ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПАКЛІТАКС
(PACLITAX)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: паклітаксел,5b,20-епокси-1,2a,4,7b,10b,13a-гексагідрокситакс-11-єн- 9-он 4,10-діацетат 2-бензоат 13-ефір з (2R,3S)-N–бензоїл-3-фенілізосерином;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, в’язкий розчин;
склад: 1 мл містить 6 мг паклітакселу;
допоміжні речовини: спирт абсолютний, кислота лимонна безводна, поліоксил 35 касторової олії.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Код АТС L01CD01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Паклітакс – препарат занти мітотичною дією. Активізує зборку мікро трубочок із димерів тубуліну і стабілізує їх внаслідок пригнічення де полімеризації Це призводить до пригнічення нормального процесу динамічної реорганізації мережі мікро трубочок, що є важливим для клітинних функцій на етапі мітозу та інтерфази клітинного циклу. Крім того, паклітаксел індукує утворення аномальних скупчень або “низок”мікро трубочок протягом клітинного циклу і викликає утворення множинних зірокмікро трубочок під час мітозу.
Фармакокінетика. Під час внутрішньо венного введення в дозах 135–175 мг/м2 концентрація паклітакселу в плазмі крові досягає 0,2 мг/л і більше і перевищує рівень, необхідний для полімеризації тубуліну мікро трубочок. Спостерігається двофазна динаміка зниження кривої концентрації. Максимальна концентрація (Сmax) і параметр AUC –дозонезалежні. При тригодинному внутрішньо венному введенні збільшення дози на 30% призводить до підвищення Сmax і параметру AUC, відповідно, на 68% і 89%, при 24-годинному внутрішньо венному введенні Сmax підвищується на 87%, параметрAUC – тільки на 26%. Середній об’єм розподілу в стаціонарному стані – 198–688л/м2.
Коливання рівня системної експозиціїпаклітакселу для кожного пацієнта були мінімальні. При повторних курсах лікування кумуляція паклітакселу в організмі не відбувалася.
Дослідження іп vitro показують, що 89–98% препарату зв’язується збілками плазми. Легко проникає і абсорбується тканинами, гідроксилюєтьсяпереважно в печінці. При внутрішньо венному введенні час напіврозподілу з кровів тканини становить у середньому 30 хвилин.
Метаболізм паклітакселу остаточно не досліджений. Після внутрішньо венного введення середні показники кумулятивної екскреції препарату зсечею становлять 1,3–12,6% дози (15–275 мг/мм2), що вказує на інтенсивний поза нирковий кліренс. Основними продуктами метаболізму єгідроксильовані метаболіти. Період напів виведення і сумарний кліренс залежать віддози і тривалості внутрішньо венного введення і становлять, відповідно,13,1–52,7 год. і 12,3–23,8 л/год./м2. Виводиться, головним чином, з жовчю, утворюючи в ній високі концентрації.
Показання для застосування.
– Карцинома яєчників: терапія першої лінії вразі поширеної форми захворювання і терапія другої лінії в разі прогресу вання процесу після стандартної терапії;
– рак молочної залози: наявність метастазів після неефективної стандартної комбінованої терапії; виникнення рецидиву захворювання протягом 6 місяців після початку ад’ювантної терапії (у комбінації з антрацикліном за умови відсутності клінічних протипоказань);
– не дрібноклітинний рак легені: терапія першої лінії при відсутності показань для радикального хірургічного лікування і/або променевої терапії (у комбінації з препаратами платини);
– саркома Капоші у хворих на СНІД (вторинна терапія).
Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньо венно краплинно. Перед введенням концентрат для інфузій розводять до концентрації 0,3–1,2 мг/мл 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози або комбінацією вказаних розчинів або 5% розчином глюкози в розчині Рінгера. Тривалість безперервноїінфузії становить 3 години. Інтервал між курсами лікування повинен становити 3тижні.
При лікуванні карциноми яєчників рекомендована доза становить 135–175 мг/м2.
При лікуванні не дрібноклітинного раку легені рекомендована доза становить 135 мг/м2 з подальшим введеннямцисплатину в дозі 75 мг/м2.
При лікуванні раку молочної залози рекомендована доза становить 175 мг/м2.
Можливі довготривалі безперервні внутрішньо венні інфузії протягом 24 год.
При лікуванні саркоми Капоші рекомендована доза становить 135 мг/м2 1 раз у 3 тижні або 100 мг/м2 1раз у 2 тижні.
Повторний курс лікування призначається уразі, якщо кількість нейтрофілів у периферичній крові становить не менше 1,5х 109/лі кількість тромбоцитів – не менше 100х 109/л. Пацієнтам з вираженоюнейтропенією (кількість нейтрофілів менше 0,5х 109/л протягом 7 днівабо більш тривалого часу) та пацієнтам з вираженою периферичною нейропатією при повторному курсі лікування необхідно знизити дозу на 20%.
