ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕРИТРОМІЦИН 125 мг
ЕРИТРОМІЦИН 200 мг
(ERYTHROMYCIN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: еритроміцин;
основні фізико-хімічні властивості: білий або білий з жовтуватим відтінком порошок, з
фруктовим запахом;
склад: 5 мл готової суспензії містять 125мг або 200 мг еритроміцину у вигляді етилсукцинату;
допоміоісиі речовини: натріюкарбоксим етилцелюлоза, аеросил-200, камедь, натрію цитрат,
метилпарагідроксибензоат, пропіл парагідроксибензоат, бронопол, цукор, цукор молочний,
титану діоксид, полівінілпіролідон, ароматизатор банановий, ароматизатор ванільний.
Форма випуску. Порошок для приготування суспензії для перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування; антибіотики групи макролідів. Код АТС: J01F A01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.Діє бактеріостатично. До еритроміцину чутливі мікро організми:Streptococcus pyogenes (гемолітичний стрептокок групи А), гемолітичні стрептококи, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae (Diplococcuspneumoniae), Mysoplasma pneumoniae, Haemophilus imfluenzae, Treponema pallidum,Corynebacterium diphteriae, Corynebacterium minutissimum, Listeriamonocytogenes, Neisseria Gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis, Nocardia,Campylobacter jejuni, Bordetella pertussis, Legionella pneumophila, Entamoebahistolytica, Ureaplasma urealyticum.
Еритроміцин найбільш активний відносно грам позитивних мікро організмів і є альтернативою пеніцилінам у лікуванні та профілактиці інфекцій, що спричинюються грам позитивними коками, особливо при непереносимості пеніциліні в. Еритроміцин не має нефротоксичної, гепатотоксичної, нейротоксичноїта фото сенсибілізуючої дії.
Фармакокінетика. Швидко всмоктується утравному тракті, після абсорбції швидко розподіляється у рідких середовищах організму. При пероральному застосуванні біодоступність становить 30-60 %, зв'язування з білками плазми 70-90 %. Період напів виведення - 1,4-2год. Пікова концентрація у крові спостерігається через 1 год. Легко проникає у більшість тканин і рідин організму. Найбільша концентрація утворюється упечінці і жовчі, проникнення у спинномозкову рідину збільшується при менгіальному запаленні. Більше 90 % препарату біотрансформується у печінці та виводиться з жовчю.
Показання для застосування.Інфекції, що спричинені чутливими до препарату мікро організмами: респіраторні інфекції, інфекції шкіри та м'яких тканин, кон'юнктивіт новонароджених (Chlamydia trachomatis); сечостатеві інфекції (Chlamydia trachomatis); кишкові інфекції, включаючи Campylobacter jejuni; венеричні хвороби (як альтернатива пеніцилінам і тетрациклінам); кишковий амебіаз; хвороба легіонерів; тривала профілактика ревматичної пропасниці; профілактика бактеріального ендокардиту у хворих з підвищеною чутливістю допеніциліні в; при екстракції зубів або хірургічних операціях на верхніх дихальних шляхах.
Спосіб застосування тадози. Суспензію можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
Дорослим призначають 400 мгЕритроміцину кожні 6 год; при тяжких інфекціях доза може бути
збільшена до 4 г на добу. Препарат можна призначати 3 рази на добу, рівними дозами, кожні
8 год. Дітям при легких і середньої тяжкості інфекціях призначають Еритроміцин у дозі
30-50 мг/кг на добу, кожні 6 год, рівними дозами. При тяжких інфекціях дозу можна подвоїти.
Препарат можна призначати 3 рази надобу, в рівних дозах, кожні 8 год.
При кон'юнктивіті новонароджених, що спричинений Chlamydia trachomatis, призначають у дозі
50 мг/кг на добу, на 4 прийоми, протягом не менше 2 тижнів.
