ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЕНТАМІЦИН
(GENTAMYCIN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: гентаміцин;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин практично без видимих часток;
склад: кожна ампула (2 мл) містить 40 мгабо 80 мг гентаміцину у формі сульфату;
допоміжні речовини: метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, натрію мета бісульфіт, ЕДТА динатрієва сіль, пропіленгліколь, кислота сірчана, натрію гідрооксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибіотики –аміноглікозиди. АТС: J01GB03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Гентаміцин є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким бактерицидним спектром дії. Тести in vitro підтверджують його активність відносно різних видів грам позитивних та грам негативних мікро організмів: Escherichia coli,Proteus species (індол-позитивний та індол-негативний), Pseudomonasaeruginosa, види групи Klebsiella-Enterobacter-Serratia, Citrobacterspecies, Salmonella species, Shigella species і Staphylococcusspecies (включаючи пеніцилін- та метицилін-стійкі штами). Наступнімікро організми, як правило, стійкі до аміноглікозидів: Streptococcuspneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseriameningitidis, Treponema pallidum та анаеробні мікро організми, такіяк Bacteroides species або Clostridium species.
Фармакокінетика. Гентаміцин легко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 - 90 хвилин післявнутрішньом’язового введення. Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6 - 8 годин. Близько 90 % гентаміцину екскретується у незміненому стані в сечу за допомогою клуб очкової фільтрації. Період напів виведення зплазми становить приблизно 2 години.
Показання для застосування. Гентаміцин призначають при лікуванні серйозних інфекцій:
септицемії (включаючи неонатальний сепсис);
тяжкі ускладнення і хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
інфекції нижніх дихальних шляхів;
інфекції шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;
інфекції ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації зß-лактам ними антибіотиками;
інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт).
Гентаміцин є засобом вибору при лікуванні тяжких бактеріальних інфекцій, що пов’язані з невідомими або неідентифікованимизбудниками; інфекцій, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами іт. ін.). У цих випадках гентаміцин, як правило, застосовується у комбінації зb-лактам ними антибіотиками.
Спосіб застосування та дози. Гентаміцин можезастосовуватись внутрішньом’язово, внутрішньо венно або субкон’юнктивально.
Доза, спосіб введення та інтервали між індивідуальними дозами залежать від тяжкості захворювання, чутливості бактерійі стану пацієнта. Правильне дозування розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта.
Дорослі. Звичайна добова дозагентаміцину для пацієнтів з помірними та серйозними інфекціями становить 3 - 5мг/кг маси тіла, внутрішньом’язово або внутрішньо венно, розподілена на 3прийоми.
Звичайна тривалість приймання препарату для всіх пацієнтів 7 – 10 діб.
При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений за необхідністю. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після його приймання більше ніж 10діб.
Призначена добова доза гентаміцину повинна бути безпечною та ефективною.
Застосовують дози 4 - 7 мг/кг. Дозування розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо пацієнт неповний (має додатково не більше 20 % до ідеальної маси тіла (ІМТ). Якщо пацієнт повний, визначальна доза маси тіла (ДМТ) розраховується за наступною формулою: ДМТ =ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).
Медичний персонал повинен знати про можливість ендотоксин-подібних реакцій, які проявляються пропасницею, ознобом та/абогіпотензією, що викликані, як вважають, підвищенням рівня ендотоксинів.
Діти. 6 - 7,5 мг/кг/добу внутрішньом’язово або внутрішньо венно, на 3 прийоми (2 – 2,5 мг/кг вводити кожні 8 годин).
Діти та новонароджені старші 1-готижня.7,5 мг/кг маси тіла на добу, розподілені на 3 рівні дози (2,5 мг/кг вводити кожні 8 годин).
Недоношені та доношені новонароджені на 1-му тижні життя.
Народжені раніше 28 тижнів вагітності: 2,5 мг/кг кожні 24 - 36 годин.
Народжені на 28 – 32 тижнях вагітності: 2,5 мг/кг кожні 18 годин.
Народжені пізніше 32 тижнів вагітності: 2,5 мг/кг кожні 12 годин.
Новонародженим з масою тіла до 1500 г слід вводити гентаміцин кожні 24 години.
Новонародженим з масою тіла від 1500 г до 3250 г слід вводити гентаміцин кожні 18 годин.
