Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ФОРКАН
Назва: ФОРКАН
Міжнародна непатентована назва: Fluconazole
Виробник: "Cipla Ltd", Індія
Лікарська форма: Капсули
Форма випуску: Капсули по 50 мг № 4, по 150 мг № 1, по 200 мг № 4
Діючі речовини: 1 капсула містить флуконазолу - 50.0 мг або 150.0 мг, або 200.0 мг
Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань
Показання: Кандидемія, дисемінований кандидоз; кандидоз слизових оболонок; неінвазивні бронхолегеневі інфекції; кандидурія; генітальний кандидоз; криптококовий менінгіт; мікози стоп, тіла, пахової області та ін.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: Р.05.02/04667
Термін дії посвідчення: з 08.05.2002 до 08.05.2007
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ФОРКАН
АТ код: J02AC01
Наказ МОЗ: 164 від 08.05.2002


    Інструкція для застосування ФОРКАН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарати

    ФОРКАН

    (FORCAN)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: флуконазол;

    основні фізико-хімічні властивості:

    капсули по 50мг - тверді желатинові капсули розміру “2”; вміст капсул - білий аморфний порошок;

    капсули по 150 мг - тверді желатинові капсули розміру “1”; вміст капсул - білий аморфний порошок.

    капсули по 200 мг - тверді желатинові капсули розміру “0”; вміст капсул - білий аморфний порошок.

    склад: кожна тверда желатинова капсула містить відповідно 50, 150та 200 мг флуконазолу.

    допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, натріюлаурил сульфат, кремнію диоксид колоїдний, тальк.

    Форма випуску. Тверді капсули для перорального застосування.

    Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби. Код АТС J02АС 01.

    Фармакологічні властивості. Фармакодинамика.

    Флуконазол -представник класу триазольних протигрибкових засобів, є могутнім селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів. Препарат ефективний при опортуністичних мікозах, у т. ч. викликаних Candida spp., Сryptococcusпеоfоrmans, Місrоsporum sрр. Показана також активність флуконазола на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Віаstomyces dermatidis, Соссіdіodes immitis, і Ніstoplasta сарsulatum.

    Фармакокінетика.

    Після прийому всередину флуконазол добуре всмоктується, рівень його концентрації вплазмі (і відносна біодоступність) перевищують 90% від рівня концентраціїфлуконазола в плазмі при внутріовенному введенні. Прийом Форкану одночасно зїжею не впливає на абсорбцію препарату.

    Концентрація в плазмі досягає піка через 0,5-1,5 години після прийому, період напів виведенняфлуконазола складає близько 30 годин. Концентрації в плазмі знаходяться в прямо пропорційній залежності від дози. 90% рівень рівноважної концентрації досягається до 4-5 днів лікування препаратом (при прийомі 1 раз/добу). Введення ударної дози (у перший день), яка у 2 рази перевищую є звичайну добуову дозу, дозволяє досягти до другого дня рівеня, що відповідає 90% рівноважної концентрації. Очевидний обсяг розподілу наближається до загального змісту водив організмі. Зв’язування з білками плазми скаладає 11-12%.

    Флуконазолдобуре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрації препарату вслині і мокроті аналогічні його рівням у плазмі. У хворих грибковим менінгітом зміст флуконазола в спинномозковій рідині досягає 80% від рівня його в плазмі. Уроговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, що перевищують сироваткові. Флуконазол виводиться в основному нирками: приблизно 80% введеної дози виводиться із сечею в незміненому вигляді. Кліренс флуконазола пропорційний кліренсу креатині на. Метаболітів флуконазола в периферичній крові не виявлено.

