ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Кетек®
(Ketek®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: телітроміцин;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми, світло-оранжевого кольору, з тисненням: з одного боку – H3647, з іншого - 400;
склад: 1 таблетка (розміром 18 мм Х 9 мм) містить 400 мгтелітроміцину;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон К 25, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, лактози моногідрат, гіпромелоза 6 ср, макрогол 8000, тальк, титану діоксид (E171), заліза оксид жовтий (E172), заліза оксид червоний ((E172).
1 таблетка (розміром 13.9 мм Х 8.7 мм) містить 400 мгтелітроміцину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, повідон К 25, магнію стеарат, гіпромелоза 6 ср, макрогол 8000, титану діоксид (E171), тальк, заліза оксид жовтий (E172), заліза оксид червоний ((E172).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01F A15.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка:телітроміцин є напівсинтетичним похідним еритроміцину А, належить до кетолідів –антибактеріальних препаратів нового класу, які є похідними макролідів.
Телітроміцингальмує синтез протеїнів, діючи на рівні рибосом. Афінність телітроміцину добактеріальної рибосомної субодиниці у 10 разів вища, ніж в еритроміцину Авідносно еритроміцин чутливих штамів. Для штамів, стійких до еритроміцину А зарахунок наявності механізму резистентності MLSB, афінністьтелітроміцину до 50S бактеріальної субодиниці у 20 разів вища у порівнянні з еритроміцином А.
Телітроміцинвпливає на рибосомну трансляцію на рівні 23S рибосомальної РНК, де він взаємодіє з доменом V та ІІ. Крім того, телітроміцин може блокувати утворення 50S та 30S рибосомальних субодиниць.
· Чутливі до телітроміцину такі аеробні грам позитивнібактерії як:
Corynebacterium diphtheriae
Enterococcus faecalis
Enterococcus faecium
Listeria monocytogenes
Staphylococcus aureus, включаючи чутливі або стійкідо метициліну і еритроміцину A.
Streptococcus pneumoniae, чутливі або стійкі до пеніциліну G і чутливі або стійкі* до еритроміцину A
Streptococcus pyogenes*
Streptococcus agalactiae
Стрептококи групи viridans
Стрептококи груп C і G*Лансфільда
Коагулаза-негативні стафілококи (включаючи штами, чутливі до метициліну і еритроміцину A)
·Аеробні грам негативні бактерії
Haemophilus influenzae* (включаючи штами, що виробляютьß-лактамазу)
Moraxella catarrhalis* (включаючи штами, що виробляютьß-лактамазу)
Bordetella pertussis
Neisseria meningitidis
·Анаеробні бактерії
Porphyromonas spp.
Prevotella spp.
Peptostreptococcus spp.
·Інші
Legionella pneumophila*
Chlamydophila (Chlamydia)pneumoniae*
Chlamydophila (Chlamydia)psittaci
Mycoplasma pneumoniae*
Coxiella burnetii
Borrelia spp.
Rickettsia spp.
Телітроміцин досягає високих концентрацій у фагоцитах і має протибактеріальну дію проти таких внутрішньоклітинних патогенів, як Chlamydophila (Chlamydia) pneumoniae, Legionellapneumophila і таких мікро організмів, як Mycoplasma pneumoniae. В лабораторних умовах телітроміцин показує бактерицидну дію на Streptococcuspneumoniae (включаючи штами, стійкі до пеніциліну G і еритроміцину A), Chlamydophila(Chlamydia) pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus,Haemophilus influenzae і Legionella pneumophila.
Дія телітроміцину проти S.pneumoniae не залежить від сприйнятливості ізолятів до інших класів протибактеріальних речовин, наприклад, пеніциліні в, цефалоспоринів, макролідів, котримазолу, тетрациклінів і фторхінолонів. Телітроміцин також має посилену діюпроти S. pneumoniae з прихованим механізмом стійкості до еритроміцину A.
Стійкі до телітроміцину такі мікро організми як:
Staphylococcus aureus, стійкі до еритроміцину A через встановлений механізм
Enterobacteriaceae
Acinetobacter spp
Pseudomonas aeruginosa
Bacteroides fragilis
Переважання стійкості може змінюватися географічно і з часом дії на певних різновидів, тому бажане отримання місцевої інформації про стійкість, особливо при лікуванні тяжких інфекційних захворювань. Представлена інформація надає тільки приблизні вказівки щодо вірогідності того, чи будуть мікро організми чутливі дотелітроміцину.