Немовлятамгентаміцин слід призначати тільки за чіткими показаннями. Лікування повинне бути максимально коротким.
Гентаміцинможливо вводити один раз на добу новонародженим у стабільному стані, дітям з інфекціями сечових шляхів, а також дітям з високою температурою танейтропенією.
Дорослим при лікуванні більшості інфекційних хвороб рекомендується одне введення протягом доби. Однак можуть бути певні показання, при яких одноразове введення протягом доби не рекомендується у зв'язку з недостатністю клінічного досвіду (див. розділ «Особливості застосування»).
При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування, але не перевищував рівня гентаміцину у крові. При кожній можливості контролюйте концентрацію гентаміцину у сироватці крові. Через 30 – 60 хвилин після внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення сироваткові концентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.
Початкова доза така, як і для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Для продовження терапії є два методи. Один метод передбачає збільшення інтервалу між окремими дозами. У зв'язку з тим, що кліренсаміноглікозидів тісно корелює з кліренсом креатині ну та його сироватковою концентрацією, дані показники можуть допомогти визначити потрібний інтервал міждозами гентаміцину, що вводяться.
Рекомендований графік дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок.
| Сечовина (ммоль/л)
| Кліренс креатині ну (мл/с)
| Інтервал між введеннями і дози
|
| < 6,7
| > 1,2
| 80* мг кожні 8 годин
|
| 6,7 – 16,7
| 0,5 – 1,2
| 80* мг кожні 12 годин
|
| 16,7 – 33,3
| 0,2 – 0,5
| 80* мг кожні 24 години
|
| > 33,3
| 0,1 – 0,2
| 80* мг кожні 48 годин
|
Для пацієнтів з масою тіла нижче 60 кгдоза становить 60 мг гентаміцину.
Для пацієнтів з інфекціями серозної системи та порушенням функції нирок бажано призначати антибіотик з більшою частотою, але зменшити дозування.
Рекомендовані дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
| Сироватковий креатинін (мкммоль/л)
| Приблизна норма кліренсу креатині ну (мл/с/1.73 м2)
| Відсоток від рекомендованих доз
|
| ≤ 88
| > 1.67
| 100
|
| 89 – 115
| 1.17 – 1.67
| 80
|
| 116 – 141
| 0.92 – 1.17
| 65
|
| 142 – 168
| 0.75 – 0.92
| 55
|
| 169 – 194
| 0.67 – 0.75
| 50
|
| 195 – 221
| 0.58 – 0.67
| 40
|
| 222 – 265
| 0.50 – 0.58
| 35
|
| 266 – 309
| 0.42 – 0.50
| 30
|
| 310 – 354
| 0.33 – 0.42
| 25
|
| 355 – 451
| 0.25 – 0.33
| 20
|
| 452 – 583
| 0.17 – 0.25
| 15
|
| 584 – 707
| < 0.17
| 10
|
Пацієнтам з бактеріальною інфекцією, яким необхідний діаліз, призначають 1 – 1,5 мг гентаміцину на кг маси тіла наприкінці кожного діалізу.
При перитонеальному діалізі додають 1 мг гентаміцинудо 2-х л діалізного розчину.
Внутрішньо венне введення. Дози такі ж, як і длявнутрішньом’язового введення. Звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5 % глюкоза) становить 100 - 200 мл для дорослих; длядітей об’єм розчинника повинен бути пропорційно зменшений. Розведений розчин повинен бути введений протягом 1 - 2 годин. Концентрація гентаміцину у розчиніне повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1 %).
У шприці гентаміцин не слід змішувати з іншими будь-якими ліками.
Субкон’юнктивальне введення. 10 - 20 мг гентаміцину, нерозведеного або розведеного рівним об’ємом стерильного фізіологічного розчину.
Найвища добова доза гентаміцину становить 7,5 мг/кг, розподілена на 3 прийоми.
Побічна дія. Як і інші аміноглікозиди, гентаміцин може викликати серйозну побічну дію як на вестибулярну, так і наслухову гілки восьмої пари черепних нервів, він також може порушувати функцію нирок, підвищувати рівень сечовини та креатині ну в сироватці, викликати протеїнурію та циліндрурію.
Інші побічні ефекти, які відзначаються рідко: підвищення рівня сироватковихтрансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, підвищення рівня ретикулоцитів, тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м'язовий біль.
