ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
БОРНА КИСЛОТА
(Boric acid)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Acidum boricum*;
основні фізико-хімічні властивості: борна кислота (Н 3ВО 3) – безбарвні, блискучі, трохи жирні на дотик лусочки або дрібний кристалічний порошок. Розчинна ухолодній (1:25) і (легко) – в киплячій (1:4) воді; розчинна також у спирті (1:25). Водні розчини мають слабо кислу реакцію;
склад: кислота борна.
Форма випуску. Порошок для зовнішнього застосування.
Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТСD08AD.
Фармакологічні властивості. Борна кислота має антисептичну іфунгістатичну активність, а також в’яжучу дію. Коагулює білки (в тому числі ферментні) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки. 5% водний розчин інгібує процеси фагоцитозу, 2-4% розчин затримує ріст і розвиток бактерій. Має слабку подразнювальну дію на грануляційні тканини.
Адсорбується через уражену ділянку шкіри, слизову оболонку травного тракту (при випадковому потраплянні всередину).
Фармакокінетика. Препарат добре проникає через шкіру и слизові оболонки; погано виводиться із організму і може накопичуватися у внутрішніх органах та тканинах.
Показання для застосування. Борну кислоту призначають прикон’юнктивітах, дерматитах, екземах, у тому числі мокнучій екземі, попрілостях, піодермії, гострих і хронічних отитах, кольпітах.
Спосіб застосування та дози. Борну кислоту застосовують у дорослих ідітей старше 15 років, враховуючи при цьому можливість нанесення лише на обмежені ділянки тіла.
0,5%, 1%, 2%, 3% спиртові розчини застосовують при отитах: у зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди, а також закапують по 3 – 5крапель 2 – 3 рази на добу.
При дерматитах, мокнучій екземі для примочок використовують 3% водний розчин. Водні розчини готують із порошку ex tempore.
При піодермії, попрілостях для змазування уражених ділянок шкіри застосовують також у вигляді 10% розчину в гліцерині. Цей розчин використовують і для змазування слизової оболонки при кольпітах. Для промивання кон´ юнктивального мішка прикон´ юнктивітах призначають 2% водний розчин.
Тривалість курсу лікування – не більше 3-5 діб.
Побічна дія. Можливий (особливо при передозуванні, тривалому застосуванні, порушенні функції нирок) розвиток гострих і хронічних реакцій –нудоти, блювання, головного болю, сплутаності свідомості, судом, проносу, шкірного висипу, десквамації епітелію. Може розвинутися олігурія. В окремих випадках виникають шокові стани.
2
Протипоказання. Порушення функції нирок, вагітність, індивідуальнанепереносимість. Протипоказана матерям-годувальницям для обробки молочних залозі дітям віком до 15 років.
Передозування. Симптоми гострого отруєння, нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу і пригнічення центральної нервової системи (ЦНС), зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип (можливий летальний кінець протягом 5-7 днів). Симптоми хронічної інтоксикації (при тривалому застосуванні) - виснаження, стоматит, екзема, місцевий набряк тканин, порушення менструального циклу, анемії, судоми, алопеція. Лікування симптоматичне. Можливе застосування гемо- та перитонеального діалізу.
Особливості застосування. Водні розчини готують із порошку ex tempore.
Не рекомендується промивати порожнини тіла, можливе всмоктування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія поки що не відома.
Умови та термін зберігання. Зберігати в прохолодному, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці, при температурі +8 -15 º С. Источник
Термін придатності не обмежений.