетика. Фенілбутазон проникає в шкіру, в незначній кількості всмоктується у кров.
Показання для застосування. Травматичні пошкодження м’яких тканин, місцевий набряк, гематоми, розтягнення м’язів і сухожиль, фантомні болі.
Допоміжне лікування ревматоїдного артриту та артрозу, синовіїту; тендиніту, тендовагініту.
Ураження шкіри, викликані різними механічними та хімічними факторами. Опіки I і II ступеня при ураженні невеликої ділянки шкіри, сонячні опіки. Запалення шкіри в місці внутрішньом’язових або внутрішньо венних ін’єкцій, укуси комах.
Запалення гемороїдального вузла.
Поверхневий тромбофлебіт - як допоміжний засіб, оскільки препарат незамінює антикоагулянтної терапії.
Спосіб застосування та дози. Мазь наносять на поверхню шкіри тонким шаромбез втирання 2-3 рази на добу.
Побічна дія. Рідко можливі алергічні реакції.
Протипоказання.
підвищена чутливість до фенілбутазону;
трофічні виразки на шкірі гомілки;
екзема.
Передозування. Не відмічено.
Особливості застосування. Бутадіон не слід застосовувати для лікування тромбофлебіту глибоких вен.
У випадку тривалого нанесення мазі на мокнучу, без епітелію ділянку шкіри рекомендується періодично контролю вати картину крові – один раз на 2-4тижні (фенілбутазон може всмоктуватись і проявляти резорбтивну дію).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 8-15°С. Источник