ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЗАЛОКС
(Zalox)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Sertraline, (1S, цис)-4-(3,4-дихлорфеніл)-1,2,3,4-тетрагідро-N-метил-1-нафталінамінгідро хлорид.
основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватого кольору порошок міститься
всередині капсул з твердого желатину. На білому корпусі нанесено відбиток “Sertraline”, під ним “50”, на жовтому ковпачцікапсули нанесено відбиток “Р”;
склад: 1 капсула містить сертралінугідро хлориду 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. АТСN06B06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинамика. Механізм дії сертраліну пов'язанийз його здібністю пригнічувати обернений захват серотоніну (5НТ) у нейронах. Прицьому препарат слабко діє на обернений захват у нейронах норадреналіну тадопаміну. У діапазоні клінічно значущих доз сертралін блокує захват серотоніну у тромбоцитах.
Сертралін, подібно до багатьох клінічно ефектвнихантидепресантів, приводить до пригнічення експресії норадреналінових і серотонін ових рецепторів у мозку. При вивченні зв'язування з рецепторами було показано, що сертралін не виявляє вираженої дії до адренергічних (альфа 1, альфа 2 і бета), холінергічних, ГАМК, допамінергічних, гістамінергічних, серотонінергічних (5-НТ 1А, 5-НТ 1В, 5-НТ 2) або бензодіазепінових рецепторів.
При проведенні клінічних випробувань у суворо контрольованих умовах із застосуванням плацебо було показано, що сертралінугідро хлорид у капсулах не має седативної дії і не впливає на психомоторні функції пацієнта.
Фармакокінетика. При тривалому прийомі препарату по 200 мг на добу пік концентрації препарату у плазмі у середньому становить 0,19 мкг/мл і досягається через 4,5-8,4 години після прийому чергової дози. Період напів виведення сертраліну гідро хлориду становить 22-36 годин. За рахунокдовго тривалості періоду напів виведення відмічається приблизно двократна кумуляція препарату до досягнення рівноважної концентрації через 1 тиждень лікування (прийом 1 раз на добу).
У діапазоні доз від 50 до 200 мкг на добу фармакокінетика сертраліну залежить від дози.
Сертралін у значній мірі метаболізує у печінці, обертаючись на N-дем етильоване похідне, практично позбавлене фармакологічної активності. Як сертралін, так і його N-дем етильоване похідне підлягають окисному дезамінуванню з подальшим відтворенням, гідроксилюванням іглюкуронізацією. Метаболіти виводяться з калом і сечею у рівних кількостях. Незмінений сертралін виводиться із сечею в не незначній кількості. Приблизно 98% сертраліну у плазмі зв'язується з білками. Взаємодія сертраліну з іншими препаратами, які мають таку ж високу здатність до зв'язування з білками, ще невивчена остаточно.
Фармакокінетика сертраліну в осіб молодого та літнього віку суттєво не відрізняється.
Фармакокінетика препарату у чоловіків і жінок також суттєво не відрізняється.
Показання для застосування.
Залокс застосовується для лікування депресивних станів, у тому числі тих, які супроводжються відчуттям тривоги, за наявності або відсутності манії в анамнезі, для попередження повторного виникнення депресивних симптомів у майбутньому, для лікування обесивно-компульсивнихрозладів (ОКР або нав'язливих станів), панічних розладів з агорафобією або безнеї, пост травматичних стресових розладів (ПТСТР).
Спосіб застосування та дози.
Загальні положення. Залокс приймають внутрішньо, 1 раз на день, уранці чи ввечері.
Депресивні стани та ОКР: початкова доза - 50 мг надобу.
Панічні розлади та ПТСТР: початкова доза - 25 мг надобу, через тиждень дозу підвищують до 50 мг на добу.
Зміна дози. Якщо за клінічними показниками стан не покращується, дозу можна поступово підвищувати. Виходячи з параметрів фармакокінетики препарату, встановлено, що стаціонарна концентраціясертраліну у плазмі досягається через тиждень після щоденного прийому. Таким чином, за необхідності зміни дозування препарату її слід проводити як мінімум зтижневим інтервалом. Максимальна доза препарату не повинна перевищувати 200 мгна добу. Початковий терапевитичний ефект може розвинутися протягом 7 днів. Повний терапевтичний ефект може бути досягнутий за 4 тижні після початкутерапіі або пізніше. Швидке перевищення дози, як правило, скорочує цей латентний період і може підвищити імовірність появи побічних ефектів.
Підтримуюча терапія. При довготривалій терапії дозу необхідно підтримувати на рівні найменшої ефективної дози. При цьому слід періодично аналізувати стан пацієнта з метою продовження такої терапії.
Застосування для лікування дітей і підлітків.
