ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФОТАКСИМУ НАТРІЄВА СІЛЬ
(СЕFOTAXIME SODIUM SALT)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: cefotaxime; (натрієва сіль-(Z)-7-[2-(2-аміно-1,3тіазол-4-іл) -2-(метоксіїміно) ацетамідо ] цефалоспоринової кислоти;
основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до слабко жовтого кольору. Легко розчиняється у воді, у 0,9 % ізотонічному розчині натрію хлоридуі 5 % розчині глюкози;
склад:1 флакон містить цефотаксиму 1 г.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01D A10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Цефотаксиму натрієва сіль – напівсинтетичний антибіотик групи цефалоспоринів ІІІ покоління. Високоактивний щодограм негативних мікро організмів, стійких до інших антибіотиків: E.coli,Citobacter, Proteus mirabilis, Proteus indole, Klebsiella, Serratia. Деякі штами Pseudomonas, Haemophilus influenzae. Менш активний щодо грам позитивнихкоків, головним чином, стафілококів. Препарат має високу стійкість добеталактамаз грам негативних бактерій.
Фармакокінетика. Пік концентрації препарату у крові спостерігається через 30 хв після внутрішньом’язової ін’єкції. Бактерицидна концентрація укрові зберігається більше 12 годин. Проникає крізь гемоенцефалічний бар’єр. Увеликих кількостях виводиться з сечою, частково з жовчю. Період напів виведення становить 2 години.
Показання для застосування. Препарат застосовується для лікування інфекцій дихальних та сечовидільних шляхів, нирок; інфекції вуха, горла, носа, ендокардиті, менінгіті, інфекції кісток і м’яких тканин, черевної порожнини; при гінекологічних інфекційних захворюваннях, гонореї; рановій і опіковій інфекціях та ін.
Спосіб застосування та дози. Рекомендовані дози: для внутрішньом’язовоговведення розчиняють 1 г цефотаксиму у 3 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводять глибоко у сідничний м’яз;
- дорослим і дітям старше 12 років 1 г через кожні 12 годин. У тяжких випадках дозу збільшують до 3 або 4 г на день, вводять препарат 3 або 4 рази надень по 1 г;
- новонародженим і дітям молодшого віку 50 - 100 мг/кг маси тіла надень, вводити з проміжками від 12 до 6 годин;
- для недоношених дітей добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 12 г.
Побічна дія. Алергічні реакції (шкірні висипи, гарячка, у виключних випадках анафілактичний шок), диспептичні явища, порушення функціональних проб крові, лейкопенія, нейтропенія, збільшення еозинофілів, подразнення у місці інфекції, підвищення температури.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів групицефалоспоринів.
Передозування. Підсилення побічних ефектів. При виражених алергічних реакціях припиняють введення препарату, запроваджують десенсибілізуючу терапію. При анафілактичному шоці показана невідкладна протишокова терапія.
Особливості застосування. Розчини цефотаксиму несумісні з розчинами інших антибіотиків в одному шприці або крапельниці.
З обережністю застосовують при порушенні функції нирок, посиланнях наколіт в анамнезі, а також у новонароджених.
При вагітності препарат застосовують тільки у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
При застосуванні препарату в період лактації рекомендовано припинити грудне годування.
При визначенні цукру в сечі не ензиматичним методом можливі хибні позитивні результати.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні потенційнонефротоксичних препаратів (аміно глікозидних антибіотиків, діуретиків) необхідно контролю вати функцію нирок (небезпека нефротоксичної дії останніх).
При одночасному призначенні з антикоагулянтами відмічається посилення антикоагулянтної дії.
При одночасному призначенні з пробенецидом посилюється токсична дія цефотаксиму.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці, при температурі не вище 25˚ С. Источник
Термін придатності 2 роки.