ІН С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
НОВОКАЇН
(NOVOCAIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: procaine;b-діетиламін оетилового ефірупара-аміно бензойної кислоти гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить 0,005 гпрокаїну;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Препарати для місцевої анестезії.
Код АТС N01B A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Новокаїн –місцево анестезуючий засіб з помірною анестезуючою активністю і великою широтою терапевтичної дії. Знижує збудливість моторних зон кори головного мозку, міокарда і периферичних холінореактивних систем. Має гангліоблокуючу дію, утому числі спазмолітичну, на гладку мускулатуру; зменшує утворення ацетилхоліну.
Фармакокінетика. При парентеральномувведенні добре всмоктується, швидко гідролізу ється в плазмі крові під впливом естераз і холін естераз. Із сечею екскретирується 80% препарату. Новокаїн належить до препаратів з дуже короткою тривалістю дії.
Показання для застосування. Новокаїн застосовується для проведення місцевої, інфільтраційної і спинномозкової анестезії; вагосимпатичної і паранефральної блокади; для потенціювання дії основних наркотичних засобів при загальній анестезії; купірування болю при виразковій хворобі шлунка і дванадцяти палої кишки, геморої та ін.
Спосіб застосування тадози. 0,5% розчин Новокаїну застосовують внутрішньо венно і внутрішньом’язово.
При місцевій анестезії концентрація і кількість розчинів Новокаїну залежать від характеру оперативного втручання. При паранефральній блокаді у при ниркову клітину вводять 50 - 70 мл 0,5% розчину. Розчин Новокаїну застосовують також внутрішньо венно й внутрішньо (гіпертонічна хвороба, токсикози вагітних з гіпертонічним синдромом, спазми кровоносних судин, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, нейродерміт таін.). У вену вводять від 1 до 10 - 15 мл 0,5% розчину (повільно, краще в ізотонічному розчині натрію хлориду). Кількість ін’єкцій (іноді 10 - 20) залежить від тяжкості хвороби й ефекту терапії.
Для провідникової паравертебральноїанестезії призначають 10 - 15 мл 0,5% розчину Новокаїну, анестезії черевних гангліїв за Брауном – 40 мл 0,5% розчину Новокаїну.
Дози для дітей визначають за спеціальними таблицями.
Побічна дія. Можливі запаморочення, загальна слабкість, алергійні реакції, розвиток анафілактичного шоку.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.
Передозування. Симптоми:запаморочення, парестезії, рухове збудження, епілептиформі судоми, задишка, колапс, висипання на шкірі, набряки (алергічні реакції). При зазначених явищах застосовують штучне дихання, вдихання карбогену, при судомах вводять внутрішньо венно барбітурати короткочасної дії, при колапсі – внутрішньо веннокраплинно сольові кровозамінні розчини, при розладі серцевої діяльності (мерехтіння або зупинка шлуночків) – відповідні реанімаційні заходи.
Особливості застосування. Для зменшення всмоктування і подовження дії розчинів Новокаїну при місцевій анестезії до них звичайно додають розчин адреналіну гідро хлориду (0,1%) – по 1 краплі на 2, 5, 10 млрозчину Новокаїну, що на відміну від кокаїну звуження судин не спричинює.
Перед введенням Новокаїну слід попередньо зробити шкірні проби на переносимість препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує вплив антихоліноестеразних засобів нанервово-м’язову передачу. При внутрішньо венному введенні Новокаїну підвищуєтьсяміорелаксуючий ефект дитиліну. Спільне застосування новокаїну і прокаїнамідуприводить до посилення ефектів останнього. Можлива перехресна сенсибілізація. Новокаїн знижує ефективність сульфаніламідних препаратів. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 15 - 250С. Термін придатності – 3 роки.