ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТІАМІНУХЛОРИД
(THIAMINE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: thiamine, вітамін В1, 3-[(4-аміно-2-метил-5-піримідиніл) метил]-5-(2-оксіетил)-4-метил-тіазолій хлорид-гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина;
склад: 1 мл препарату містить тіаміну хлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50,0 мг;
допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінуВ 1. Тіамін.
Код АТС: А 11D A01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тіаміну хлорид – синтетичний препарат вітаміну В1, належить до водорозчинних вітамінів. В організмі людини в результаті процесів фосфорилюванняперетворюється в кокарбоксил азу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій. Вітамін В1 відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому та жировому обміні, а також у процесах проведення нервового збудження у синапсах. Вітамін В1 має відновлюючу, метаболічну, імуномодулюючу, антиоксидантну, н-холінолітичну дію.
Фармакокінетика.Препарат добре абсорбується. Фосфорилювання проходить в печінці. Накопи чується в печінці, серці, мозку, нирках, селезінці. Виділяється печінкою та нирками, близько 8–10 % - в незміненому вигляді.
Показання для застосування. Тіаміну хлорид застосовують для лікування гіпо- та авітамінозу В1, для терапії невритів, полі невритів, радикуліту, невралгій, периферичних паралічів, енцефалопатій, неврастенії, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечнику, захворювань печінки, дистрофії міокарда, спазмів периферичних судин (ендартеріїті т. д.), дерматозів неврогенного походження, при свербежі шкіри, піодермії, екземі, псоріазі, тиреотоксикозі, порушенні функції печінки, інтоксикації.
Спосіб застосування та дози. Розчин Тіаміну хлориду вводять внутрішньом’язово, дорослим - по 0,05 г (1 мл 5 % розчину), 1 раз надень, щоденно; дітям старше 8 років - по 0,0125 г (0,25 мл 5 % розчину). Накурс лікування - 10-30 ін’єкцій.
Побічна дія. Можливі алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив’янка, набряк Квінке), анафілактичний шок. Зазначені реакції виникають при схильності до алергії, у жінок - в клімактеричний таперед клімактеричний періоди, у хворих на алкоголізм.
Протипоказання. Гіпер чутливість до препарату.
Передозування. При застосуванні у великих дозах протягом тривалого часу можуть виникнути ознаки гіпертиреоїдизму: головний біль, збудливість, тремор, збільшення частоти пульсу, безсоння.
Лікування: припинити застосування препарату; лікування – симптоматичне.
Особливості застосування. Препарат слід застосовувати при лікуванні хворих з порушеннями всмоктування в кишечнику, атакож при тяжких формах захворювань або на початку лікування для прискорення досягнення терапевтичного ефекту.
З обережністю призначають при алергічних захворюваннях, гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості нервової системи, виразковій хворобі дванадцяти палої кишки (гіперацидні форми).
Починати парентеральне введення Тіаміну хлориду рекомендується з малих доз (не більше 0,5 мл 5 % розчину), і тільки при добрійпереносимості вводять більш високі дози.
При внутрішньом’язовому введенні препарат слід вводити глибоко в м’яз, при внутрішньо венному – повільно.
Підшкірні, а іноді і внутрішньом’язові ін’єкціїболючі через низький рН розчину.
У жінок, що знаходяться в клімактеричному таперед клімактеричному періодах, а також у хворих на алкоголізм можливе посилення симптомів побічної дії препарату.
Можливе застосування препарату під час вагітності тав період лактації за показаннями в рекомендованих дозах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Розчин Тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що вміщують сульфіти, оскільки в них він повністю розпадається. Не рекомендується одночаснепарентеральне введення Тіаміну хлориду з вітаміном В6 (піридоксин) і вітаміном В12 (ціанокобаламін), оскільки відповідно перший посилюєалергізувальний ефект тіаміну, а другий гальмує перетворення його вфосфорильовану біологічно активну форму.
Не слід змішувати в одному шприці Тіаміну хлорид з пеніциліном або стрептоміцином (відбувається розпад антибіотиків), а такожТіаміну хлорид та кислоту нікотинову (відбувається розпад тіаміну).
Тривале лікування проти судомними препаратами (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), а також спільне застосування препарату здигоксином, індометацином, антацидними препаратами може призвести до дефіциту тіаміну. Тіосемікарбазон і 5-фтор ураніл інгібують активність вітаміну В1. Вживання кофеїну, препаратів, щомістять сірку і естрогени, збільшує потребу у тіаміні. Тіамін послаблює курареподібну дію деполяризуючих м’язових релаксантів (дитилін та ін.).
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Источник
Термін придатності - 3 роки.