ОКР: для дітей 6-12 років початкова доза становить 25 мг на добу, через тиждень дозу підвищують до 50 мг на добу; для дітей 1 13-17років початкова доза становить 50 мг на добу. При недостатній ефективності дозуможна з обережністю підвищувати до 200 мг на добу. Змінювати дозу можна нечастіше, ніж 1 раз на тиждень.
Застосування для лікування осіб похилого віку.
Рекомендовані ті ж дозування, що і для дорослих.
Застосування для лікування хворих с порушенням функції печінки.
Як і інші препарати, Залокс слід з обережністю призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки, дози препарату і частота застосування повинні бути знижені.
Застосування для лікування хворих з порушенням функції нирок. Через незначне виділення сертраліну нирками необхідності узміні дозування хворим, з нирковою недостатністю немає.
Попереднє або подальше застосування інгібіторів монаміно оксидази. Залокс не можна застосовувати одночасно з інгібіторамимоноаміно оксидази (ІМАО). Після лікування ІМАО застосування Залоксу можна починати не раніше, ніж через 14 днів після припинення прийому ІМАО. І навпаки, після лікування Залоксом застосування ІМАО не можна починати раніше, ніж через 14 днів після застосування Залоксу (див. “Протипоказання”).
Побічна дія.
У клінічних плацебоконтрольованих випробуваннях, якіпроводились до виходу препарату на ринок на пацієнтах з різними депресивними станами та ОКР, відмічалися такі побічні ефекти з боку різних систем організму:
вегетативна нервова система - сухість у роті, підвищення потовиділення;
центральна і периферична нервова система- запаморочення, тремор;
шкірні симптоми - висипання;
шлунково-кишковий тракт - нудота, діарея, диспепсія, анорексія;
нервово-психічні розлади - безсоння, порушення репродуктивної функції (в основному затримка еякуляції).
Частота побічних ефектів є дозозалежною, причому найбільша частота побічних ефектів була у групі, яка одержувала препарат у дозі 200 мг.
Після виходу препарату на ринок у ряді випадків відмічались і інші побічні ефекти, які необов'язково пов'язані зприйомом сертраліну: алергічні реакції, підвищена втомлюваність, припливи крові, біль за грудниною, артеріальна гіпертензія, серцебиття, пері орбітальнийнабряк, втрата свідомості, тахікардія, галакторея, гіперпролактинемія, гіпотиреїдизм, порушення функції тромбоцитів, тромбоцит опенія, кровотечі (носові, кишково-шлункові, гематурія та ін.), пурпура, лейкопенія. Спостерігались зміни лабораторних показників, ураження печінки (гепатит, жовтуха, печінкова недостатність), безсимптомне підвищення рівня печінкових трансаміназ (Ал АТ, АсАТ), холестерину, гіпонатріємія, бронхоспазм, алопеція, ангіо невротичний набряк, тяжкі шкірні реакції, набряк обличчя, затримкасечевиділення. Описано випадки, коли припинення застосування препарат уприводило до розвитку таких симптомів, як запаморочення, парестезія, нудота, головний біль, втома, відчуття тривоги, збудження.
Протипоказання.
Залокс протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до цього препарату.
Залокс не можна застосовувати разом з ІМАО.
І навпаки, після лікування Залоксом застосуванняІМАО також не може починатися раніше, ніж через 14 днів після припинення застосування Залоксу.
Передозування.
Симптомами передозування сертраліну при моно терапіїє сонливість, нудота, блювання, тахікардія, зміни в ЕКГ, розширення зіниць, відчуття тривоги.
Лікування. Для усунення симптомів передозування застосовують підтримуючу терапію з використанням активованого вугілля, промивання шлунку, проносних застобів, рекомендується контролю ватиосновні фізіологічні показники та проводити моніторинг роботи серця. Специфічних антидотів для сертраліну гідро хлориду немає. Через значний об'ємрозповсюдження препарату діурез, діаліз, гемоперфузія і трансфузія не є у достатній мірі ефективними.
Летальних випадків, пов'язаних з передозуваннямЗалоксу при моно терапії, не відмічено, хоча у чотирьох випадках передозуванняЗалоксу, який застосовували разом з іншими препаратами/алкоголем, призвело досмерті пацієнтів.
Особливості застосування.
Активація маніакальних /гіпоманіакальних станів. При клінічних дослідженнях Залоксу приблизно у 0.6 % пацієнтів, які лікувались, відмічали активацію маніакальних / гіпоманіакальнихстанів. Така ж побічна дія препарату відмічалась і у деяких хворих, які одержували антидепресанти для лікування тяжких афективних розладів.
Судомні нападу. Дію сертраліну у хворих із судомними нападами не вивчали, тому слід уникати застосування цього препарату для лікування пацієнтів з нестабільною епілепсіею, а хворі на контрольовану епілепсію повинні бути під наглядом під час лікування.
