ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙГАЗОПОДІБНИЙ
(OXYGENUM MEDICINALISGASEOUS)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Oxygenum;
основні фізико – хімічні властивості: безбарвний газ без запаху і смаку;
малорозчинний у воді (приблизно 1 : 43);
склад: кисню – 99,5 ÷ 99,7 %.
Форма випуску. Газ.
Фармакотерапевтична група. Код АТС V03A N. Медичні гази.
Фармакологічні властивості. Кисень відноситься до групи препаратівантигіпоксантів і антиоксид антів. Має здатність зв,язуватися з гемоглобіном крові в легенях і в комплексній сполуці з гемом переноситься доклітин організму. Є сильним окислювачем і необхідним елементом в метаболічних перетвореннях вуглеводів, білків і жирів в енергетичний матеріал для забезпечення життедіяльності організму.
При інгаляційному введені ефект оксигенації крові і тканин розвивається залежно від тиску, під яким здійснюється оксигенація, і тривалості самого впливу. В організмі зазнає ряду перетворень і в результаті виділяється легенямиу зв,язаному стані у вигляді вуглекислого газу (СО2).
Показання для застосування. Інгаляції кисню широко застосовуються прирізних гіпоксичних станах у пульмонології: при набряку лигенів, пневмоніях, бронхіальній астмі та інших видах недостатності кисневого забезпечення клітин організму, викликаних різними причинами.
При порушенні транспортної функції крові, обумовленої захворюваннями серцево-судинної системи: серцева недостатність, спазми судин різних органів і тканин при стенокардії, ішемії мозку, нирок, печінки та інших органів.
При порушенні зв,язування кисню внаслідок недостатньої кількості гемоглобіну або порушені його транспортних функцій при захворюваннях крові або отруєннях гемічними отрутами (окис вуглицю, синильна кислота, ціаніди, хлор, фосген та ін.).
Для забезпечення нормального постачання кисню організму шляхом створення гіпербаричноїоксигенації при оперативних втручаннях на мозку, серцево-судинній системі, шлунково-кишковому тракті, нирках і т. ін.
В анестезіологічній практиці у комбінації з інгаляційними газоподібними загальними анестетиками і в після операційному періоді для адекватнішого забезпечення тканин в період застосування аналгетиків, які пригнічують системнеі клітинне дихання.
В гастроентерологічній практиці використовують т. зв.”кисневі коктейлі абопінки” – суміш кисню з харчовими продуктами, соками, настоями лікарських трав, угельмінтології для лікуваня гельмінтозів: аскаридоз та трихоцефальоз.
Спосіб застосування і дози. У госпітальних умовах частіше застосовують увигляді інгаляцій через спеціальні маски із гуми або пластичних мас, підключених безпосередньо до сталевих балонів, що містять кисень.
В амбулаторній практиці і вдома частіше використовують спеціальні гумові або пластикові контейнери (подушки), заповнені киснем або його сумішшю.
Для гіпербаричної оксигенації, тобто подачі кисню під підвищеним тиском, застосовують спеціальні вентиляційні, т. з. барокамери, де кисень надходить крім інгаляційного шляху і через слизові оболонки та шкіру.
Найчастіше застосовують інгаляційно у вигляді суміші з повітрям у концентрації 40-60% в об,ємі 4-5 літрів за хвилину. Використовують також суміш під назвою “Карбоген”, яка складається із 95% кисню і 5% вуглекислого газу. Звичайно суміш подають зволоженою.
При гіпербаричній оксигенації кисень подають під тиском 1,2-2 атм. Для терапевтичних цілей звичайно проводять 8-10 сеансів.
Для лікування аскаридозу кисень вводять у шлунок через тонкий шлунковий або дуоденальний зонд. Зонд бажано вводити через ніс. Кисень вводять 2 дніпідряд уранці натщесерце або через 4 години після їжі. Дітям до десяти років застосовують по 100мл кисню на 1 рік життя, 10-12 років – по 1000 – 1100 мл нахворого, 13-14 років –1250 мл, старшим 15 років – 1250-1500 мл. Вводять повільно порціями по 100 – 200 – 250 мл хз інтервалами 1-2 хв. Всю кількість вводять не менш ніж за 15 хвилин і після процедури хворий залишається у положенні лежачи не менше 2 годин.
Для лікування трихоцефальозу хворому роблять очищувальну клізму і через 1 год. При положенні хворого на боці вводять у пряму кишку катетер (або гумовий наконечник від клізми) на глибину 25-30 см (за внутрішній сфінктер). Через катетер повільно нагнітають кисень невеликими порціями (по 200 – 250 мл) з інтервалами 2 – 3 хв. Дози такі самі, як і при лікуванні аскаридозу. Після закінчення процедури хворий лежить на спині 2 год. Лікування киснем проводять 5– 7 днів підряд, на 6 – 7 день дають сольовий проносний засіб.
Побочна дія. В окремих пвацієнтів можлива індивідуальна підвищена чутливість до кисню та його сумішей, запаморочення, нудота, підвищена сухість слизових оболонок, їх подразнення, кашель.
Протипоказання. Для гіпербаричної оксигенації протипоказаннями є: гострі респіраторні захворювання, наявність в анамнезі епілепти формних нападів, порушення прохідності слухових труб і каналів, які з,єднуютьпридаткові пазухи, наявність порожнин у легенях, бронхоплевральних фістул, тяжкі форми гіпертонічної хвороби, новоутворення, підвищена індивідуальна чутливість до кисню.
Для дегельмінтизації киснем протипоказаннями є виразкові ураження шлунка та 12-палої кишки, пухлини і гострі запальні захворювання ШКТ, менструальний період, вагітність понад 5 місяців. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у прохолодному місці, не допускати контакту з оліями, щоб уникнути вибуху.