І Н С Т РУ К Ц І Я
для медичного застосування препарату
СііНУ
CeeNU®
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ломустин; (1-(2-хлороетил)-3-циклогексил-1-нітрозосечовина);
основні фізико-хімічні властивості: ломустин - порошок від білого до жовтуватого кольору, що розчиняється у 10% етиловому спирті (0,05 мг/мл), а також в абсолютному спирті (70 мг/мл), практично не розчиняється у воді (менше 0,05 мг/мл); при фізіологічних значеннях pН препарат в основному нейонізований; емпірична формула C6H12C1N3O2;молекулярна маса 233,71;
- 10 мг ломустину - білий ковпачок з написом BRISTOL 3030 та білий корпус з написом 10mg;
- 40 мг ломустину - білий ковпачок з написом BRISTOL 3031 та зелений корпус з написом 40mg;
- 100 мг ломустину - зелений ковпачок з написом BRISTOL 3032 та зелений корпус знаписом 100 mg.
склад: ломустин (групи нітрозосечовини):10 мг, 40 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, манітол.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група.
Протипухлинні засоби. Код АТС: L 01АD.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинамика.
Вважається, що СііНУ діє якалкілюючий агент, однак, як і інші похідні нітрозосечовини, може також пригнічувати деякі ферментативні реакції.
Фармакокінетика.
При дослідженнях за допомогоюрадіо активно-міченого препарату після його перорального прийому в дозах від 30мг/м2 до 100 мг/м2 близько половини радіо активно-міченого препарату виводилося з організму приблизно за 24 години. Період напів виведення вихідного препарату і/або його метаболітів з сироватки варіює від 16 годин до 2днів. Концентрація в тканинах досить близька до концентрації в плазмі крові через 15 хвилин після внутрішньо венного введення.
У зв'язку з високою розчинністю в ліпідах і практично повною відсутністю іонізації при фізіологічних значеннях pН СііНУ ефективно проходить через гематоенцефалічнийбар'єр. Концентрація в спинномозковій рідині становить 50% або більше відносно тих концентрацій, що одночасно визначаються в плазмі.
Показання для застосування.
СііНУ показаний для паліативної терапії в доповнення до інших форм лікування або ж у стандартних схемах комбінованої терапії з іншими відомими хіміотерапевтичними препаратами під час наступних станів:
- пухлини мозку: первинні пухлини і метастази в хворих, що вже отримували відповідне хірургічне і/або променеве лікування;
- лімфогранулематоз: для другої лінії лікування;
- інші пухлини: СііНУ застосовується в комбінації з іншими терапевтичними засобами тільки у випадках безуспішного лікування звичайними методами.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована доза ломустинудорослим і дітям становить 130 мг/м2 при однократному пероральному прийомі кожні 6 тижнів.
Хворим із зниженою функцією кісткового мозку дозу можна знизити до 100 мг/м2 при дотриманні шеститижневого інтервалу між прийомами.
Повторний курс ломустину неварто призначати, поки вміст формених елементів у циркулюючій крові не відновиться до прийнятних значень (тромбоцити 100´109/л, лейкоцити 4´109/л). Вміст формених елементів у крові слід перевіряти щотижня, причому повторні курси не можна призначати до закінчення шеститижневого терміну, оскільки гематологічна токсичність є пізньою і носить кумулятивний характер.
Подальші дози при лікуванні повинні підбиратися в залежності від відповіді системи кровотворення хворого на попередню дозу. Як орієнтир при доборі доз можна використовувати наступну схему:
| Мінімум після попередньої дози
| Необхідна доза
(% від попередньої)
|
| Лейкоцити
| Тромбоцити
| |
| > 4´109/л
3 - 3,9´109/л
2 - 2,9´109/л
< 2´109/л
| > 100´109/л
75 - 99,9´109/л
25 - 74,9´109/л
< 25´109/л
| 100%
100%
70%
50%
|
При використанні ломустину у комбінації з іншимимієлосупресивними препаратами дози повинні коригуватися.
Побічна дія.
Шлунково-кишковий тракт. Через 3-6 годин після прийому пероральної дози можуть спостерігатися нудота і блювота, що звичайно продовжуються менше 24 годин. Частота і тривалість цих побічних ефектів можуть бути знижені завдяки використаннюпроти блювотних препаратів перед уведенням ломустину, а також призначаючиломустин хворим натще.
Токсичність у відношенні системи кровотворення. Основна і найбільш важка токсичність ломустину позв'язана з пізнім пригніченням кісткового мозку. Звичайно вона розвивається через 4-6 тижнів після прийому препарату і носитьдозозалежний характер. Тромбоцит опенія розвивається приблизно через 4 тижні і можеперсисту вати протягом 1-2 тижнів. Приблизно через 6 тижнів після прийомуломустину розвивається лейкопенія, що може персисту вати протягом 1-2 тижнів. Приблизно в 65% хворих вміст формених елементів білої крові може становити менше 5´109/л, а в 36% хворих - менше 3´109/л. Звичайно тромбоцит опенія більш тяжка, ніж лейкопенія. Однак, обидва види токсичності можуть обмежувати дозу препарату.
Ломустин може викликати кумулятивну мієлосупресію, причому після прийому повторних доз може відзначатися більш виражене пригнічення або ж тривалість цього стану може бути більшою.
Після лікування хворих препаратами нітрозосечовини повідомлялося про гострі лейкемії і дисплазіїкісткового мозку.
Також може спостерігатися анемія, але вона розвивається не так часто і має менш тяжкий характер, ніжтромбоцит опенія та лейкопенія.