Суїцид альні спроби. Хворим на депресію притаманна схильність до суїцидальних спроб, тому на початку лікування такі хворі повіннізнаходитися під суворим наглядом лікаря.
Водіння автотранспорту і робота зтехнікою.Пацієнтів, які приймають препарат, слід попередити про те, що препарат може негативно впливати на розумову та фізичну активність при водінні автотранспорту та виконанні потенційно небезпечних видів діяльності.
Застосування препарату для пацієнтів із супутніми захворюваннями.
Загальні положення. Клінічний досвід застосування сертраліну при лікуванні пацієнтів із супутніми захворюваннями досить обмежений. Проте препарат слід затосовувати з обережністю при таких супутніх захворюваннях, які торкаються метаболізму або гемодинаміки.
Серцево-судинні захворювання.
Аналіз електрокардіограм у 1006 пацієнтів, які одержували цей препарату у ході подвійного сліпого клінічного дослідження, невиявив будь-яких суттєвих аномалій ЕКГ, пов'язаних з прийомом препарату.
Порушення функції печінки. Сертралін у значній міріметаболізує у печінці. Вивчення фармакокінетики препарату при прийомі разових доз у хворих із слабко вираженим компенсованим цирозом показало, що час напів виведення препарату у таких хворих збільшується. Виходячи з цих даних, препарат таким хворим слід призначати з обережністю, використовувати менші дози сертраліну або збільшувати інтервали між прийомом доз.
Порушення функції нирок. Сертралін у значній міріметаболізує в організмі, тому у сечі у незміненому вигляді він знаходиться удуже невеликих кількостях. Фармакокінетика препарату у хворих з порушеннями функції нирок спеціально не вивчалась. Тому, поки це питання не буде вивчено ухворих з різним ступенем вираженності ниркової дисфункції, препарат слід застосовувати з обережністю.
Застосування при вагітності та лактації.Безпечність сертраліну при вагітності та годуванні груддю не досліджена. Тому препарат можна застосовувати тільки у тому випадку, коли користь для матері переважає потенційний ризик для плоду. Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати адекватні методи контрацепції.
Застосування для лікування осіб похилого віку. Аналіз застосування препарату для лікування пацієнтів похилого віку (старше 65 років) з депресивними захворюваннями не показав суттєвих розбіжностей у характері побічних реакцій цих пацієнтів у порівнянні зособами більш молодого віку.
Функція тромбоцитів. У рідких випадках застосуваннясертраліну супроводжувалося зміною функцій тромбоцитів. Є повідомлення проокремі випадки кровотеч абр пурпури при застосуванні сертраліну. Проте причинний зв'язок між цими явищами і прийомом препарату поки не встановлений.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Психотропні препарати. Сертралін у капсулах у добовій дозі 200 мг не потенціює ефекти карбамазепіну, галоперидолу або фенітоїну щодо психомоторних і когнітивних функцій у здорових осіб. Проте ризик одночасного застосування сертраліну та психотропних препаратів систематично не вивчався. Таким чином, за необхідності одночасного застосування психотропних препаратів ісертраліну слід додержувати обережності.
Серотонінергічні препарати. Досвід відносно оптимальних схем переведення хворих з інших антидепресантів на сертралін дуже обмежений. Протетаке переведення треба здійснювати обережно, особливо при застосуванні препаратів тривалої дії, наприклад флуоксетину. Тривалість періоду “вимивання”при переході з одного типу препаратів на інший поки що не відома.
При одночасному застосуванні сертраліну з іншимисеротонінергічними препаратами (триптофан, фенфлурамін) слід додержувати обережності і за можливості уникати такої комбінації через імовірність фармакологічної взаємодії.
Препарати літію.У ході контрольованих клінічних досліджень на здорових добровольцях одночасне застосування сертраліну і препаратів літію не приводило до суттєвої зміни фармакокінетики останніх, хочапри цьому підвищувалась частота випадків тремоуа у порівнянні з плацебо. Одночасне застсування сертраліну і препаратів літію треба проводити з обережністю.
Інгібітори моноаміно оксидази. Застосування Залоксу разом з ІМАО, такими як вибірковий інгібітор ІМАО селегілін, моклобернідин, у ряді випадків може призводити до дуже тяжких і навіть фатальних реакцій. У деяких випадках такі реакції нагадують серотонін овий синдром. Аналогічні реакції відмічаються іпри одночасному застосуванні інших антидепресантів з ІМАО, а також у пацієнтів, які зразу ж після застосування антидепресантів перейшли на ІМАО. Симптомами таких реакцій є гіпертермія, ригідність, міоклонус, вегетативна нестабільність, зміна психічної сфери (підвищена дратівливість, сплутаність свідомості, збудливість, яка переходить у марення і кому). Після лікування ІМАОзастосування Залоксу може починатися не раніше, ніж за 14 днів після припинення застосування ІМАО.
