ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Rheopolyglucin)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху, солонувата на смак;
склад: 100 мл розчину містять декстрану-40 у перерахунку на суху речовину –10 г; натрію хлориду – 0,9 г.
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові. Декстран. Код АТС В 05А А 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Підвищує суспензійні властивості крові, зменшує її в’язкість, сприяє відновленню кровотоку у дрібних капілярах, запобігає та усуває агрегацію формених елементів крові. Виявляєдетоксикуючу дію внаслідок зв’язування циркулюючих у крові токсичних речовин та елімінації їх з організму. Посилює нирковий кровотік, підвищує клуб очковуфільтрацію та діурез.
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні поступово залишає судинне русло, виводиться головним чином нирками (за першу добу близько 70%). Решта реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де поступовометаболізується до глюкози.
Показання для застосування. Поліпшення капілярного кровоточу з метою профілактики та лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хворобиРейно; травматичний, операційний, токсичний, опіковий шок; перитоніт, панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва (ускладнена міопія, дистрофія сітківки), запальні процеси рогівки та судинної оболонки; додається до пер фузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці; при судинних і пластичних операціях з метою зменшення тенденції до тромбозу.
Спосіб застосування та дози.Застосовується внутрішньо венно. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньо шкірної пробиза винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Для дорослих добова доза – 400-1500 мл (до 15 мл/кг маси тіла), дітям до 2-3 років вводять в дозі 10 мл/кг маси тіла, до 8років 7-10 мл/кг (1-2 рази на добу), до 13 років – по 5-7 мл/кг (1-2 рази надобу), старшим 14 років – доза для дорослих. Курс лікування 5-10 діб.
Слід враховувати, що одночасно зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний та електролітний баланси (це особливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньо венно крапельно: безпосередньо перед операцією у дозі 5-10 мл/кг (дітям до 10 мл/кг); під час операції - 5 мл/кг, після операції протягом 5–6днів крапельно з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення. При операціях ізштучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові з розрахунку 10–20 мл/кг для заповнення насоса оксигенатора. Концентрація полімеру з глюкозою в пер фузійномурозчині не повинна перевищувати 3%.
Побічна дія. Препарат викликає підвищення діурезу, але інколи спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньо веннокристалоїд ні розчини для поповнення та підтримання водно-електролітного балансу. Можливі алергічні реакції (свербіння шкіри, висипання, набряк Квінке), тахікардія, зниження артеріального тиску. В цих випадках припиняють введення препарату і призначають препарати кальцію, антигістамінні, серцево-судинні таінші.
Протипоказання. Реополіглюкінпротипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також притромбоцит опенії, захворюваннях нирок (з анурією), серцевій недостатності, увипадках, коли не можна вводити великі кількості рідини (травма черепа, крововилив у мозок та ін.), при схильності до різко виражених алергічних реакцій.
Передозування. Гіперволемія, гіпокоагуляція. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Реополіглюкін можна вводити тільки після попереднього проведення внутрішньо шкірноїпроби, яка проводиться за 24 години до інфузії препарату.
Методика проведення внутрішньо шкірної проби длявизначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правила септики, шприцем відбирають 0,2 – 0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці на стерильну голку для внутрішньо шкірних ін’єкцій внутрішньо шкірно вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної кірочки”). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої перевищує 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення) свідчать про підвищену чутливість організму до Реополіглюкіну і неможливість використання цього препарату уданого хворого.
При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана для проведення внутрішньо шкірноїпроби. Результати проби реєструються вісторії хвороби.
Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію до Реополіглюкіну у 100% хворих. Тому в перші 5-10 хвилин по мірі внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежитиза станом хворого.
При зниженій функціональній здатності нирок або при необхідності обмежити введення натрію хлориду призначають Реополіглюкін із 5% розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і при інших станах, коли протипоказане введення вуглеводів, використовують Реополіглюкін із ізотонічним розчином натрію хлориду.
Дози та швидкість ведення препарату слід вибирати відповідно до показань та стану хворого.
Застосовують тільки під контролем лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +10°С до +25°С в сухому місці. Термін придатності – 4 роки.