ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосовування препарату
ЕНАЛАПРИЛ
(ENALAPRIL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: еnalapril;((S)-1-[N-[1-(етоксікарбоніл)-З-фенілпролілН-аланілН-пролін);
основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 5 мг: плоскі, не вкриті оболонкою таблетки, з рискою та маркуванням букви “Е” і цифри “5” на одному боці, діаметром 9 мм, білого або майже білого кольору, без запаху;
таблетки 10 мг: плоскі, не вкриті оболонкою таблетки, з рискою та маркуванням букви “Е” і цифри “10” на одному боці, діаметром 9 мм, білого або майже білого кольору, без запаху;
таблетки 20 мг: плоскі, не вкриті оболонкою таблетки, з рискою та маркуванням букви “Е” і цифри “20” на одному боці, діаметром 9 мм, білого або майже білого кольору, без запаху;
склад: 1 таблетка містить еналаприлу малеату 5 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, полівінілпіролідон К 30, тальк, кремнію діоксид колоїдний (аерозил), магнію стеарат, натрію бікарбонат;
1 таблетка містить еналаприлу малеату 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полівідон, тальк, магнію стеарат;
1 таблетка містить еналаприлу малеату 20 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полівідон, тальк, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які впливають на ренін-ангіотензивнусистему. Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ). Код АТС С 09А А 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Еналаприл ((S)-1-[N-[1-(етоксікарбоніл)-З-фенілпролілН-аланілН-пролін) - інгібітор АПФ. Він є проліками, після перорального прийому метаболізується в печінці до активного метаболіту – еналаприлату, з яким і пов’язана фармакологічна дія препарату. Еналаприлат – високо специфічний, тривалої дії інгібітор АПФ, який не належить до сульфгідрильних сполук. Його дія полягає у гальмуванні перетворенняангіотензину I в активний ангіотензин II, який має судинно звужувальну дію. Таким чином, зменшується вазопресорна активність та загальний периферичний опірсудин (ЗПОС), понижується артеріальний тиск, знижується секреція альдостерону. Препарат ефективний при есенціальній, ренальній артеріальній гіпертензії (АГ), при низькореніновій формі АГ.
При артеріальній гіпертензії блокада синтезуангіотензину II перешкоджає гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та судинної стінки, а зменшення ЗПОС оптимізує роботу серця та покращує стан хворого.
Фармакокінетика. Еналаприл швидко всмоктується після перорального прийому (у середньому 60%). Прийом їжі невпливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація еналаприлу малеату в сироватці крові становить 40 - 50 мкг/л після разового прийому в дозі 10 мг та спостерігається приблизно через 1 год після прийому. Еналаприл виводиться із системної циркуляції приблизно через 4 год. Максимальна концентраціяеналаприлату - активного метаболіту еналаприлу - досягається через 3 - 4 годпісля прийому препарату. У хворих на цироз печінки час досягнення максимальної концентрації значно збільшений. Біодоступність еналаприлату при пероральному прийомі становить 36 - 44%. Близько 60% еналаприлу малеату перетворюється веналаприлат, який надалі не метаболізується. Близько 50% еналаприлатузв’язується з білками плазми крові. Період напів виведення еналаприлатустановить 11 год. Еналаприлат не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр навідміну від еналаприлу, який може проходити у незначних кількостях. Еналаприлпроникає крізь плаценту та виявляється у грудному молоці. Більша частинаеналаприлу виводиться із сечею (61%), а також із калом (33%). Енаприлат можна видалити з крові за допомогою гемодіалізу. При нирковій недостатності швидкість елімінації еналаприлу та еналаприлату з сечею знижується. Таким пацієнтам рекомендується зменшити дози. У пацієнтів похилого віку кліренс еналаприлузменшується, а період напів виведення збільшується.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. Застійна сердцеванедостатність.
Спосіб застосування та дози. Еналаприл приймають перорально під час їдиабо незалежно від прийому їжі.
Артеріальна гіпертензія. При нормальній функції нирок початкова доза становить 5 мг/добу. Дозу корегують залежно від реакції пацієнта. Звичайно підтримуюча доза становить 10 - 20 мг/добу за 1 - 2 прийоми. Максимальна підтримуюча добова доза – 40 мг, розділивши на два прийоми.