    Показання до застосування:

    -криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інші локалізації даної інфекції (у т. ч. легені, шкіра), як у хворих з нормальною імунною відповіддю, так і в хворих з різними формами имуносупресії (у т. ч. у хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат може використовуватися як засіб підтримуючої терапії для профілактики криптококової інфекції в хворих на СНІД:

    -генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз і іншіформи інвазивних кандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарда, ока, дихальних і сечових шляхів). Лікування може проводитися в хворих зі злоякісними новоутвореннями, хворих відділень інтенсивної терапії, хворих, що проходять курс цитостатичної чи імуносупресивної терапії, а також при наявності інших факторів, що привертають до розвитку кандидоза;

    - кандидозслизових оболонок, у т. ч. порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивнібронхолегеневі кандидози, кандидурія, кандидози шкіри і слизових оболонок, атакож атрофічний кандидоз порожнини рота, пов’язаний з носінням зубних протезів (лікування може проводитися у хворих з нормальною або зниженою функцією імунітету); профілактика рецидиву орофарінгеального кандидоза в хворих на СНІД;

    -генітальний кандидоз: вагінальний кандидоз (гострий та хронічний рецидивючий), профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінальногокандидоза (3 і більш епізодів у рік); кандидозний баланіт;

    -профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями, щосхильні до таких інфекцій у результаті хіміотерапії цитостатиками або променевої терапії:

    - мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області: вісівкоподібний лишай, оніхомікоз, кандидоз шкіри;

    - глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз ігістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.

    Спосіб застосування і дози.

    Дорослим прикриптококовому менінгіті і криптококових інфекціях інших локализаций у перший день звичайно призначають 400 мг Форкану, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг 1 раз/добу.

    Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічної ефективності, підтвердженої мікологічним дослідженням: при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують принаймні 6-8 тижнів.

    Для профілактики рецидиву криптококкового менінгіту в хворих на СНІД після завершення повного курсу первинного лікування, флуконазол призначають у дозі 200 мг/добу протягом тривалого періоду часу.

    При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза звичайно складає 400 мг у першу добуу, а потім - по 200 мг. При недостатній клінічній ефективності доза препарату може бути збільшена до 400 мг/сут. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності.

    Приорофарінгеальном кандидозі препарат звичайно призначають по 50-100 мг 1раз/добу; тривалість лікування - 7-14 днів. При необхідності, у хворих з вираженим зниженням імунітету лікування може бути більш тривалим.

    При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов’язаному з носінням зубних протезів, флуконазол звичайно призначають по 50 мг 1 раз/добу протягом 14 днів у сполученні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза.

    При іншихлокализаціях кандидоза (за винятком генітального кандидоза), наприклад, приезофагіті, неінвазивному бронхолегеневому ураженні, кандидурії, кандидозі шкіриі слизових оболонок і т. д., ефективна доза звичайно складає 50-100 мг/добу при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарінгеальногокандидоза в хворих на СПІД після завершення повного курсу первинної терапії препарат може бути призначений по 150 мг 1 раз на тиждень.

    Привагінальному кандидозі флуконазол приймають однократно усередину в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидоза препарат може бути використаний у дозі 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 місяців. Деяким хворим може знадобуитисябільш часте застосування. При баланіті, викликаному Сапdida, флуконазол призначають однократно в дозі 150 мг всередину.

    Для профілактики кандидоза доза, що рекомендується, складає 50-400 мг 1 раз/добу у залежності від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. При наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих вираженою абодовго тривалою нейтропенію, рекомендується доза 400 мг 1 раз/добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії: після підвищення числа нейтрофілів більш 1000/мм3 лікування продовжують ще протягом 7діб.

    При мікозах шкіри, включаючи мікози стоп, шкіри пахової області, і кандидозах шкіри доза, що рекомендується, складає 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз/добу. Тривалість терапії в звичайних випадках складає 2-4 тижня, однак при мікозах стоп можезнадобуитися більш тривала терапія (до 6тижнів).

    При висівкоподібному лишаї доза, що рекомендується, складає 300 мг 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів. Деяким хворим потрібна третя доза 300 мг на тиждень втой часяк в деяких випадках виявляється достатньо однократного прийому 300-400 мг. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг 1 раз/добу протягом 2-4 тижнів. При оніхомікозі доза, що рекомендується, складає 150 мг 1раз на тиждень. Лікування варто продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного росту нігтів на пальцях рук істоп у нормі потрібно 3-6 місяців і 6-12 місяців відповідно. При глибоких ендемічних мікозах може знадобуитися застосування препарату в дозі 200-400 мг/добу протягом до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально: вона може складати 11-24 місяців при кокцидіомікозі:2-17 місяців; при паракокцидіомікозі: 1-16 місяців при споротрихозі і 3-17місяців при гістоплазмозі.