* Клінічна ефективність була показана для чутливих ізолятів при підтверджених клінічних показаннях.
Рекомендованими контрольними точками МІС для телітроміцину, які відокремлюють чутливі організми від організмів з проміжною чутливістю і організми з проміжною чутливістю — від стійких організмів, наступні:
S. pneumoniae та інші: чутливі ≤ 1 мг/л; стійкі > 4 мг/л
H. influenzae: чутливі ≤ 2 мг/л; стійкі> 8 мг/л
Резистентність
Телітроміцин не викликає стійкості MLSB в лабораторних умовах у штамів S. aureus,S. pneumoniae і S. pyogenes, ця властивість пов‘язана з його 3-кетоновою функцією. Було показано в лабораторних умовах, що стійкість до телітроміцину через спонтанні мутації трапляється рідко.
Впливна мікрофлору ротової порожнини та кишечника. У здорових добровольців, при застосуванні 800 мг телітроміцину на добу порівняно з 500 мг кларитроміцину 2рази на добу протягом 10 днів спостерігалося однаково звортне зменшення кількості нормальної мікрофлори ротової порожнини та кишечника. На відміну відкларитроміцину в слині пацієнтів, які лікувалися телітроміцином, не виникало стійких штамів альфа-стрептококів.
Фармакокінетика.
Поглинання. Телітроміцин швидко поглинається після перорального прийому. Після прийому однієї дози у 800 мг його абсолютна біологічна засвоюваність як у молодих, так і у старших людей становить 57 %.
Швидкість і ступінь поглинання не залежить від прийому їжі, тому телітроміцин можна приймати без урахування прийому їжі.
У здорових суб‘єктів пікові рівні плазми, які становлять приблизно 2 мг/л телітроміцину, досягаються в середньому протягом однієї години після перорального прийому дози у 800 мг.
Стійкі мінімальні значення концентрації в плазмі досягаються протягом 2-3 днів при прийомі телітроміцину удозі 800 мг один раз на добу. У стані стабільності AUC збільшується приблизно у 1,5 раза порівняно з прийомом однієї дози. Середній час напів виведення препарату - 10 годин.
У пацієнтів середнє пікове і мінімальне значення концентрації плазми становили 2,9 мкг/мл (+1,55), (n= 219) і 0,2 мкг/мл (+0,22), (n = 204) відповідно через 3-5 днів після прийому препарату у дозі 800 мг один раз на добу.
Розподіл
Зв`язування з протеїнами сироватки крові становить приблизно 60-70%. Зв‘язування протеїнів у людей похилого віку і у пацієнтів з печінковою недостатністю не змінюється.
Концентрації телітроміцину, які спостерігалися в тканинах органів дихання, в лейкоцитах і альвеолярних макрофагах, вищі від МІС для телітроміцину при застосуванні щодо визначених респіраторних патогенів. Препарат через 48 годин після прийому дози залишався врідині епітеліального шару і альвеолярних макрофагах.
Телітроміцин досягає високих рівнів концентрації у лейкоцитах і виводиться з них повільніше, ніж з плазми. Середні концентрації телітроміцину в лейкоцитах досягали пікового значення 72,1мкг/мл через 6 годин і залишалися на рівні 14,1 мкг/мл через 24 години після 5днів регулярного прийому дози в 600 мг один раз на добу. Через 10 днів при регулярному прийомі дози у 600 мг один раз на добу концентрації у лейкоцитах залишалися на рівні 8,9 мкг/мл через 48 годин після прийому останньої дози. Високі концентрації досягалися у лейкоцитах і альвеолярних макрофагах, що можепов‘язуватися з надходженням препарату до тканин із запаленням.
Метаболізм
Телітроміцин метаболізується переважно в печінці. Після перорального прийому дві третини дози виводяться у вигляді метаболітів таодна третина – у незміненому вигляді. Основна циркулююча в крові речовина –телітроміцин. Основний метаболіт становить 12,6% від концентрації телітроміцинута має меншу антибактеріальну активність, ніж телітроміцин. Вміст інших метаболітів у плазмі, сечі та калі такий самий або менше 3% від концентраціїтелітроміцину в плазмі.
Телітроміцин метаболізується як CYP450 ізоферментами, так і не-CYP ферментами. Основний фермент CYP450, який бере участь у метаболізмі телітроміцину, це CYP3А 4. Телітроміцин є інгітором CYP3А 4 таCYP2D6, але характеризується відсутністю або обмеженим впливом на CYPIA, 2A6,2B6, 2C8, 2C9, 2C19 та 2E1.
