Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

РЕАМБЕРИН®
Назва: РЕАМБЕРИН®
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: ТОВ "Науково-технологічна фармацевтична фірма "Полісан", м.Санкт-Петербург, Російська Федерація
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Розчин для інфузій по 200 мл, 400 мл у флаконах № 1
Діючі речовини: 100 мл розчину містять: N-(1-дезоксі-D-глюцитол-1-іл)-N-метиламонію натрію сукцинату - 1.5 г, натрію хлориду - 0.6 г, калію хлориду - 0.03 г, магнію хлориду - 0.012 г
Фармакотерапевтична група: Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини
Показання: Гіпоксичний стан різного походження; інтоксикація різної етіології; геморагічний, кардіогенний, опіковий, травматичний, інфекційно-токсичний шоки; комплексна терапія токсичних гепатитів, холестазу тощо.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0530/01/01
Термін дії посвідчення: з 09.02.2004 до 09.02.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату РЕАМБЕРИН®
АТ код: B05XA31
Наказ МОЗ: 65 від 09.02.2004


    Інструкція для застосування РЕАМБЕРИН®

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    РЕАМБЕРИН®

    (REAMBERIN)

    Загальна характеристика:

    основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

    склад: 1 мл розчину містить:N-(1-дезоксі-D-глюцитол-1-іл)-N-метил амонію, натрію

    сукцинату 0,015 г (15 мг), натрію хлориду 0,006 г (6мг), калію хлориду 0,0003 г (0,3 мг), магнію хлориду 0, 00012 г (0,12 мг);

    допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньо венного введення.

    Код АТС В 05Х А 31.

    Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат маєдезінтоксикаційну, антигіпоксичну, антиоксидантну, гепато-, нефро- такардіопротекторну дію. Головний фармакологічний ефект препарату зумовлений його здатністю підсилювати компенсаторну активацію аеробного гліколізу, знижувати ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса мітохондрій, а також збільшувати внутрішньоклітинний фонд макроергічних сполук – аденозинтри фосфатута креатин фосфату. Активує антиоксидантну систему ферментів i гальмує процесиперекисного окислення ліпідів у ішемізованих органах, справляючимембраностабілізуючу дію на клітини головного мозку, міокарда, печінки танирок.

    У постінфарктний період препарат стимулює репараційні процеси в міокарді. При ураженні тканини печінки препарат сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, що виявляється зниженням рівня укрові ферментів-маркерів цитолітичного синдрому.

    Фармакокінетика. Не вивчалась.

    Показання для застосування.

    Як антигіпоксичний засіб i засіб для детоксикації при гострих інтоксикаціях piзної етіології:

    гіпоксичний стан різного походження: наркоз, раннійпicляoпepaцiйний період, значна втрата кpoві, гостра серцева чи дихальна недостатність, різні порушення кровообігу opгaнів i тканин, порушеннямікро циркуляції;

    інтоксикація різної етіології: отруєння ксенобіотикамиабо ендогенна інтоксикація;

    шок: геморагічний, кардіогенний, опіковий, травматичний, інфекційно-токсичний;

    - комплексна терапія токсичних гепатитів, холестазу, затяжних форм вірусних гепатитів з жовтухою.

    Cпociб застосування та дози.

    Реамберин застосовують тільки внутрішньо венно (краплинно), у добовій дозі (для дорослих) до 2 літрів розчину. Швидкість введення i дозування препарату визначають відповідно до стану хворого, але небільше 90 крап./хв (1 – 1,5 мл/хв),

    Дорослим зазвичай призначають 400 – 800 мл/добу. Швидкість введення препарату i дозування визначають відповідно до стану хворого.

    При тяжких формах шоку, гіпоксії та інтоксикації рекомендується поєднання з колоїдними кровозамінниками та іншими розчинами дляінфузій.

    При гепатитах дорослим призначають у добовій дозі 200 – 400 мл розчину, протягом 2–10 днів, залежно від форми i тяжкості захворювання, з контролем маркерних ферментів ураження печінки.

    Залежно від ступеня тяжкості захворювання курс лікування становить 7–11 днів.

    Дітям першого року життя вводиться внутрішньо веннокрапельно з розрахунку 2 – 5 мл/кг маси тіла щодня один раз на добу. Недоношеним дітям доцільно вводити розчин зі швидкістю 3 – 6 мл/год.

    Дітям від 1 до 14 років призначають в добовій дозі 10 мл/кг маси тіла зі швидкістю 3 – 4 мл/хв, але не більше 400 мл на добу. Дозу ділять на 2 введення.

    Тривалість курсу лікування становить 5 діб.

    Побічна дія. Можливі алергічні реакції, металевий присмак уроті. При швидкому введенні препарату можливі короткочасні реакції у виглядівідчуття жару та почервоніння верхньої частини тіла.

    Протипоказання. Індивідуальна непереносимість, черепно-мозкова травма з набряком головного мозку.

    Передозування. Може виникнути артеріальна гіпотензія, що потребує припинення вливання препарату, а за необхідності – введення ефедрину, серцевих засобів, кальцію хлориду, поліглюкіну, гіпертензивних препаратів.

    Особливості застосування. 3 обережністю застосовують у випадку, якщо користь від застосування препарату переважає ризик у період вагітності та лактації.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат є антагоністом барбітуратів. Источник

    Умови та термін зберігання. Препарат треба зберігати в захищеному відсвітла місці при температурі від 0 до 25 °С. Можливе заморожування під час транспортування. При зміні кольору розчину або за наявності осаду застосування препарату є неприпустимим. 3берігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.





    На сайті також шукають: Капсикам, Ереспал інструкція, Застосування препарату Стимол, Інструкція з використання Цетрилев, Показання для застосування Гуарем, Кардіостад побічні дії, Хомвіотензин протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Зилт