ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СЕПТИЛ

Склад:

діюча речовина: етанол;

не менше 69,3% і не більше 70,7% етанолу за об`ємом.

Лікарська форма.

Розчин 70%.

Фармакотерапевтична група.

Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Код АТС D08A X08.

Клінічні характеристики.

Показання.

Септил застосовують переважно як зовнішній місцево подразнювальний та антисептичний засіб для лікування фурункулів, панариціїв, інфільтратів, маститів на початкових стадіях. Застосовують для знезаражу вання як антисептик для хірургічної обробки рук хірургів. Застосовують як піногасник при альвеолярному набряку легень. Як подразнювальний засіб застосовують для обтирання та компресів. Етанол є антидотом метилового спирту.

Протипоказання.

Не можна застосовувати при гострих запальних процесах шкіри. При лікуванні набряку легень відносними протипоказаннями є психомоторне збудження і некупірований больовий синдром при інфаркті міокарда (через малу ефективність і погану переносимість цієї терапіїу хворих з вищезазначеними синдромами. Дитячий вік до 14 років. Підвищена індивідуальна чутливість.

Спосіб застосування тадози.

Зовнішньо – для обтирання, компресів, дезінфекції шкіри, у тому числі рук, у вигляді примочок. При альвеолярному набряку легень призначають інгаляції парів 70 % спирту в умовах стаціонару через носовий катетер. При отруєнні метиловим спиртом внутрішньо призначають 30 % розчин етанолу або його 5 % розчин внутрішньо венно у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду.

Побічні реакції.

Пригнічення центральної нервової системи. Можливі подразнення шкіри або слизових оболонок.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

Передозування.

При застосуванні внутрішньо увеликих дозах можливе пригнічення діяльності дихального центру. При застосуванні внутрішньо або внутрішньо венно великих доз швидко розвивається кома (холодна липка шкіра, гіперемія обличчя, зниження температури тіла, блювання, мимовільне виділення сечі та калу, звуження зіниць, а при прогресу ванні порушення дихання – розширення. Горизонтальний ністагм. Дихання уповільнене, пульс частий, слабкий). Іноді - судоми, аспірація блювотних мас, ларингоспазм. Можлива зупинка дихання внаслідок механічної асфіксії з подальшим пригніченням серцево-судинної діяльності.

При отруєнні внаслідок прийому етанолу внутрішньо викликають блювання, промивають шлунок. При необхідності вживають реанімаційні заходи.

Особливі заходи безпеки.

Не допускати потрапляння препарату в очі !

Особливості застосування.

Для компресів, обтирань (з метою запобігання опіку) етанол слід розвести водою у співвідношенні 1 : 1.

Під час інгаляційного застосування етанолу для запобігання його інтенсивному всмоктуванню та появі збудження кожні 30-35хв необхідно вдихати кисень або киснево-повітряну суміш.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні етанолу внутрішньо сумісно з нітрофуранами відмічається збільшення токсичності останніх. При сумісному застосуванні етанолу і пероральних протидіабетичних засобів (похіднихсульфанілової кислоти) можливий розвиток гіпоглікемічної коми. Етанол знижує ефективність тіаміну, збільшує ризик виникнення виразки шлунка при поєднанні зкислотою ацетил саліциловою. При сумісному прийомі із снодійними засобами різних груп – значне утруднення дихання. Відбувається підвищення нейротоксичності пеніциліні в, цефалоспоринів, фторхінолонів під впливом етанолу, що вводитьсяперорально або внутрішньо венно.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. При зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, дезінфікуючу, місцево- подразнювальну дію. Етанол коагулює білки, активний відносно грам позитивних і грам негативних бактерій та вірусів. Чинить " дубильну" дію на шкіру та слизові оболонки.

При прийомі внутрішньо етанол, впливаючи на клітини центральної нервової системи (особливо кори мозку), спричиняє характерне алкогольне збудження, зумовлене ослабленням процесів гальмування. Після цього спостерігається ослаблення процесів збудження у корі, пригнічення спинного та довгастого мозку, функції дихального центру. При інгаляційному застосуванні можливі системні ефекти дії спирту. Його терапевтична дія як піногасника розпочинається через 10-15 хв, а повна терапевтична дія – через 1 год.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні не всмоктується через шкіру.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора, рухома летка рідина з характерним спиртовим запахомі пекучим смаком, легкозаймиста.

Термін придатності.

Не обмежений.

Умови зберігання. Источник

Зберігати в щільно закупореній тарі, недоступному для дітей місці.