Препарати, які метаболізують черезР 450 2D6. Багато антидепресантів, включаючи сертралін і більшість трициклічних антидепресантів, пригнічують біохімічну активність ізоферменту 2D6 цитохрому Р 450, який бере участь у метаболізмі фармакологічних препаратів, що може призводити до підвищення концентрації цих препаратів у плазмі. До них належать трициклічні антидепресанти і проти аритмічні препарати пропафенон і флекаїнід. У двохклінічних дослідженнях взаємодію препаратів з використанням дезиіпраміну та рекомендованих стартових доз антидепресантів у здорових добровольців порівнювали ефект дії сертраліну та інших антидепресантів. Результати свідчать про те, що ефект сертраліну у цьому відношенні менше виражений у порівнянні зефектом інших антидепресантів. Проте слід мати на увазі, що при одночасному прийомі препаратів, які метаболізуть з участю 2D6, і сертраліну необхідно зменшити дози препаратів. Після закінчення застосування сертраліну може знадобитися збільшення дози супутнього препарату.
Електросудомна терапія. Клінічні дослідження з комбінованого застосування електросудомної терапії і сертраліну не проводились.
Алкоголь. Хоча сертролін не призводить уздорових добровольців до потенціювання ефекту алкоголю відносно когнітивних і психомоторних функцій, їх одночасне застосування при лікуванні хворих з депресивними станами не рекомендується.
Гіпоглікемічні препарати. У контрольованих дослідженнях, якіпроводились на здорових добровольцях, застосування сертраліну протягом 22 днів (200 мг на добу протягом останніх 13 днів) приводило до статистично вірогідного зниження на 16 % кліренсу тол бутаміду після його внутрішньо венного введення удозі 1000 мг. У таких же дослідженнях на здорових добровольцях глібенкламід (5мг) застосовувався перед сертраліном і після нього (200 мг на добу в останні дні). При цьому не було виявлено зміни сумарної концентрації глібенкламіду уплазмі. При призначенні сертраліну одночасно з інсуліном або пероральними гіполгікемічнимипрепаратами рекомендується контролю вати рівень глікемії.
Дигоксин. У паралельному контрольованому клінічному дослідженні на здорових добровольцях (10 осіб у кожній групі) введеннясертраліну протягом 17 днів (доза 200 на добу в останні 10 днів) не приводило до зміни сумарної концентрації дигоксину у плазмі, за виключенням Т макс. у порівнянні з вихідним рівнем.
Бета-блокатори. У контрольованих перехресних клінічних дослідженнях з використанням плацебо у здорових добровольців оцінювали впливсертраліну на бета-адренергічну блокуючу активність атенололу.
Циметидин. Одночасне застосування циметидинуможе пригнічувати метаболізм сертраліну і його метаболіту, що може призводити до зниження кліренсу сертраліну і підвищення частоти побічних ефктів, пов'язаних з дією цього препарату.
Діазепам. У клінічних контрольованих, подвійних, сліпих дослідженнях на здорових добровольцях у групі, яка одержуваласертралін (кінцева доза 200 мг на добу), відмічено статистично вірогідне зниження на 13 % кліренсу діазепаму у порівнянні з групою, яка одержувалаплацебо. Клінічне значення цих даних поки що не відоме.
Варфарин. При одночасному застосуваннісертраліну з варфарином слід контролю вати показник " протромбі новийчас".
Оскільки сертралін у значній мірі зв'язується збілками плазми крові, застосування сертраліну з іншими препаратами, які маютьтаку ж здатність, може призвести до зміни концентрації препаратів у плазмі ірозвитку побічних ефектів.
Індукція мікросомальних ферментів. Показано, що сертралін індукуємікросомальні ферменти у гепатоцитах, про що свідчить проведення тесту з антипірином, за результатами якого відмічається зменшення часу йогонапів виведення. Така індукція відображає зміни метаболізму печінки.
Фізична і психологічна залежність. У клінічних дослідженнях, проведених у контрольованих умовах за подвійним сліпим методом зрандомізованими групами з метою порівняння препаратів у плані виявлення залежності до них, у сертраліну не було виявлено властивостей, які б свідчили про можливе звикання до препарату і формування залежності від нього. Проте при призначенні сертраліну необхідно ретельно вивчити анамнез пацієнта з метою виявлення можливих випадків залежності від лікарських препаратів. При виявленні таких пацієнтів необхідний подальший нагляд за ними у процесі лікування.
Умови та термін зберігання. Зберігати у місцях, недоступних для дітей, у сухому місці при тепературі 15-30 °С. Источник
Термін зберігання. 5 років.
Смотрите также: Цены на Залокс в аптеках