Токсична дія налегені. Іноді повідомлялося про появу інфільтратів у легенях і/або фіброзу легеніпри застосуванні ломустину. Поява токсичного ефекту відзначалася після закінчення 6 місяців (або через більш тривалі терміни) від початку лікування при сумарних дозах препарату більше 1100 мг/м2. Повідомлялося про один випадок легеневої токсичності при кумулятивній дозі всього 600 мг.
Інші токсичні ефекти. Іноді повідомлялося про стоматит, алопецію та анемії. У деяких хворих, що одержували ломустин, спостерігалися неврологічні реакції, наприклад дезорієнтація, летаргія, атаксіяі розлад артикуляції. Однак зв'язку між зазначеними ефектами та застосуванням препарату в таких хворих не встановлено.
Нефро токсичність.
У хворих, що одержали високі кумулятивні дози препарату в умовах тривалого лікування ломустином та іншими близькими препаратами нітрозосечовини, відзначалося порушення функції нирок, що полягало в зменшенні розмірів нирки, прогресуючій азотемії і нирковій недостатності. Епізодично повідомлялося також про ушкодження нирок у хворих, що одержували менші загальні дози препарату.
Токсична дія на печінку. Повідомлялося про оборотну токсичну дію на печінку, що проявлялась у підвищенні рівнютрансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну серед невеликого відсотка хворих, які одержували ломустин.
Канцерогенез, мутагенез, порушення репродуктивної функції. Ломустин має канцерогенну діюв щурів і мишей, викликаючи помітне збільшення частоти пухлин у дозах, що наближаються до застосовуваних у клініці. Лікування препаратами нітрозосечовинипов'язане з ризиком канцерогенної дії. Після лікування хворих препаратаминітрозосечовини повідомлялося про гострі лейкемії і дисплазії кісткового мозку. Ломустин також впливає на репродуктивну функцію самців щурів у дозах, що перевищують застосовувані для людини.
Протипоказання.
СііНУ не слід призначати хворим, що раніше виявили гіпер чутливість до цього препарату.
Передозування.
Специфічних інструкцій немає. Промивання шлунку, госпіталізація, детоксикацій на, на симптоматична терапія.
Особливості застосування.
СііНУ повинен призначатися лікарями, що мають досвід застосування протипухлинних препаратів. Основна інайбільш тяжка токсичність СііНУ пов'язана з пізнім пригніченням кісткового мозку, особливо тромбоцит опенією та лейкопенією, на фоні яких у ослаблених хворих можуть виникати кровотечі і важкі інфекції.
Слід щотижня проводити аналіз формених елементів крові протягом принаймні 6 тижнів після прийому призначеної дози. Курси СііНУ в рекомендованих дозах не варто призначати частіше, ніж через шість тижнів.
Токсичність СііНУ у відношенні до кісткового мозку носить кумулятивний характер, тому коригування дози слід проводити на основі значень мінімального вмісту формених елементів крові після прийому попередньої дози.
Необхідно дотримуватисьобережності при призначенні СііНУ хворим із зниженим рівнем тромбоцитів, лейкоцитів і еритроцитів у периферичній крові.
Легенева токсичність СііНУносить дозозалежний характер.
Повідомлялося про можливість розвитку вторинних злоякісних захворювань при тривалому застосуваннінітрозосечовини.
Перед призначенням препарату СііНУ (ломустин) лікар повинен надавати хворому інформацію та інструкції:
1. Хворих треба проінформувати, що ломустин - протипухлинний препарат і належить до групиалкілюючих агентів.
2. Для правильного застосування ломустину хворі повинні знати, що фармацевт в аптеці може відпустити їм препарат в капсулах двох або більше різних видів і кольорів.
3. Хворих треба проінформувати, що ломустин приймається перорально один раз, і нова дозане буде призначатися протягом принаймні шести тижнів.
4. Хворих треба попередити, що нудота і блювота можуть продовжуватися менше 24 годин, хоча апетит може пропасти на декілька днів.
5. Слід звернутися до лікаря при виникненні одного з зазначених симптомів: лихоманка, озноб, біль у горлі, незвичайна кровотеча або синці, задишка, сухий кашель, набряклість ступнів і гомілок, сплутаність свідомості, жотувшність склер ішкіри.
Поряд із дослідженням функції легені у хворого перед початком лікування, необхідно часто проводити повторні дослідження в процесі лікування. До групи підвищеного ризику відносяться хворіз вихідними показниками належної форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) або дифузійної спроможності легень (ДСЛco) нижче 70%.
Оскільки ломустин може призвести до порушення функції печінки, необхідно періодично проводити відповідні дослідження, також слід періодично перевіряти функцію нирок (звичайно раз у місяць)
Вагітність. Безпека застосування препарату при вагітності не встановлена. В дослідах на тваринах виявленаембріотоксична та тератогенна дія СііНУ у дозах еквівалентних тим, щозастосувуються у дюдей. При застосуванні препарату при вагітності або якщо вагітність настала під час прийому препарату, хвору слід попередети відносно потенційного ризику для плода. Жінкам дітородного віку слід рекомендувати уникати вагітності під час прийому препарату СііНУ
Лактація. Данних відносно властивостей СііНУ проникати у грудне молоко немає. Однак, враховуючи, щобогато ліків проникають у грудне молоко, годування груддю слід припинити.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Не встановлена.
Умови та термін зберігання.
ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.
Зберігати у добре закупорених контейнерах при температурі 15-30°С, уникати зберігання при температурах вищих 40 °С. Источник
Термін придатності - 3 роки.