    У дітей, які при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. У дітей препарат не слід застосовувати вдобуовій дозі, яка б перевищувала встановлену для дорослих. Препарат застосовують щодня 1 раз/добу. При кандидозі слизових оболонок дозафлуконазола, що рекомендується, складає 3 мг/кг/добу. У перший день може бути призначена ударна доза 6 мг/кг з метою більш швидкого досягнення постійних рівноважних концентрацій.

    Для лікування гвнералізованого кандидоза або криптококової інфекції доза, що рекомендується, складає 6-12 мг/кг/добу в залежності від важкості захворювання.

    Для профілактики грибкових інфекцій у дітей зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов’язаний з нейтропенією, яка розвивається в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат призначають по 3-12мг/кг/добу в залежності від вираженості і тривалості збереження індукованоїнейтропенії.

    У дітей з порушеннями функції нирок добуову дозу препарату варто зменшити (у такій самій пропорційній залежності, що й у дорослих), у відповідності з ступенемвираженості ниркової недостатності.

    У немовлятфлуконазол виводиться повільно. У перші 2 тижні життя препарат призначають утакій самій дозі (у мг/кг), що і у дітей більш старшого віку, але з інтервалом 72 години. Дітям у віці 2-4 тижня таку ж дозу вводять з інтервалом 48 годин.

    У хворих літнього віку при відсутності порушень функції нирок варто дотримуватися звичайного режиму дозування препарату. Хворим з нирковою недостатністю (кліренскреатині на меньше 50 мл/хв) режим дозування варто скорегувати, як зазначено нижче.

    Застосування препарату в хворих з порушеннями функції нирок. Флуконазол виводиться в основному із сечею в незміненому вигляді. При однократному його прийомі змінювати дозу не потрібно. При повторному призначенні препарату хворим з порушеною функцією нирок варто спочатку ввести ударну дозу від 50 мг до 400 мг препарату. Якщо кліренс креатині ну (КК) складає більше 50 мл/хв -застосовується звичайна доза препарату (100% дози, що рекомендується). При ККвід 11 до 50 мл/хв застосовується доза, що дорівнює 50% рекомендованої дози. Хворим, що регулярно знаходяться на діалізі, одна доза препарату застосовується після кожного сеансу гемодіалізу.

    Побічна дія.

    З боку ЖКТ: часто спостеригається - нудота, біль у животі, діарея, метеоризм.

    Дерматологічні реакції: часто - шкірна висипка.

    З боку ЦНС: головний біль.

    У деяких хворих, особливо з такими захворюваннями, як СНІД чи злоякісні новоутворення, під час лікування флуконазолом можуть спостерігатися зміни показників крові, порушення функцій печінки і нирок.

    Можуть матимісце ексфоліативні шкірні захворювання (синдром Стивенса-Джонсона та токсинийепидермальний некроліз), судороги, лейкопенія, тромбоцит опенія і алопеція.

    Відомі рідкі випадки анафілактичних реакцій, як і при прийомі інших азолів.

    Протипоказання:

    - одночасний прийом терфенадіна або астемізола;

    - підвищена чутливість до препарату або близьким за структурою азольним сполукам.

    Особливості застосування.

    Вагітність ілактація. Застосування препарату у вагітних недоцільно, за винятком важких чи загрозливих життя форм грибкових інфекцій, якщо передбачуваний ефект перевищує можливий ризик для плоду. Флуконазол знаходиться в грудному молоці в такій самій концентрації, як і в плазмі, тому його призначення в період лактації не рекомендується.

    Застереження щодо застосування. У деяких випадках застосування флуконазола супроводжувалося токсичними змінами печінки, у т. ч. з летальним результатом, головним чином ухворих з серйозними супутніми захворюваннями. У випадку гепатотоксних ефектів, пов’язаних з лікуванням флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добуової дози, тривалості терапії, статі і віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазола звичайно мала оборотний характер: ознаки його зникали після припинення терапії. З появою клінічних ознак ураження печінки, щоможуть бути пов’язані з лікуванням флуконазолом, препарат варто відмінити.