Для запобігання розвитку виражених реакційгіпер чутливості перед застосуванням препарату Паклітакс всім пацієнтам необхідно проводити премедикацію з використанням кортикостероїдів, антигістамінних препаратів та антагоністів Н2 рецепторів. Наприклад: дексаметазон у дозі 20 мг перорально або внутрішньом’язово приблизно за 12 і 6годин до початку введення препарату Паклітакс, дифенгідрамін у дозі 50 мг внутрішньо венно, циметидин у дозі 300 мг або ранітидин у дозі 50 мг внутрішньо венно за 30–60 хвилин до початку введення препарату Паклітакс.
Запобіжні заходи під час роботи з препаратомПаклітакс.
При роботі з зазначеним препаратом, як і прироботі з іншими протипухлинними препаратами, необхідно дотримуватися обережності. Готувати розчини для інфузій треба у спеціально призначеному дляцього приміщенні з дотриманням асептичних умов. Необхідно користуватисязахисними рукавичками та уникати контакту препарату зі шкірою та слизовими оболонками. У разі попадання препарату на слизові оболонки їх необхідно ретельно промити водою, при попаданні на шкіру – промити водою з милом. Поліоксил 35 касторової олії, що міститься в препараті Паклітакс, може викликати екстракцію ди-(2-гексил) фталату із пластифікованих полівінілхлорид них (ПВХ) контейнерів, причому ступінь вимивання збільшується зі збільшенням концентрації розчину та з часом. Тому під час готування, збереження івведення препарату Паклітакс необхідно користуватися устаткуванням, що немістить деталей із ПВХ.
Підготовка до внутрішньо венного введення.
Щойно приготовлений розчин залишається фізично і хімічно стабільним протягом 27 годин при кімнатній температурі (приблизно 25 º С) і при денному освітленні. Приготовлені розчини можуть опалесцирувати через наявність у складі лікарської форми основи-носія, причому після фільтрування опалесценція розчину зберігається. Паклітакс слід вводити через спеціальну систему, що обладнана мембранним фільтром (розмір пор небільше 0,22 мікрон). При модельованому введенні розчину через трубку длявнутрішньо венного вливання із вбудованим фільтром помітної втрати активності не спостерігалося.
Побічна дія. З боку системи гемостазу і органів кровотворення: пригнічення кістково-мозкового кровотворення (нейтропенія, тромбоцит опенія, анемія).
З боку нервової системи: атаксія, епілептичні напади, енцефалопатія, периферична нейропатія, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: задишка, біль за грудниною, зниження або підвищення артеріального тиску, бради- або тахікардія, AV-блокада, шлуночкові бігеменії, тромбоз брижових судин.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, анорексія, запор, обструкція і перфорація кишечнику, ішемічний коліт.
З боку шкіри: периферичні набряки, алопеція (оборотна), ураження шкіри і нігтів.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.
З боку органів чуття: зниження гостроти зору.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, бронхоспазм, набряк Квінке, генералізована кропив’янка.
Інші: зниження толерантності до інфекцій будь-якої етіології.
Лабораторні показники: підвищення активності“печінкових” трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія.
Місцеві реакції: гіперемія, тромбофлебіт.
Вік пацієнта не впливає на частоту і вираженістьпобічних ефектів.
Протипоказання. Гіпер чутливість до паклітакселу або будь-якого іншого компонента препарату (особливо – поліоксилу 35 касторової олії), вагітність і період лактації, виражена нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 1 500/мм3).
Немає достатнього клінічного досвіду щодо ефективності і безпеки застосування паклітакселу для лікування дітей.
Передозування. У разі передозування розвивається пригнічення кістково-мозкового кровотворення (нейтропенія, тромбоцит опенія, анемія), периферичнанейропатія, мукозити. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. Препарат призначений для внутрішньо венного введення тільки в умовах спеціалізованого стаціонару. Під час лікування необхідно регулярно контролю вати склад периферичної крові, артеріальний тиск, пульс і частоту дихання (особливо протягом першої години внутрішньо венної інфузії), ЕКГ-контроль. У разі розвитку порушень AV-провідності при повторних введеннях необхідно проводити безперервний кардіомоніторинг. Паклітакселвиявляє ембріо- і фето токсичність. Пацієнтам під час лікування паклітакселомрекомендується застосовувати ефективні засоби контрацепції. Під час лікування не рекомендується працювати з транспортними засобами і механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Премедикація циметидином не впливає накліренс препарату Паклітакс.
При первинному лікуванні карциноми яєчників введення препарату Паклітакс повинне передувати введенню цисплатину. У цьомуразі профіль безпеки препарату Паклітакс той самий як і в разі моно терапії. Якщо Паклітакс вводять після цисплатину, у пацієнтів спостерігається більш виражена мієлосупресія і кліренс паклітакселу знижується приблизно на 20%.
Інгібітори мікросомального окислювання (кетоконазол, циметидин, верапаміл, діазепам, хінідин, циклоспорин) пригнічують метаболізм паклітакселу.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 2 0Сдо 8 0С у захищеному від світла і недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки.