ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КАЛІЮ ПЕРМАНГАНАТ
(POTASSIUM permanganate)
Загальна характеристика:
міжнародна назва:potassiumpermanganate;
основні фізико-хімічні властивості: темні або червоно-фіолетові кристали або дрібний кристалічний порошок з металічним блиском;
склад: калію перманганат.
Форма випуску. Порошок.
Фармакотерапевтичнагрупа. Антисептичний, антимікробний засіб. Антидоти.
Код АТС D08A X06 та V03A B18.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.Калію перманганат – сильний окислювач. У присутності органічних речовин, що легко окислюються (компоненти тканин, гнійні виділення), легко відщеплює кисень і перетворюється у діоксид марганцю, який залежно від концентрації розчину виявляє в’яжучу, подразливу, припікальну дію. Кисень, що вивільнився, зумовлює протимікробний і дезодорацій ний вплив. Застосовується як антидот при отруєнні фосфором, опіоїдами, алкалоїдами, синільною кислотою, хініном.
Фармакокінетика. Не виявлена.
Показання для застосування. Інфіковані рани, опіки, виразки шкіри, дерматомікози, вагініт, уретрит, цистит, баланопостит, фарингіт, ларингіт, тонзиліт. Отруєння опіоїдами, алколоїдами, нікотином, синільною кислотою, хініном; при потраплянні аніліну на шкіру, при ураженнях очей отруйними комахами.
Оксиленняціанідів у присутності Калію перманганату спостерігається лише у лужному середовищі.
Спосіб застосування та дози. Калію перманганат застосовують у вигляді водних розчинів зовнішньо, для полоскання, спринцювання і вводять у шлунок для промивання.
Для промивання шлунка, полоскання, спринцювання в хірургічній, гінекологічній, урологічній, оториноларингологічній, стоматологічній практиці застосовують 0,01 - 0,02 -0,1% розчини, для промивання ран застосовують 0,1 - 0,5% розчини, для змазування (зрошення) виразкових і опікових поверхонь застосовують 2 - 5% розчини.
При отруєннях –промивання шлунка, 0,01 - 0,1% розчином.
Побічна дія. Калію Перманганат у розчинах високої концентрації може спричинити подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини – опік. При потраплянні внутрішньо у людей із зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія).
Протипоказання.Підвищена чутливість до Калію перманганату.
Передозування. При потраплянні внутрішньо спричинює різкий біль у порожнині рота, по ходу стравоходу, блювання, пронос; слизова оболонка рота і глотки – набрякла, темно-коричневого, фіолетового кольору, можливий набряк гортані і розвиток механічної асфіксії, опікового шоку, рухового збудження, судом. Часто виникаютьтяжкі пневмонії, геморагічний коліт, нефропатія, гепатопатія, явища паркінсонізму. При зниженій кислотності шлункового соку можливий розвитокметгемоглобінемії з вираженим ціанозом і ядухою. Смертельна доза для дітей –близько 3 г, для дорослих – 0,3 - 0,5 г/кг. Як антидот застосовують метиленовий синій (50 мл 1% розчину), аскорбінову кислоту (внутрішньо венно – 30 мл 5% розвину), вітаміни В12 – до 1000 мкг та В6 (3 мл 5% розчину) внутрішньом’язово. Внутрішньо призначають молоко з яєчним білком, після чого викликають блювання.
Особливості застосування. При використанні у високій концентрації можливо подразнення шкіри.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При взаємодії препарату з деякими органічними (танін, цукор, вугілля, спирт, гліцерин, органічні кислоти) аболегко окислювальними речовинами (сірка, натрію тіосульфат, натрію нітрат, залізо відновлене) може статися вибух.
При взаємодії з бромідами, йодидами, хлоридами виділяються вільні галоїди. Источник
Умови татермін зберігання.Зберігати у недоступному для дітей, прохолодному (8 -15°С), захищеному відсвітла місці, у щільно закупореній тарі. Не тримати поруч з харчовими продуктами. Термін придатності - не обмежений.