ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АРИСЕПT

(ARICEPT)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: donepezil;

фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг: білі, круглі, двоопуклі, таблетки, вкриті оболонкою з тисненням «Aricept» з одного боку та «5» з іншого; таблетки 10 мг: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, зтисненням «Aricept» з одного боку та «10» з другого;

склад: 1 таблетка містить донепезилу гідро хлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропіл целюлоза, магнію стеарат; оболонка таблетки 5 мг: Opadry білийYS 1-18134A (тальк, полі етиленгліколь, гідроксипропіл целюлоза, титану діоксид Е 171); таблетка 10 мг: Opadry жовтий YS 1-12700A (тальк, полі етиленгліколь, гідроксипропіл целюлоза, титану діоксид Е 171, жовтий оксид заліза Е 172).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.Засоби, які застосовують при деменції. Інгібітори холін естерази. Код АТС N06DA02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Донепезилу гідро хлорид- специфічний і оборотний інгібітор ацетилхолін естерази. Препарат виявляє свій терапевтичний ефект шляхом покращання холінергічноїнейротрансмісії. Цей ефект досягається за рахунок підвищення концентрації ацетилхоліну внаслідок оборотного пригнічення гідролізу ацетилхолін естеразою. Таким чином, не можна вважати, що Арисептсправляє будь-який вплив на прогресу вання хвороби.

Фармакокінетика. Всмоктування. Максимальна концентрація в плазмі досягає піка приблизно через 3 - 4 години після прийому препарату. Концентрації в плазмі і площа під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційно дозі. Період на півжиття становить близько 70годин, тому повторне застосування препарату один раз на день поступово приводить до рівноважного стану, що досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідро хлориду в плазмі і відповідна фармакодинамічна активність незначною мірою змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідро хлориду.

Розподіл. Донепезилу гідро хлорид приблизно на 95% зв'язується з білками плазми людини. Зв'язування з білками плазми активного метаболіту 6-О-десметилдонепезилу не відомо. Розподілдонепезилу гідро хлоридув тканинах організму не вивчався. Проте при дослідженні з поправкою на вагутіла, проведеному у здорових чоловіків-добровольців, через 240 годин після одноразового прийому 5 мг донепезилу гідро хлориду, міченого¹⁴С, приблизно 28% радіо активної дози залишалося в організмі. Це даєзмогу припустити, що донепезилу гідро хлорид і/або його метаболіти можуть зберігатися в організмі більше 10 днів.

Метаболізм/виведення. Донепезилу гідро хлоридвиводиться із сечею в незміненому вигляді ізазнає біотраснформації системою цитохром Р 450 з утворенням численних метаболітів; деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу гідро хлориду, міченого ¹⁴С, частка незміненогодонепезилу гідро хлориду в плазмі становить 30% введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу - 11% (єдиний метаболіт, що має схожу активність з донепезилу гідро хлоридом), донепезил-цис-N-оксиду- 9%, 5-O-десметилдонепезилу - 7% і глюкуронового кон’югату 5-О-десметилдонепезилу - 3%. Приблизно 57% введеної радіо активної дози виявлено в сечі (17% у вигляді незміненогодонепезилу) і 14,5% було виявлено в калі; це свідчило про те, що первинними шляхами виведення препарату є біо трансформаціяі екскреція із сечею. Відомостей про можливість ентерониркової рециркуляції донепезилу гідро хлоридуі/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу гідро хлориду в плазмі відбувається з періодом напівелімінації близько 70 годин.

Стать, раса і паління не справляють істотного впливу на концентрацію донепезилу гідро хлоридув плазмі. Фармакокінетикадонепезилу в офіційних дослідженнях у здорових добровольців старечого віку або хворих на деменцію Альцгеймера не вивчалася. Проте середні рівні препарату в плазмі у хворих старечого віку відповідають таким у молодих здорових добровольців.