Дуже рідко відзначаються такі побічні ефекти: нудота, підвищення слиновиділення, втрата апетиту, втрата ваги, пурпура, набряк гортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість.
Протипоказання.
Гіпер чутливість до гентаміцину або будь-якого антибіотика з групи аміноглікозидів.
Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного призначення діуретиків (етакринової кислоти і фуросеміду), оскільки останні можуть посилювати токсичність гентаміцину.
Гентаміцинможе потенціювати ефект міо релаксантів. Внаслідок одночасного застосуваннягентаміцину і блокаторів нервово-м’язової передачі може розвинутисьнервово-м’язовий та дихальний параліч.
Одночасне або послідовне застосування інших потенційно нейротоксичних або нефротоксичних антибіотиків, таких як стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, тобраміцин, цефалоридин, паромоміцин, віоміцин, полі міксин В та колістин, не рекомендується.
Одночасне застосування пеніциліну призводить до розвитку синергічного бактерицидного ефекту гентаміцину, однак, ці препарати фізично і хімічно несумісні, і їх неможна змішувати один з одним.
Посиленнянефротоксичності відзначалось при одночасному введенні гентаміцину ікліндаміцину, ванкоміцину, піперациліну, метоксифлурану, фоскарнету та радіологічних засобів.
Передозування. У разі передозування чи токсичних реакцій з ознаками або симптомами нефротоксичності чи ото токсичностіта нервово-м'язової блокади з дихальною недостатністю гентаміцин можливо вивести з кровотоку за допомогою гемодіалізу. Для новонароджених застосовуєтьсяперитонеальний діаліз.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок виведення гентаміцину є особливо важливим.
Особливості застосування. У пацієнтів з захворюваннями нирок необхідно регулярно контролю вати сироваткові концентраціїгентаміцину та функції нирок та слуху.
Симптоми порушення функції нирок або ушкодження слухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміциномабо, у виключних випадках, тільки корекції його дози. Слід з обережністю призначати недоношеним дітям і новонародженим, оскільки нирки в них ще неповністю розвинені і внаслідок цього період біологічного на півжиття препарату може збільшуватись.
Гентаміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з дегідратацією, міастенією гравіс, паркінсонізмом чигіпокальціємією, а також у хворих похилого віку.
Паралельне чи послідовне застосування іншихнейротоксичних та нефротоксичних препаратів, зокрема, стрептоміцину, неоміцину, канаміцину, тобраміцину, цефалоридину, паромоміцину, віоміцину, полі міксину Вабо колістину не рекомендується.
Слід уникати одночасного застосування гентаміцину ісильних діуретиків, оскільки вони можуть підвищити токсичність аміноглікозидів.
Нервово-м’язова блокада і дихальний параліч можуть наставати внаслідок одночасного застосування гентаміцину і міо релаксантів. Кальцій і неостигмін можуть зняти нервово-м’язову блокаду, викликанусукцинілхоліном і тубо курарином, відповідно.
Хворі, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи дзвін у вухах, особливо чутливі до гентаміцину. Прояв порушення функції нирок чи слухового апарату потребує припинення лікуваннягентаміцином або, у надзвичайних випадках, корекції дозування.
У зв'язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується одночасне введення всієї добової дози гентаміцину при наступних станах:
опіки площею більше 20%;
цистофіброз;
асцит;
ендокардит;
хронічна ниркова недостатність з застосуваннямгемодіалізу;
сепсис;
вагітність.
Застосування в період вагітності та лактації. При призначенні вагітним жінкам гентаміцин може чинити шкідливий вплив на плід (ото токсичність), у зв’язку з чим гентаміцин призначають вагітним жінкам тількипри лікуванні інфекцій, що загрожують життю. Внаслідок можливості серйозних побічних ефектів щодо дитини при вигодовуванні грудним молоком, слід прийняти рішення або про припинення годування груддю, абопро відміну лікування гентаміцином.
Вплив на здатність керувати автомобілем. Даних про вплив на здатність керувати автомобілем або механізмами немає. Однак у деяких пацієнтів гентаміцин увисоких дозах може викликати порушення рівноваги, що супроводжується нудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування.
Умови та термін зберігання. Зберігають при температурі нижче 250 С.
Термін зберігання препарату – 5 років.
Не застосовувати гентаміцин після закінчення терміну придатності. Источник
Зберігати препарат у недоступному для дітей місці.