При пневмонії у грудних дітей, спричиненій хламідіями, призначають у дозі 50 мг/кг на добу, на
4 прийоми, протягом 3 тижнів.
При легіонельозі призначають 1,6-4г препарату на добу, на кілька прийомів.
При коклюші призначають 40-50 мг/кгна добу, на кілька прийомів; тривалість лікування - 5-
14 днів.
При кишковому амебіазі тривалість лікування у звичайних дозах становить 10-14 днів.
Для тривалої профілактики рецидивів стрептококових інфекцій звичайна доза дорівнює 400 мг,
двічі на добу.
Для профілактики бактеріального ендокардиту при екстракції зубів або хірургічних операціях на
верхніх дихальних шляхах призначають дорослим 1,6 г, дітям - 20 мг/кг, за 1-2 год до операції,
після чого - в дозі 800 мг, дітям -в дозі 10 мг/кг, 8 разів кожні 6 год.
Перед застосуванням препарату з порошку Еритроміцину готують суспензію. Для цього у флакон з порошком орієнтовно до рівня нижче відмітки наливають прокип'ячену, охолоджену до кімнатної температури питну воду, та інтенсивно збовтують. Після того, як осяде утворена піна, прокип'ячену охолоджену питну воду доливають до відмітки. Готова суспензія є придатною для застосування, термін її зберігання в холодильнику (2-8 °С) становить 10 діб. Перед кожним застосуванням флакон інтенсивно збовтують і залишають стояти доти, доки не осяде утворена піна.
Побічна дія. Дозозалежнідиспептичні явища (відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея, спазми кишечнику), алергічні реакції (кропив'янка, шкірний висип, свербіж, анафілаксія); у поодиноких випадках - оборотна глухота, яка виникає головним чином у пацієнтів з нирковою недостатністю та у хворих, які одержують високі дози Еритроміцину.
Протипоказання.Підвищена чутливість до препарату, період грудного вигодовування, виражені порушення функції печінки.
Передозування. Симптоми: порушення функції печінки, аж до гострої печінкової недостатності; втрата слуху.
Лікування: промивання шлунка, форсований діурез, гемо- та перитонеальний діаліз. Проводиться постійний моніторинг зажиттєво важливими функціями ( ЕКГ, електролітний склад крові).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Еритроміцин може потенціювати дію непрямих
антикоагулянтів, зменшувати кліренс теофіліну, дигоксину та карбамазепіну, посилюючи їхні
терапевтичні та токсичні ефекти.
При одночасному застосуванніЕритроміцину та лов астатину зростає., ризик розвитку
рабдоміолізу, особливо у тяжкохворих пацієнтів.
При одночасному вживанні зтерфенадином, астемізолом або дизопірамідом Еритроміцин
підвищує концентрацію останніх у крові, що може призводити до розвитку фатальних аритмій.
Еритроміцин посилює нефро токсичність циклоспорину.
Препарат може знижувати ефективність хлорамфеніколу та лінкоміцину.
Одночасне застосування Еритроміцин уз гепато токсичними препаратами може підвищувати
гепатотоксичний потенціал цих засобів.
Особливості застосування. Еритроміцин проникає крізь плацентарний бар'єр. Безпечність його
застосування у період вагітності невстановлена, тому призначення препарату вагітним жінкам
можливе лише за суворими показаннями, з урахуванням потенційного ризику для плода.
Еритроміцинекскретується у грудне молоко.
Необхідно дотримувати обережності при призначенні антибіотика пацієнтам з тяжкими
захворюваннями печінки. Під час лікування препаратом необхідно періодично проводити
дослідження функціонального стану печінки.
Тривалий прийом препарату може призвести до розвитку суперінфекції, що спричинюється
резистентними бактеріями або грибами. При розвитку суперінфекції призначають адекватну
терапію.
При стрептококових інфекціях тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів. Источник
Умови та термін зберігання.Зберігають у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі до 20 °С. Термін зберігання - 3 роки.