Виведення
Після перорального прийому телітроміцину, міченого радіо активним ізотопом, 76% міченого препарату було виділено з калом, 17% - із сечею. Приблизно одна третина телітроміцину виводиться у незміненому вигляді: 20% - з калом і 12% -із сечею.
Повне виведення становить приблизно 70 л/год, причому на частку виведення через нирки припадає 17%.
Особливі категорії пацієнтів
● Стать
Статевих відміностей у фармакокінетиці препарату немає.
● Печінкова недостатність
У дослідженні вивчався ефект разової дози телітроміцину (800 мг) у 12 пацієнтів і декількох доз (800 мг) у 13 пацієнтів з печінковою недостатністю у помірній або тяжкій формі (Child PughКласу A, B і C). Смакс, AUC і t1/2 були подібними порівняно зі значеннями, отриманими при проведенні дослідження зі здоровимисуб‘єктами однакового віку і статі.
В обох дослідженнях спостерігалося збільшення ступеню ниркового виведення, що свідчить про те, щоцей шлях може компенсувати певне зменшення інактивації препарату шляхом метаболізму. При печінковій недостатності не потребується коригування дозування.
●Ниркова недостатність
36 пацієнтів з різними ступенями ниркової недостатності отримували або 400 мг, 600 мг або 800 мг препарату Кетек® один раз на добу протягом 5 днів. Фармакокінетика телітроміцину у пацієнтів з різними ступенями ниркової недостатності, що приймали дози по 400 і 600 мг, була подібною. Спостерігалося 1,4-кратне збільшення Cmax,ss і 1,9-кратне збільшення AUC (0-24)ssпри прийомі декількох доз по 800 мг у групі пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 30 мл/хв.) порівняно з групою здорових добровольців. Ниркове виведення препарату може служити компенсаторним шляхом виведення телітроміцину в ситуаціях, коли порушується функція метаболічногоочищення. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю може зменшуватисяметаболічний кліренс. Таким чином, при тяжкій нирковій недостатності (кліренскреатині ну < 30 мл/хв.) рекомендується зменшене дозування препарату.
У дослідженні з прийомом однієї дози пацієнтами з нирковою недостатністю кінцевої стадії, які проходили процедури гемодіалізу (n = 10), середнє значення Cmax і AUC були подібними до таких значень у нормальних здорових суб‘єктів, коли препарат застосовувався через 2 години після процедури діалізу.
● Полі органна недостатність
Вплив порушення функції багатьох шляхів виведення вивчався у 12 пацієнтів віком ≥ 60 років з послабленою функцією нирок (кліренс креатині ну = 24-80 мл/хв.) і з прийомом кетоконазолудля блокування шляху CYP 3A4. У цьому дослідженні, в якому мали місце тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну < 30 мл/хв.) і супутнє порушення функції печінкового метаболізму, виведення телітроміцину було максимальне (спостереження у III фазі клінічних досліджень). При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатині ну < 30 мл/хв.), з паралельною печінковою недостатністю або без неї, рекомендується зменшене дозування препарату.
● Пацієнти похилого віку
У пацієнтів з інфекційними захворюваннями органів дихання віком понад 65 років (n = 20) Cmax і AUC телітроміцину в плазмі зростали відповідно на 30% і 40% порівняно з пацієнтами віком до 65 років (n =142). У пацієнтів віком від 65 до 92 років (n = 14) Cmax і AUC телітроміцину вплазмі зростали на 100% порівняно зі здоровими дорослими людьми віком від 19 до 29 років (n = 12) після прийняття дози у 800 мг один раз на добу протягом 10днів. Протягом випробувань фази III пацієнти похилого віку отримували таку самедозу телітроміцину (800 мг), що і молодші пацієнти, причому між групами не було відмічено жодних відмінностей у безпеці та ефективності препарату.
●Діти і підлітки
Фармакокінетика телітроміцину у підлітків віком від 13 до 17 років (n = 18) виявилася подібною до фармакокінетики, яка спостерігалася у здорових дорослих добровольців. Фармакокінетика препарату у дітей і підлітків віком до 12 років не досліджувалася.