Бажано припинити прийом діуретиків за 2 - 3 дні допочатку лікування Еналаприлом, щоб уникнути симптоматичної гіпотензії. Для пацієнтів із нирковою недостатністю, або якщо застосування діуретиків не можебути перервано, початкова доза становить 2,5 мг/добу під медичним наглядом якмінімум 2 години, а після стабілізації артеріального тиску, ще годину. Надалі дозу підбирають з урахуванням стану хворого.
При нирковій недостатності інтервал між прийомоменалаприлу повинен бути подовжений і/або зменшена доза.
| КЛІРЕНС КРЕАТИНІНУ (мл/хв)
| ПОЧАТКОВА ДОЗА (мг/добу)
|
| > 80
| 5
|
| < 80.....> 30
| 5
|
| ≤ 30.....> 10
| 2,5
|
| <= 10
| 2,5 мг у день проведення діалізу*
|
* Еналаприлат є сполукою, яка піддається діалізу. Тому дозу у дні, коли діаліз не проводиться, слід коригувати залежно від рівня артеріального тиску.
При застійній серцевій недостатності рекомендована початкова доза становить 2,5 мг 1 раз на добу. Дозу поступово підвищують залежно від клінічного ефекту. Оптимальна доза становить 5 - 20 мг на добу в 1- 2 прийоми.
Для осіб похилого віку (старше 65 років) початкова доза може становити 2,5 мг на добу. Необхідно слідкувати за реакцією, дозу підвищувати з обережністю.
Побічна дія. Можливі головний біль, запаморочення, втомлюваність та астенія, артеріальна та ортостатична гіпотензія, непритомність, нудота, діарея, судоми м’язів, висип та кашель. Звичайно кашель непродуктивний, тривалий та припиняється після закінчення лікування.
Рідше повідомлялось про порушення функцій нирок, ниркову недостатність та олігурію. Відзначалися випадки розвитку симптоматичноїгіпотензії, ангіо невротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані при прийомі Еналаприлу.
Дуже рідко можливі такі побічні ефекти:
серцево-судинна система: інфаркт міокарда або інсульт, виражена артеріальна гіпотензія, що супроводжується болем у ділянці серця, порушенням ритму, нападами стенокардії, вираженим серцебиттям, феноменомРейно;
система травлення: кишкова непрохідність, панкреатит, печінкова недостатність, гепатит (гепатоцелюлярний абохолестатичний), жовтуха, біль у ділянці живота, блювання, диспепсія, анорексія, закріп, стоматит;
нервова система та психічні розлади: депресія, сплутанність свідомості, сонливість, безсоння, нервозність, парестезії, запаморочення, незвичайні сновидіння;
дихальна система: легеневі інфільтрати, бронхоспазм/бронхіальна астма, задуха, ринорея, фарингіт, охриплість голосу;
шкіра: гіперемія шкіри, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, синдромСтівенса-Джонсона, кропивниця, свербіж, алопеція, фото сенсибілізація;
система крові: зниження рівня гемоглобіну та показників гематокриту, нейтропенія, тромбоцит опенія, агранулоцит оз, пригнічення функцій кісткового мозку.
інші ускладнення: зниження сексуальної активності, відчуття шуму у вухах, глосит, порушення смакового сприйняття, нечіткість зору.
При застосуванні Еналаприлу можливі зміни показників лабораторних досліджень крові: підвищення активності печінкових ферментів івмісту білірубіну в крові, підвищення концентрації калію та натрію, а також тимчасове підвищення концентрації креатині ну та сечовини у сироватці крові.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату або до будь-якого компонента, що входить до його складу; ангіо невротичний набряк в анамнезі при застосуванні інгібіторів АПФ або нез’ясованної етіології; стеноз ниркових артерій (білатеральний або артерії однієї нирки); стан після трансплантації нирки; стеноз артеріального або мі трального клапану з вираженими порушеннямигемодинаміки; гіпертрофічна кардіоміопатія; первинний гіперальдостеронізм; захворювання печінки, печінкова недостатність; періоди вагітності та годування груддю; діти до 14 років; аферез з декстрансульфатом, проведення десенсибілізації до отрути комах.