Показання для застосування. Деменція у пацієнтів з легким або середнім ступенем тяжкості хвороби Альцгеймера.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі/люди похилого віку. Лікування розпочинають з 5 мг/добу (один раз на добу). Арисептслід приймати внутрішньо, у вечірній час, безпосередньо перед сном. Лікування препаратом у дозі 5 мг/добу слід продовжувати протягом принаймні одного місяця, щоб оцінити ранні прояви клінічного ефектуй досягти рівноважних концентрацій донепезилу гідро хлориду. Після клінічної оцінки ефективності препарату в дозі 5 мг/добу протягом місяця дозу Арисепту можна збільшити до 10мг/добу (один раз на добу). Максимальна рекомендована добова доза - 10 мг. Дози більше 10 мг/добу у клінічних дослідженнях не вивчалися.

У контрольованих плацебо клінічних випробуваннях тривалість лікування довше 6 місяців не вивчалася. Після припинення лікування відбувається поступове зменшення сприятливих ефектів Арисепту. Відомостей про феномен “відміни” у випадку різкого припинення прийому препарату немає.

Порушення функції нирокі печінки. Схема застосування препарату для лікування хворих з порушеною функцією нирок або з легким/середньої тяжкості порушенням функції печінки аналогічна, оскільки кліренс донепезилугідро хлориду не змінюється при цих станах.

Діти. Арисепт не рекомендується призначати дітям.

Побічна дія. Основними небажаними ефектами (частота ³5% і у два рази вище такої при прийомі плацебо) були діарея, судоми м'язів, стомленість, нудота, блювання ібезсоння.

Іншими поширеними небажаними явищами (частота ³5% і ³ плацебо) були головний біль, інсульт, нежить, розладишлунково-кишкового тракту і запаморочення.

Рідко спостерігалися випадки непритомності, брадикардії, синоатріальної та атріовентрикулярноїблокади, судоми.

Порушення функції печінки, включаючи гепатит, спостерігалися рідко. АРИСЕПТ необхідно відмінити у випадку, коли неможливо встановити причину порушень функції печінки.

Спостерігались випадки психічних розладів, таких як галюцинації, ажитація та агресивна поведінка, які зникали після зменшення дози або припинення лікування.

Було декілька повідомлень про анорексію, виразки шлунка тадванадцятопалої кишки, а також шлунково-кишкові кровотечі. Відмічалось незначне підвищення сироваткової концентрації м’язової креатинкінази.

Протипоказання. Арисепт протипоказаний хворим звідомою гіперчутливістю додонепезилу гідро хлориду, похідних піперидину абобудь-яких неактивних компонентів препарату. Арисептпротипоказаний при вагітності.

Передозування. Передозування інгібіторівхолін естерази може призвести до холінергічного кризу, що характеризується вираженою нудотою, блюванням, салівацією, пітливістю, брадикардією, гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом і судомами. Можлива наростаюча м'язова слабкість, що може призвести до смерті у випадку ураження дихальних м'язів.

Як і при будь-якому передозуванні, показано загальне симптоматичне лікування. Як антидот Арисептупри його передозуванні можуть бути використаніантихолінергічні засоби групи третинних амінів (атропін). Рекомендується внутрішньо венне введення атропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення ефекту: початкова доза становить 1,0 - 2,0 мг внутрішньо венно, потім дозу добирають залежно від клінічного ефекту. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків у поєднанні з антихолінергічнимизасобами групи четвертинних амонієвих сполук (глікопіролат) відмічені атипові зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Невідомо, чи видаляються донепезилугідро хлорид і/або його метаболіти при діалізі (гемодіалізі, перитонеальному діалізі або гемофільтрації).

Особливості застосування.Лікування слід розпочинати й продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера і лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM, IV, ICD 10 - Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск). Терапію донепезиломможна розпочинати тільки в тому випадку, якщо є людина, яка доглядає за хворим і буде постійно контролю вати прийом таблеток пацієнтом. Підтримуючу терапію можна продовжувати доти, доки зберігається терапевтичний ефект препарату. У зв'язку з цим слід регулярно оцінювати ефект донепезилу. Доцільність припинення лікування слід обговорювати при зникненні його ефекту. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо. Ефективність Арисепту ухворих на тяжку деменцію Альцгеймера, з іншими типами деменції й іншими типами порушення пам'яті (наприклад вікове погіршання когнітивної функції) не вивчалася.