Показання для застосування. Препарат застосовується при інфекціях, спричинених чутливими до телітроміцину мікро організмами. Для лікування пацієнтів старше 18 років:
·при поза госпітальній пневмонії;
·загостренні хронічного бронхіту;
·гострому синуситі; тонзиліті або фарингіті, який спричинений бета-гемолітичним стрептококом групи А, як альтернатива при неможливості призначення бета-лактамних антибіотиків;
для лікування пацієнтів віком від 12 до 18 років:
·при тонзиліті або фарингіті, які спричинені бета-гемолітичним стрептококом групи А, як альтернатива при неможливості призначення бета-лактамних антибіотиків.
Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза становить 800мг один раз на добу (2 таблетки по 400 мг за один раз). Таблетки ковтати, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.
Для пацієнтів старше 18 років:
·при поза госпітальній пневмонії –800 мг один раз на добу протягом 7-10 днів;
·при загостренні хронічного бронхіту – 800 мг на добу протягом 5 днів;
·при гострому синуситі - 800 мгна добу протягом 5 днів;
·при тонзиліті або фарингіті, спричиненому бета-гемолітичним стрептококом групи А, - 800 мг на добу протягом 5 днів.
Пацієнтам віком від 12 до 18 років при тонзиліті або фарингіті, які спричинені бета-гемолітичним стрептококом групи А, - 800 мг на добу протягом 5 днів.
Пацієнтам літнього та похилого віку корекція дози не потрібна.
Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок та кліренсом креатині ну менше 30 мл/хв з/або без супутньої печінкової недостатності дозу треба знизити вдвічі. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, Кетек(R) рекомендується приймати у той же день після сеансу гемодіалізу.
Пацієнтамз печінковою недостатністю корекція дози препарату не потрібна, якщо захворювання не супроводжується нирковою недостатністю.
Побічна дія. Порушення функції травного тракту: діарея; нудота, блювання, біль у шлунку та кишечнику, метеоризм; запор, анорексія, кандидоз ротової порожнини, стоматит.
Порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів АСТ, АЛТ, ЛФ; гепатит, більшість повідомлень про незначні та помірні печінкові дисфункції, холестатична жовтяниця.
Порушення функції нервової системи: запаморочення, головний біль; сонливість, безсоння, нервозність; парестезії.
Порушення функції кровоносної та лімфатичної систем: еозинофілі я.
Порушення зору та органів чуття: порушення смаку; розпливчастість зору, труднощі фокусування та диплопія. Більшість випадків порушення зорових функцій були незначно вираженими або помірними. Типові погіршення зорових функційз`являлися протягом кількох годин після прийому першої або другої дози Кетеку(R). Вони повторно виникали після прийому наступних доз, тривали кілька годин таповнісю піддавалися зворотному розвитку протягом лікування або після його закінчення. Ці випадки не були асоційовані з ознаками очної патології.
Репродуктивна система: вагінальний кандидоз.
Алергічні реакції: свербіж, кропив`янка, висипи, ангіо невротичний набряк та анафілактичні реакції.
Шкіра: екзема.
Серцево-судинна система: відчуття приливів, прискорене серцебиття; передсердні аритмії, гіпотензія, брадикардія.
М`язово-кісткова система: м`язові судоми, загострення тяжкої міастенії.
Крім того, серед інших небажаних проявів спостерігалося подовження інтервалу QT /QTc, виражена печінкова недостатність (яка зазвичай пов`язана з тяжкими супутніми захворюваннями або паралельним застосуванням інших препаратів), панкреатит, мультиформна еритема, порушення нюху, набряк обличчя, короткочасна втрата свідомості, яка, якправило, асоціювалась з вагальним синдромом (синдромом блукаючого нерва)
Повідомляли про випадки загострення тяжкої міастенії у пацієнтів з тяжкою міастенією, які приймали телітроміцин. Ці випадки інколитраплялись через кілька годин після прийому першої дози телітроміцину.
У повідомлення були включені випадки загрозливої для життя гострої дихальної недостатності, яка швидко починалась у хворих на тяжку міастенію, при лікуванні телітроміцином з приводу інфекцій дихальних шляхів.
Протипоказання. Кетек(R)протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до телітроміцину або будь-якої допоміжної речовини препарату та до інших макролідів.
Кетек(R) протипоказаний пацієнтам з наявністю ванамнезі гепатиту та/або жовтяниці, пов`язаними із призначенням телітроміцину.
Кетек(R) протипоказаний пацієнтам з наявністю ванамнезі, у тому числі родинному, природного або набутого подовження інтервалуQТ.
Протипоказаний паралельний прийом телітроміцину табудь-якого з таких препаратів: цизаприд, пімозид, астемізол та терфенадин.
