ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Л А Н З А
(L A N Z A)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: lansoprazolum;2-[[[3-метил-4-(2,2,2-трифторетокси)-2-піридил] метил] сульфініл] бензимідазол;
основні фізико-хімічні властивості: капсули із твердого желатину, з білим тіломта білою кришечкою, наповнені білими гранулами;
склад: 1 капсула містить лансопразолу – 30 мг;
допоміжні речовини: манітол, цукор очищений, кальціюкарбоксим етилцелюлоза, магнію карбонат легкий, натрію гідроортофосфатдвозаміщений, полісорбат-80, гідроксипропілметилцелюлозa.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки ігастроезофагальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насоса”. Лансопразол. Код АТС А 02В С 03.
Фармакологічні властивості. Ланза – проти виразковий препарат, інгібіторН+ - К+ - АТФ-ази (“протонного насоса”).
Фармакодинаміка. Лансопразол контролює шлункову кислотність незалежно від стимулів. Препарат пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію хлористоводневої кислоти. Пригнічення секреції соляної кислоти дозозалежне, лансопразол у дозі 30 мг через 1 – 3 години пригнічує утворення соляної кислотина 80 – 97%. Відновлення активності Н+ - К+ -АТФ-ази відбувається з на півперіодом 30 – 48 годин. Середньодобове значення рНшлункового соку підвищується до 2,9. Після припинення приймання рівень кислоти залишається нижче 50% базального протягом 39 годин, рикошетного збільшення секреції не відбувається. У хворих на синдром Золлінгера-Еллісона діє більш тривалий час. Лансопразол також гальмує утворення пепсину (підвищується рівеньпепсиногену в сироватці крові), виявляє цитопротекторну дію, підвищує оксигенаціюслизової оболонки шлунка і секрецію бікарбонатів. Лансопразол маєантихелікобактерну активність, яка in vitro в 4 рази перевищує таку омепразолу. Лансопразол сприяє загоєнню пептичних виразок і ерозивних езофагітів у хворихна синдром Золлінгера-Еллісона. Пригнічує ріст Helicobacter pylori. Зменшує кровообіг в антральному відділі, пілорусі шлунка і цибулині 12-палої кишки в середньому на 17%, гальмує моторно-евакуатор ну функцію шлунка.
Фармакокінетика. Лансопразол майже повністю всмоктується в тонкому кишечнику і надходить у системний кровотік. При нирковій недостатності абсорбція практично не змінюється. При цирозі печінки всмоктування уповільнюється. Біодоступність 80%. Абсорбція і біодоступність лансопразолузменшується після прийому їжі. Анти секреторний ефект залишається однаковим до іпісля їди. Після прийому внутрішньо 30 мг лансопразолу максимальна концентрація в крові (0,75 – 1,15 мг/л) визначається через 1,5 – 2,2 години (у середньому 1,7 години). При прийомі вранці максимальна концентрація лансопразолу в крові досягається швидше, ніж при прийомі ввечері. Зв’язування з білками 97 – 99%(при концентраціях 0,05 – 5 мкг/л). Добре проникає в тканини, зокрема вобкладочні клітини шлунка. Метаболізується в печінці при участі ферментної системи цитохрому Р450 з утворенням сульфініл-, сульфон- іоксипохідних. Лансопразол виводиться з організму з жовчю (2/3) і з сечею. Задобу з сечею виводиться близько 14 – 23% лансопразолу у вигляді метаболітів. Період напів виведення становить 1,3 – 1,7 години. Виведення уповільнюється ухворих на ниркову недостатність і в пацієнтів похилого віку (старше 69 років).
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцяти палої кишки (втому числі в комплексних схемах для ерадикації Helicobacter pylori), гастроезофагеальнарефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона, хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення, не виразковадиспепсія.
Спосіб застосування та дози. Застосовується внутрішньо. Капсули слід ковтати не розжовуючи. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.
Пептичні виразки дванадцяти палої кишки – 30 мг (1капсула) 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 2 – 4 тижнів.
Пептичні виразки шлунка – 30 мг 2 рази на добу протягом 2-6 тижнів.
Синдром Золлінгера-Еллісона – доза Ланзи підбирається індивідуально до досягнення рівня базальної кислотної продукції менше 10ммоль/год. Доза 90 мг і більша повинна ділитися на два прийоми.
Лікування інфекції Helicobacter pylori – застосовують різні схеми терапії. При проведенні потрійної терапії Ланзу приймають по 30 мг 2 рази на добу разом з метронідазолом (500 мг 2 рази на добу) або тинідазолом (500 мг 2 рази на добу) плюс кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу); або застосовують Ланзу разом з амоксициліном (1000 мг 2 рази на добу) плюскларитроміцин (500 мг 2 рази на добу). Тривалість курсу терапії становить 1тиждень.
При проведенні “квадро-терапії” Ланзу призначають по 30 мг 2 рази на добу з препаратами вісмуту (вісмуту субцитрат колоїдний, вісмуту галат або вісмуту субсаліцилат) по 120 мг 4 рази на добу (доза в перерахунку на оксид вісмуту) разом з тетрацикліном (500 мг 4 рази на добу) плюс метронідазол (500 мг 3 рази на добу) або тинідазол (500 мг 3 рази надобу). Терапію проводять протягом 1 тижня.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – 30 мг 2рази на добу протягом 4-8 тижнів, підтримуюча терапія при ГЕРХ – 30 мг 1 раз надобу до 12 місяців.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючоюфункцією шлунка у стадії загострення – 1-2 капсули на добу протягом 2-3 тижнів.
Не виразкова диспепсія – 1-2 капсули на добу протягом 2-3 тижнів.
Побічна дія. При тривалому застосуванні можливі: діарея, біль уживоті; зрідка – запори, головний біль, запаморочення, сонливість; дуже рідко –депресії, міалгії.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, жінки в період вагітності та годування груддю, діти до 14 років.
Передозування. При передозуванні можлива діареяабо запор. Необхідно промивати шлунок. Симптоматична і підтримуюча терапія. Гемодіаліз не ефективний.
Особливості застосування. Капсулу не розжовувати і не розламувати. На початку та після закінчення лікування необхідно проводити ендоскопічні дослідження, щоб виключити наявність злоякісних новоутворень шлунка, тому що Ланза може замаскувати симптоматику і, таким чином, відстрочити правильну діагностику.
З пересторогою призначають препарат хворим на ниркову недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ланза може гальмувати дію діазепаму, фенітоїну, пропранололу, варфарину, преднізолону. Антациди, щомістять алюмінію гідроксид і магній (маалокс, гастал), зменшують адсорбціюлансопразолу, тому їх слід приймати через 2 години після прийому Ланзи. Лан загальмує всмоктування ампіциліну, дигоксину, кетоконазолу, ціанокобаламіну, солей заліза.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 °С усухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 1,5 роки.