Наркоз. Як інгібітор холін естеразиАрисепт здатний посилити міорелаксаціюсукцинілхолі нового типу під час наркозу.

Серцево-судинні захворювання.Завдяки фармакологічній дії інгібітори холін естерази можуть давати ваготонічні ефекти на частоту серцевих скорочень (наприклад брадикардію). Можливість подібних порушень має особливе значення у хворих із синдромом слабкості синусового вузла або іншими порушеннями надшлуночкової провідності типу синоатріальна або атріовентрикулярнаблокада.

Шлунково-кишкові захворювання. Необхідно пильно спостерігати хворих, в яких є ризик розвитку виразки, наприклад пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі або хворих, які одержують не стероїдніпротизапальні засоби (НПЗЗ). У той же час, в клінічних дослідженнях Арисепту не було відмічено збільшення частоти виразкової хвороби або шлунково-кишкової кровотечі в порівнянні з плацебо.

Захворювання органів сечостатевої системи. Холіноміметики можуть спричинювати обструкцію току сечі із сечового міхура, хоча цейефект не зустрічався в клінічних дослідженнях Арисепту.

Неврологічні захворювання. Вважають, що холіноміметики деякою мірою можуть спричинювати генералізовані судоми. Проте судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера.

Захворювання легенів. Враховуючи холіноміметичну активність, інгібітори холін естерази слід призначати з обережністю хворим на астму або з обструктивними захворюваннями легенів ванамнезі.

Слід уникати застосування Арисепту у поєднанні з іншими інгібіторамиацетилхолін естерази, агоністамиабо антагоністами холінергічної системи.

Вагітність і лактація. Арисепт не слід застосовувати при вагітності. Невідомо, чи виводиться донепезилу гідро хлорид з грудним молоком у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводилися. Отже, жінкам, які одержують донепезил, не слід годувати груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і механізмами. Хвороба Альцгеймераможе погіршити здатність керувати автомобілем і механізмами. Крім того, донепезил може спричинювати стомленість, запаморочення і судоми м'язів, в основному на початку лікування або при збільшенні дози. Здатність пацієнтів, якімають хворобу Альцгеймера, керувати автомобілем або складними механізмами повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клінічний досвід застосування донепезилу обмежений. З цієї причини, мабуть, зареєстровані не всі відомі взаємодії його з іншими препаратами. Лікар повинен усвідомлювати можливість нових, ще не відомих взаємодій донепезилу.

Донепезилу гідро хлорид і/або будь-які його метаболіти не інгібують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксинув людини. Одночасне застосування дигоксину і циметидину не відбивається на метаболізмі донепезилу гідро хлориду. Дослідження in vitro показали, що в метаболізмі донепезилуберуть участь ізоферменти 3А 4 і меншою мірою - 2D6цитохрому Р 450. Результати вивчення взаємодії препарату in vitro свідчать про те, що кетоконазол і хінідин, які є інгібіторами СYР 3А 4і 2D6 відповідно, інгібують метаболізм донепезилу. Отже, ці й інші інгібітори СYР 3А 4, такі як ітраконазолі еритроміцин, і інгібітори СYР 2D6, такі як флюоксетин, здатні пригнічувати метаболізм донепезилу. У дослідженні в здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30%. Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін і алкоголь, можуть знизити рівні донепезилу. Ступінь інгібуючого або індукую чогоефекту невідомий, тому донепезил слід застосовувати з обережністю у комбінації з такими препаратами. Донепезилу гідро хлоридпотенційно здатний впливати на дію препаратів, що мають антихолінергічну активність. Ймовірний також синергізм з такими препаратами, як сукцинілхолін, інші нейром’язовіміо релаксанти і холіноміметики або бета-блокатори, що впливають на провідність серця.

Умови та термін зберігання. Зберігати усухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 15 – 25 °С. Источник

Термін придатності - 3 роки.