Кетек(R)не можна призначати вагітним жінкам, оскільки потенціальний ризик впливу препарату на плід невідомий; матерям, які годують груддю, оскільки телітроміцинвиводиться з материнським молоком у високих концентраціях, крім випадків, коли очікувана користь для пацієнтки перевищує будь-який потенційний ризик для немовляти.
Досвід застосування для лікування дітей молодше 12 років відсутній.
Передозування. При гострому отруєнні необхідно негайно промити шлунок. Пацієнта треба ретельно обстежити, призначити сиптоматичне лікування. Необхідно підтримувати адекватний водно-електролітний баланс (особливо вміст калію в крові).
Особливості застосування. Під час клінічних дослідженьтелітроміцина часто спостерігались зміни показників печінкових ферментів.
При медичному застосуванні спостерігались випадки тяжкої форми гепатиту і печінкової недостатності, які пов`язані загалом з тяжкими супутніми захворюваннями або одночасним застосуванням інших препаратів. Ціреакції з боку печінки виявлялись під час або відразу після лікування і, зазвичай, носили зворотній характер після відміни телітроміцину.
Лікарі та пацієнти повинні спостерігати за наявністю симптомів та проявів уражень печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, біль у животі.
У випадках проявів або симптомів гепатиту, хворим рекомендується припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.
Хворим з печінковою недостатністю Кетек(R)призначають з обережністю, оскільки зміни фармакокінетики препарату при печінковій недостатності не можуть бути прогнозованими (на базі існуючих даних).
Як і макроліди, Кетек(R) може подовжувати інтервал QТ, тому його призначають з обережністю пацієнтам з ішемічною хворобою серця, за наявності в анамнезі шлуночкових аритмій, хворим на не коригованугіпокаліємію (<3 ммоль/л) та гіпомагніємію, брадикардію (ЧСС менше 50/хв). При паралельному застосуванні Кетеку(R) з анти аритмічнимипрепаратами класу ІА (хінідин, прокаїнамід) та класу ІІІ (дофетилід), якіможуть подовжувати інтервал QТ, інгібіторами CYP 3A4 (препаратами –інгібіторамипротеаз та кетоконазолом), необхідний ретельний лікарський нагляд.
Враховуючи можливий вплив на подовження інтервалу QТ та ризик виникнення аритмій, необхідний систематичний ЕКГ-контроль.
Якщосеред побічних ефектів підозрюється виникнення псевдомембранозного коліту (тяжка діарея з/або без домішок крові у калі протягом або після закінчення прийому препарату), треба негайно припинити лікування Кетеком(R) та призначити відповідне симптоматичне лікування.
ЛікуванняКетеком(R) можна призначати не раніше, ніж за 2 тижні після прийому препаратів, які впливають на CYP 3A4 (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін). Якщо пацієнт одночасно приймає препарати, які впливають на CYP 3A4, їх дозу підбирають титровано.
На територіях з високою резистентністю мікрофлори до еритроміцинуА особливо важливо брати до уваги можливість виникнення резистентності дотелітроміцину та інших антибіотиків. Досвід лікування інфекцій, спричинених пеніцилін/еритроміцин резистентними штамами S.pneumoniae, є обмеженим.
L.pneumophila є високо чутливим до телітроміцину патогеномin vitro, однак клінічний досвід його застосування при захворюваннях викликаних цим збудником обмежений.
Оскільки Кетек(R) містить лактозу, його не рекомендується призначати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю та синдромом глюкозо-галактозної мальадсорбції.
Кетек(R) може спричинювати небажані реакції, такі як розлади зору (<1%), що може призвести до зниження концентрації уваги, тому перед керуванням автомобілем або іншою технікою пацієнт повинен бути суворо поінформованим.
Прийом телітроміцину пацієнтам з тяжкою міастенією не рекомендований. Якщо немає іншої доступної терапевтичної альтернативи, слід ретельно моні торувати стан пацієнтів з тяжкою міастенією, які приймаютьтелітроміцин. Пацієнтам необхідно порадити, що у випадку загострення симптомів захворювання слід припинити прийом телітроміцину та негайно звернутися за медичною допомогою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Кетек(R) не можна призначати одночасно з:
·цизапридом, астемізолом, пімозидом, терфенадином, оскільки це може призвести до подовження інтервалу QT та донападів аритмій (шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків та миготливої аритмії);
·похідними алкалоїдів ріжків (ерготаміном, дигідроерготаміном), оскільки це може призвести до тяжкої вазоконстрикції зможливим некрозом кінцівок.
