ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛЮКОЗА

(GLUCOSА)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: dextrose;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина;

склад: 100 мл розчину містять глюкози 5 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального живлення. Вуглеводи.

Код АТС В 05С Х 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. 5% розчин глюкози ізотонічний відносно плазми крові і при його внутрішньо венному введенні добре поповнює об’єм циркулюючої крові при її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє знешкодженню та виведенню отрут з організму. Глюкоза забезпечуєсубстрат не поповнення енергозатрат. При внутрішньо венних ін’єкціях активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.

Фармакокінетика. Після введення швидко розподіляється у тканинах організму.

Показання для застосування. Поповнення об’єму циркулюючої крові (при дегідратації внаслідок блювання, проносу, в після операційному періоді, пришоку, колапсі). Хвороби печінки, токсикоінфекції та інші інтоксикації, геморагічний діатез. Розчин глюкози також використовують як розчинник абоінфузійне середовище для введення різних лікарських засобів.

Електрохірургічні транс уретральні операції передміхурової залози і сечового міхура.

Спосіб застосування та дози. Ізотонічний розчин глюкози вводять підшкірно, внутрішньо венно краплинно та ректально.

Дорослим тадітям старше 15 років підшкірно та внутрішньо венно краплинно вводять 300 -500мл та більше на добу, ректально від 300 - 500 мл до 1000 - 2000 мл на добу, бажано краплинно.

Максимальна доза рідини для клінічного застосування у дорослих не повинна перевищувати 2 л/24 год., у разі шокового стану – максимум 2 л/год. Максимальна добова доза глюкози становить 0,75 г/кгмаси тіла на годину.

Дітям у разі необхідності поповнення об’ємуциркулюючої крові дозування 5% розчину глюкози проводять з урахуванням дефіциту рідини в організмі та добової потреби в рідині дитини, що становить у дітей до 1 року 130 - 150 мл/кг/добу; у дітей старше 1 року, як і у дорослих – 20 - 30мл/кг/добу.

Об’єм для ректального введення 5% розчину глюкози повинен відповідати віку дитини у тій самій дозі, що длявнутрішньо венних інфузій, бажано краплинно.

При електрохірургічних транс уретральнихопераціях 5% розчин Глюкози проводять по стандартних магістралях до промивного каналу електрохірургічних інструментів для утворення прозорого діелектричного середовища в зоні операції.

Побічна дія. Можливі порушення іонного балансу, алергічні реакції.

Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуються гіперглікемією.

Передозування. Можливий розвиток гіперглікемії тагіпергідратації. При цьому у пацієнтів спостерігається сухість шкіри та слизових оболонок, зниження напруження очного яблука, часте поверхневе дихання, тахікардія, аритмія, можливі втрата свідомості, підвищення температури тіла. Уразі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та введення препаратів звичайного інсуліну в дозі 1 ОД на 4-5 г сухої речовини глюкози підшкірно або внутрішньо венно.

Особливості застосування. При тривалому внутрішньо венному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові. Для підвищення осмолярності 5% розчин Глюкози можна комбінувати з ізотонічним розчином хлориду натрію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 1,5 року.