ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕНТЕРОЛАКС

(ENTEROLAX)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: sodium picosulfate; 4,4^’–(2-піридинілметилен)-дифенол-біс (гідроген сульфат-ефір) динатрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору з двоопуклою поверхнею;

  склад: 1 таблетка містить натрію пікосульфату 0,0075 г;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Проносні засоби. Контактні проносні засоби. Натріюпікосульфат. Код АТС А 06А В 08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Проносний засіб. Активна форма препарату- дифенол, що утворюється внаслідок біо трансформації натрію пікосульфату у товстому кишечнику під впливом бактеріальних сульфотрансфер аз. Стимулює рецептори слизової оболонки кишечної стінки, підсилює перистальтику кишечнику, прискорює просування кишкового вмісту. Застосування препарату не супроводжуєтьсятенезмами і спазмами кишечнику. Проносний ефект розвивається через 6 - 12 годпісля прийому.

Фармакокінетика. Натрію пікосульфат не абсорбується із шлунково-кишкового тракту і не підлягає печінково-кишечній циркуляції. У системному кровотоку і усечі визначається незначна кількість дифенолу. Виразність проносного ефекту некорелює з концентрацією активного дифенолу в крові.

Показання для застосування. Функціональні запори (за винятком спастичних) приатонії кишечнику, зміни характеру і режиму харчування, тривалій іммобілізації удо- і після операційному періоді, пропасниці, захворюваннях серцево-судинної системи, порушенні обміну речовин. Геморой і анальні тріщини (для запобігання болісних дефекацій). Очищення кишечнику перед інструментальними і рентгенологічними дослідженнями.

Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старше 10 років призначають по 1 таблетці (7,5 мг) ввечері перед сном або вранці. При тяжких і стійких запорах дорослим рекомендується по 2 таблетки (15 мг).

Тривалість лікування встановлюється індивідуально і зазвичай не повинна перевищувати 10 діб.

Побічна дія. При тривалому застосуванні препарату у значно підвищених дозах можливі:

з боку травної системи: біль у животі, диспептичні явища, діарея;

з боку водно-електролітного балансу: втрата калію та інших електролітів, дегідратація.

Протипоказання. Обструктивна кишкова непрохідність, біль у ділянці живота не встановленого походження, нудота і блювання нез^’ясованогогенезу, гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини (апендицит, перфорація шлунка або кишечнику, перитоніт, защемлена грижа, неспецифічний виразковий коліт), стан після операції на шлунково-кишковому тракті, тяжка дегідратація, вагітність, період лактації, дитячий вік до 10 років, підвищена чутливість до компонентів препарату та інших похідних триарилметану.

Передозування.

Симптоми: кишкова коліка, діарея, порушення водно-електролітного балансу, зокрема – гіпокаліємія, м^’язова слабкість.

Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, симптоматична терапія, спрямована на нормалізацію водно-електролітного балансу і підтримку життєво важливих функцій, за показаннями – спазмолітичні засоби.

Особливості застосування. У період лікування препаратом грудне вигодовування необхідно припинити. Не рекомендується застосування препарату без контролю лікаря більше 10 діб.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з діуретикамиі глюкокортикоїдами підвищується ризик водно-електролітних порушень, зокрема –гіпокаліємії. Можливе погіршення переносимості серцевих глікозидів. Антибіотики широкого спектра дії можуть знизити проносний ефект натрію пікосульфату. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місціпри температурі не вище 25 ^°С. Термін придатності – 3 роки.