Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ФТАЛАЗОЛ
Назва: ФТАЛАЗОЛ
Міжнародна непатентована назва: Phthalylsulfathiazole
Виробник: ВАТ "ХФЗ "Червона зiрка", м.Харків, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 0.5 г № 10 у контурних чарункових упаковках
Діючі речовини: 1 таблетка містить фталілсульфатіазолу (фталазолу) - 0.5 г
Фармакотерапевтична група: Сульфаніламідні препарати
Показання: Гостра та хронічна дизентерія, коліти, ентероколіти, гастроентерити, амебна дизентерія і паратифозні інфекції, операції на кишечнику.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: Р/98/14/14
Термін дії посвідчення: з 07.07.2003 до 07.07.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ФТАЛАЗОЛ
АТ код: A07AB02
Наказ МОЗ: 297 від 07.07.2003


    Інструкція для застосування ФТАЛАЗОЛ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    фталазол

     (phthalazol)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: фталілсульфатіазол, [4’(тіазол-2-ілсульфамоїл) фталанілінова кислота;

    основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, із плоскою поверхнею, рискою і фаскою;

    склад:1 таблетка містить фталілсульфатіазолу 500 мг;

    допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

    Форма випуску.Таблетки.

    Фармакотерапевтичнагрупа. Засоби, що застосовуються при кишкових інфекціях.

    КодАТС А 07А B02.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Фталазол є сульфаніламідним препаратом. Виявляє бактеріостатичну дію. Основний механізм дії обумовлений порушенням синтезу в мікро організмах їхніх ростових факторів – фолієвої і дигідрофолієвої кислот.

    Фармакокінетика. Фталазол повільно всмоктується у шлунково-кишковому тракті; основна кількість препарату затримується у тонкому кишечнику, де поступово відбувається відщеплення активної (сульфаніламідної) частини молекули. При цьому створюється висока концентрація сульфаніламіду в кишечнику.

    Виділяється переважно з каловими масами. Невелика кількість, що всмокталася (5-10 % віддози), рівномірно розподіляється в організмі, ацетилюється в печінці таекскретується із сечею.

    Показання для застосування. Гостра дизентерія, хронічна дизентерія на стадії загострення, коліт, ентероколіт, гастроентерит, для запобігання інфекційним ускладненням при проведенні операцій на кишечнику.

    Спосіб застосування та дози.

    Лікування дизентерії. При гострій формі дизентерії дорослим призначають: у 1-2день – по 1 г 6 разів на добу кожні 4 години, на 3-4 день – по 1 г 4 рази надобу кожні 6 годин, на 5-6 день – по 1 г 3 рази на добу кожні 8 годин. Курсова доза становить 25-30 г.

    Через 5-6 днів після першого курсу лікування проводять другий курс: 1-2 день – по 1 г через 4 години (вночі – через 8годин), всього 5 г на добу; 3-4 день – по 1 г через 4 години (вночі - не призначають), всього 3 г на добу. Загальна доза на 2-й курс – 21 г; при легкому перебігу хвороби дозу можна зменшити до 18 г.

    Вищі дози для дорослих внутрішньо: разова – 2 г, добова – 7 г.

    Дітям віком до 3 років препарат призначають із розрахунку 0,2 г/кг маси тіла на добу; добову дозу протягом дня ділять на 3 рівні частини, прийняті без порушення нічного сну. У зазначеній дозі препарат приймають 7 днів.

    Дітям старше 3 років призначають по 0,4-0,75 г (залежно від віку) на прийом 4 рази на добу.

    Тривалість курсу лікування залежить від характеру патологічного процесу.

    При лікуванні інших захворювань препарат призначають дорослим у перші 2-3 дні по 1-2 г кожні 4-6 годин, у наступні 2-3 дні – у половинній дозі.

    Дітям призначають у 1 деньіз розрахунку 0,1 г/кг маси тіла на добу, у рівних дозах кожні 4 години зперервою на ніч. У наступні дні призначають по 0,2-0,5 г кожні 6-8 годин.

    Побіч надія. Системні побічні ефекти, характерні для сульфаніламідів, виникають рідко у зв’язку з незначним всмоктуванням. Пригнічення росту кишкової палички зменшує (може розвинутися гіповітаміноз) синтез вітамінів групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинамід та ін.).

    Алергічні реакції (висип, пропасниця, агранулоцит оз, а пластична анемія).

    Протипоказання.Підвищена чутливість до препарату, базедова хвороба, захворювання крові, гострий гепатит. Дитячий вік до 2 років.

    Передозування. Посилення побічних реакцій, нудота, блювання. Терапія симптоматична.

    Особливості застосування. З обережністю призначають хворим з нефрозом, нефритом.

    У період прийому Фталазолу хворим необхідно приймати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота), тому що у зв’язку з пригніченням росту кишкової палички зменшується синтез вітамінів цієї групи.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Фталазолу із саліцилатами, дифеніном, ПАСК призводить до посилення токсичного ефекту.

    Фталазол несумісний з оксациліном (знижується активність оксациліну), нітрофуранами (підвищується ризик розвитку анемії і метгемоглобінемії). Одночасне застосування Фталазолу з кальцію хлоридом і вітаміном К знижує згортання крові. Источник

    Умовита термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному відсвітла місці при температурі 15-25 0С. Термін придатності – 5років.





    На сайті також шукають: Спазмалгон, Трайфед інструкція, Цитрамон в застосування, Напроксен побічні дії, Бетіол протипоказання