In vitro телітроміцин є інгібітором СYP3A4. Паралельний прийом препаратів, що переважно метаболізуються за допомогою цього ензиму, може призвести до підвищення їх концентрації у плазмі, збільшуючи ймовірність виникнення побічних ефектів. Необхідно дотримуватись обережності при паралельному призначенні інших препаратів, що є субстратами СYP3A4.
Лікуваннясимв астатином, аторв астатином, лов астатином повинно проводитись при ретельному нагляді за пацієнтом з метою виявлення будь-яких ознак або симптомів міопатії.
Немає даних про те, що прав астатин іфлювастатин метаболізуються СYP3A4, тому ніякої взаємодії не очікується.
Слід бути обережним при паралельному застосуванні Кетеку(R)з пероральним прийомом похідних бензодіазепінів, зокрема з мідозаламом, оскільки період напів виведення останніх суттєво (у декілька разів) зростає. Необхідна корекція дози та проведення ретельного контролю за пацієнтом. Такі ж застережні заходи необхідні і для інших бензодіазепінів, які метаболізуютьсяCYP3A4 (триазоламу, альпразоламу). Взаємодія Кетеку(R) збензодіазепінами, які не метаболізуються CYP3A4 (темазепам, нітразепам, лоразепам), є мало ймовірною.
При одночасному застосуванні телітроміцину з імуносупресивними препаратами (циклоспорином, такролімом, сиролімом) концентрація останніх у крові значно збільшується, що потребує корекції/зниження їх дози. Після закінчення застосування Кетеку(R)доза імуносупресивних препаратів також повинна бути підвищена.
Кетек(R) знижує концентрацію дигітоксинута підвищує концентрацію дигоксину у плазмі, що потребує моніторингу сироваткової концентрації цих препаратів. Мінімальні концентрації у плазмі уздорових суб‘єктів збільшувалися на 21%. Однак, жодних істотних змін на ЕКГ не відбувалося і не спостерігалося жодних ознак токсичної дії дигоксину.
При паралельному застосуванні метопрололу і Кетеку(R)спостерігали збільшення Сmax та AUC метопрололу приблизно на 38%, але невиявили впливу на елімінаційний період на півжиття метопрололу. Експозиція Кетеку(R)не змінювалась при паралельному прийомі одноразової дози метопрололу.
У пацієнтів, які приймали метопролол з приводу серцевої недостатності, підвищена експозиція метопрололу, який є субстратом CYP2D6, можебути клінічно важливою. Таким чином, слід з обережністю розглядати питання про можливість паралельного призначення Кетеку(R)і метопрололу пацієнтам з серцевою недостатністю.
При спільному прийомі Кетеку(R)не відбувалося жодної фармакокінетичної взаємодії з пароксетином, субстратомCYP2D6.
Кетек(R) та теофілін необхідно застосовувати з інтервалом не менше, ніж 1 год для того, щоб знизити ймовірність розвитку побічних ефектів з боку травного каналу (нудота, блювання).
Клінічно значущих проявівфармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії Кетеку(R) з трифазними контрацептивами не було виявлено.
Одночасне застосування з препаратами – індукторамиCYP3A4 (рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном, звіробоєм) може призводити до зниження концентрації телітроміцину у плазмі та його неефективності. Такі препарати треба призначати з інтервалом 2 тижні.
Одночасне застосування з ітраконазолом такетоконазолом підвищує концентрацію телітроміцину, але не потребує корекції його дози.
Ранітидин (при прийомі за 1 год до прийому Кетеку(R)), антациди, що містять алюміній та магній, не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику телітроміцину.
При одночасному прийомі телітроміцину із соталоломконцентрація останнього зменшується за рахунок зниженої адсорбції, що потребує корекції дози.
Інші взаємодії.
При паралельному прийомі з телітроміцином препаратів, що метаболізуються системою цитохрому Р 450, таких як хінідин, карбазепін, циклоспорин, гексобарбітал, дизопірамід та фенітоїн, може спостерігатись підвищення їх рівнів у сироватці.
Одночасне призначення препарату Кетек(R) та непрямих антикоагулянтів (наприклад, варфарин) може підсилювати дію антикоагулянтів. При одночасному застосуванні Кетеку(R) та непрямих антикоагулянтів необхідно приділити увагу контролю протромбі нового часу/INR. Источник
Умови та термін зберігання. Препарат зберігати при температурі від 15°С до 30°С , у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.
Смотрите также: Цены на Кетек в аптеках