Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

БОРНА КИСЛОТА
Назва: БОРНА КИСЛОТА
Міжнародна непатентована назва: Boric acid
Виробник: Київське ОДКП "Фармацевтична фабрика", м.Київ, Україна
Лікарська форма: Порошок
Форма випуску: Порошок по 40 г у банках або у контейнерах
Діючі речовини: 1 банка містить борної кислоти - 40.0 г
Фармакотерапевтична група: Антисептичні препарати
Показання: Гострий і хронічний отит, дерматит, піодермія, мокнуча екзема, кон'юнктивіт, попрілості (у дорослих).
Термін придатності: необмежений
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0635/01/01
Термін дії посвідчення: з 20.02.2004 до 20.02.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату БОРНА КИСЛОТА
АТ код: D08AD
Наказ МОЗ: 309 від 23.05.2006


    Інструкція для застосування БОРНА КИСЛОТА

    ІНСТРУКЦІЯ

     для медичного застосування препарату

     БОРНА КИСЛОТА

     (Boric acid)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: Acidum boricum*;

    основні фізико-хімічні властивості: борна кислота (Н 3ВО 3) – безбарвні, блискучі, трохи жирні на дотик лусочки або дрібний кристалічний порошок. Розчинна ухолодній (1:25) і (легко) – в киплячій (1:4) воді; розчинна також у спирті (1:25). Водні розчини мають слабо кислу реакцію;

    склад: кислота борна.

    Форма випуску. Порошок для зовнішнього застосування.

    Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТСD08AD.

    Фармакологічні властивості. Борна кислота має антисептичну іфунгістатичну активність, а також в’яжучу дію. Коагулює білки (в тому числі ферментні) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки. 5% водний розчин інгібує процеси фагоцитозу, 2-4% розчин затримує ріст і розвиток бактерій. Має слабку подразнювальну дію на грануляційні тканини.

    Адсорбується через уражену ділянку шкіри, слизову оболонку травного тракту (при випадковому потраплянні всередину).

    Фармакокінетика. Препарат добре проникає через шкіру и слизові оболонки; погано виводиться із організму і може накопичуватися у внутрішніх органах та тканинах.

    Показання для застосування. Борну кислоту призначають прикон’юнктивітах, дерматитах, екземах, у тому числі мокнучій екземі, попрілостях, піодермії, гострих і хронічних отитах, кольпітах.

    Спосіб застосування та дози. Борну кислоту застосовують у дорослих ідітей старше 15 років, враховуючи при цьому можливість нанесення лише на обмежені ділянки тіла.

    0,5%, 1%, 2%, 3% спиртові розчини застосовують при отитах: у зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди, а також закапують по 3 – 5крапель 2 – 3 рази на добу.

    При дерматитах, мокнучій екземі для примочок використовують 3% водний розчин. Водні розчини готують із порошку ex tempore.

    При піодермії, попрілостях для змазування уражених ділянок шкіри застосовують також у вигляді 10% розчину в гліцерині. Цей розчин використовують і для змазування слизової оболонки при кольпітах. Для промивання кон´ юнктивального мішка прикон´ юнктивітах призначають 2% водний розчин.

    Тривалість курсу лікування – не більше 3-5 діб.

    Побічна дія. Можливий (особливо при передозуванні, тривалому застосуванні, порушенні функції нирок) розвиток гострих і хронічних реакцій –нудоти, блювання, головного болю, сплутаності свідомості, судом, проносу, шкірного висипу, десквамації епітелію. Може розвинутися олігурія. В окремих випадках виникають шокові стани.

    2

    Протипоказання. Порушення функції нирок, вагітність, індивідуальнанепереносимість. Протипоказана матерям-годувальницям для обробки молочних залозі дітям віком до 15 років.

    Передозування. Симптоми гострого отруєння, нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу і пригнічення центральної нервової системи (ЦНС), зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип (можливий летальний кінець протягом 5-7 днів). Симптоми хронічної інтоксикації (при тривалому застосуванні) - виснаження, стоматит, екзема, місцевий набряк тканин, порушення менструального циклу, анемії, судоми, алопеція. Лікування симптоматичне. Можливе застосування гемо- та перитонеального діалізу.

    Особливості застосування. Водні розчини готують із порошку ex tempore.

    Не рекомендується промивати порожнини тіла, можливе всмоктування.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія поки що не відома.

    Умови та термін зберігання. Зберігати в прохолодному, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці, при температурі +8 -15 º С. Источник

    Термін придатності не обмежений.





    На сайті також шукають: Беконазе, Семпрекс інструкція, Застосування препарату Локсоф, Інструкція з використання Простамед, Показання для застосування Пента, Діазолін побічні дії, Сорбекс протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Немотан