Передозування. Найбільш характерний прояв передозування - це виражена артеріальна гіпотензія, яка виникає через 6 год після прийому таблеток.
Рекомендується ввнутрішньо венне введення фізіологічного розчину. Якщо таблетки прийняли недавно – викликати блювання. Еналаприл можна вилучити з загального кровообігу за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування. Раптове припинення лікування Еналаприлом не призводить до різкого підвищення артеріального тиску.
При розвитку ангіо невротичного набряку ташкірно-алергічних реакцій прийом препарату припиняють та проводять відповідне лікування. Ангіо невротичний набряк гортані може призвести до летального наслідку. У тих випадках, коли набряк локалізується в ділянці язика, голосової щілини, або гортані й може порушити прохідність дихальних шляхів, необхідно швидко почати лікування шляхом підшкірного введення розчину адреналіну 1:1 000(0,3 - 0,5 мл).
Необхідне уважне спостереження за пацієнтами з ішемічною хворобою серця та захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
У деяких пацієнтів при першому прийомі препарату може виникнути виражена артеріальна гіпотензія, особливо у осіб похилого віку, пацієнтів із серцевою недостатністю або дегідратацією (у тому числі у хворих, які приймають діуретики).
Застосування препарату хворими з порушенням функції нирок або важкою серцевою недостатністю може викликати олігурію та/або азотемію, або гостру ниркову недостатність.
Прийом препарату може супроводжуватися гіперкаліємієюу пацієнтів з нирковою недостатністю, у хворих на цукровий діабет, при одночасному застосуванні солей калію, або калій зберігаючих діуретиків.
У хворих зі стенозом ниркових артерій може відзначатися підвищення концентрації азоту сечовини та креатині ну в крові. Після припинення прийому Еналаприлу або на значення діуретиків концентрація нормалізується.
Використання високо еластичних мембран длягемодіалізу у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, може викликати розвитоканафілактоїдної реакції. Для таких хворих треба використовувати мембрани іншого типу.
Під час лікування Еналаприлом слід утримуватись від керування транспортними засобами та від роботи з механізмами, яка потребує значної концентрації уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванні кухонної солі можливо послаблення гіпотензивного ефекту еналаприлу і посилення вираженості симптомів серцевої недостатності; при прийомі інших гіпотензивних засобів Еналаприл може викликати аддитивний ефект.
Діуретики, які викликають втрату калію. При застосуванні Еналаприлу в комбінації з діуретиками симптоми гіпокаліємії, спричиненої діуретиками, зменшуються.
Агенти, які підвищують плазматичну концентрацію калію.
Застосування калій зберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактону, тріамтерену, амілориду), харчових добавок або солей, якімістять калій, особливо при лікуванні хворих на ниркову недостатність, може призвести до істотного підвищення рівня калію в плазмі крові. Одночасний прийомвищезазнач енних сполук з Еналаприлом слід проводити з обережністю, регулярно визначаючи вміст плазматичного калію.
Одночасне застосування літію та інгібіторів АПФ, включаючи Еналаприл, може призвести до підвищення концентрації літію в крові та розвитку інтоксикації, тому за необхідності призначення такої комбінації слід регулярно контролю вати рівень літію в сироватці крові.
Кардіоваскулярні агенти.
Еналаприл може застосовуватись одночасно з блокаторами β-адренорецепторів, органічними нітратами, антагоністами ионівкальцію, гідролазином, празозином, дигоксином.
Не стероїдні протизапальні засоби.
Одночасне призначення з не стероїднимипротизапальними засобами не призводить до зменшення антигіпертензивного ефектуЕналаприлу.
Алкоголь.
Посилення дії алкоголю.
Снодійні, наркотичні, анестезуючі засоби.
Посилення гіпотензивної дії (необхідно поінформувати лікаря-анестезіолога про терапію Еналаприлом).
Алопуринол, цитостатичні препарати, імуносупресанти, глюкокортикостероїди для системного застосування, прокаїнамід - лейкопенія. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 2роки.