    Хворі наСНІД більш схильні до розвитку важких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у хворих з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висипка і вона розцінюється як визначено пов’язана з прийомомфлуконазола, препарат варто відмінити. З появою висипки у хворих зінвазивними/системними грибковими інфекціями, їх варто ретельно спостерігати і відмінити флуконазол з появою буллезних змін або багато формної еритеми. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі флуконазола зцизапридом, астемізолом, рифабутином, такролімусом або іншими препаратами, щометаболізуються системою цитохрома Р450.

    Передозування. У випадку передозування симптоматичне лікування (у т. ч. підтримуючі міри і промивання шлунка) може дати адекватний ефект. Флуконазол виводиться в основному із сечею, тому форсований діурез, може прискорити виведення препарату. Після 3-годинного сеансугемодиалізу концентрація флуконазола в плазмі зменшується приблизно на 50%.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні флуконазола з варфарином збільшується протромбі новий час, (у середньому на 12%). У зв’язку з цим рекомендується ретельно спостеригати за показниками протромбі нового часу вхворих, що одержують препарат у сполученні з кумариновими антикоагулянтами. Флуконазол збільшує період напів виведення з плазми пероральнихгіпоглікемізуючих засобів - похідних сульфонілсечовини (хлорпропанід, глибенкламід, глипизид, тол бутамід) у здорових людей. Спільне застосуванняФлуконазола і пероральних гіпоглікемізуючих засобів у хворих діабетом допускається, однак лікар повинний мати на увазі можливість розвиткугіпоглікемії.

    Одночасне застосування Флуконазола і фенітоїна може привести до зростання концентраціїфенітоїна в плазмі до клінічно значимого ступеня. Тому при необхідності спільного застосування цих препаратів потрібно моні торувати концентраціїфенітоїна з корекцією його дози з метою підтримки рівня препарату в межах терапевтичного інтервалу.

    Комбінація зрифампицином приводить до зниження АUС на 25% і скороченню періодунапів виведення флуконазола з плазми на 20%. Тому хворим, що одержують одночаснорифамгощин, дозу Флуконазола доцільно збільшити.

    Рекомендується здійснювати контроль за концентрацією циклоспорина в крові в пацієнтів, що одержують Флуконазол, тому що застосування флуконазола і циклоспорина у хворихз пересадженою ниркою, прийом флуконазола в дозі 200 мг/добу призводить до повільного збільшення концентрації циклоспорина в плазмі.

    Хворі, що одержують високі дози теофіліна або у яких мається імовірність розвиткутеофілінової інтоксикації, повинні знаходитися під спостереженням з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліна, тому що прийомфлуконазола приводить до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліна зплазми.

    При одночасному застосуванні Флуконазола і цизаприда описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (torsades depoints).

    Маються повідомлення про взаємодію флуконазола і рифабутина, що супроводжується підвищенням сироваткових рівнів останнього. При одночасному застосуванніФлуконазола і рифабутина описані випадки увеіта. Необхідно ретельно спостерігати хворих, що одночасно одержують рифабутин і флуконазол.

    При одночасному застосуванні Флуконазола і такролімуса описані випадкинефротоксичності, необхідно ретельно спостерігати хворих, що одночасно одержують такроімус і флуконазол.

    У хворих, що одержують комбінацію флуконазола і зидовудіна спостерігається збільшення концентрації зидовудина, що викликано зниженням перетворення останнього в його головний метаболіт, тому варто очікувати збільшення побічних ефектів зидовудіна.

    Умови та термін зберігання.

    Зберігати при температурі до 30°С, у місцях, недоступних для дітей.

    З роки.

    Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

    Упаковка.

    Капсули по 50 мг – в картонній упаковці 4 капсули у стрипі.

    Капсули по 150 мг – в картонній упаковці 1 капсула у стрипі.

    Капсули по 200мг – в картонній упаковці 4 капсули у стрипі. Источник

    Умови відпустку.





    На сайті також шукають: Беродуал, Коронал 5 інструкція, Флюколд застосування, Левофлокс побічні дії, Сторвас протипоказання