ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Ампіцилін-НОРТОН
(AMPICILLIN-NORTON)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: ampicillin;[2S-[2альфа,5альфа,6бета (S*)]]-6-[(Аміно феніл ацетил) аміно]-3,3-диметил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота (у вигляді натрієвої солі);
основні фізико-хімічні властивості: білий кристалічний гігроскопічний порошок;
склад: 1 флакон містить 500 мг або 1 000 мг ампіциліну натрію еквівалентного ампіциліну.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для місцевого застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни. Код АТС J01C A01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ампіцилін – напівсинтетичний бета-лактамний антибіотик широкого спектра дії. Активний відносно більшості грам негативних іграм позитивних мікро організмів. Руйнується пеніцилін азою і тому не діє на пеніцилін азоутворюючі штами збудників.
Фармакокінетика. При парентеральному введенні добре проникає у тканиниі рідини організму, виявляється у терапевтичних концентраціях у плевральній та синовіальній рідинах, виводиться нирками, частково з жовчю. Рівні препарату в сироватці крові пропорційні введеній дозі. Слабо проникає черезгематоенцефалічний бар’єр, однак при запаленні оболонок мозку проникність черезгематоенцефалічний бар’єр зростає. Ампіцилін проникає через плаценту; деяка кількість препарату екскретується з грудним молоком. При повторних введеннях некумулює, що дає можливість застосовувати його у великих дозах і тривалий час.
Показання для застосування. Сепсис, септичний ендокардит, менінгіт, інфекції дихальних шляхів (пневмонія, хронічний бронхіт, абсцес легенів); сечо- іжовчовидільних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, холангіт, холецистит); інфекції шкіри і м’яких тканин та захворювання, спричинені чутливими до дії антибіотика мікро організмами.
Спосіб застосування та дози. Дозу препарату та тривалість лікування встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, локалізації інфекції та чутливості збудника до препарату. Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньо венно (краплинно і струминно).
Рекомендована разова доза для дорослих 250 – 500 мг 4 рази на добу. Добова доза 1 – 3 г. При тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10г і більше. Новонародженим дітям препарат призначають у добовій дозі 50 мг/кг, дітям інших вікових груп – 100 мг/кг. При тяжкому перебігу інфекції вказані дози можуть бути подвоєні. Добову дозу вводять у 4 – 6 прийомів, з інтервалом 4– 6 годин. Середня тривалість лікування 7 – 14 діб залежно від ефективності терапії.
Розчин для внутрішньом’язового введення готують безпосередньо перед застосуванням, додаючи до вмісту флакона 2 мл стерильної води для ін’єкцій. Длявнутрішньо венного струминного введення разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняють у 5 – 10 мл води для ін’єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3 – 5 хв (введення у дозі 1 – 2 г здійснюють протягом 10 – 15 хв). При разовій дозі, що перевищує 2 г, препарат вводять внутрішньо венно краплинно. Для внутрішньо венного краплинного введення разову дозу препарату (2 – 4 г) розчиняють у невеликому об’ємі води для ін’єкцій (7,5– 15 мл відповідно), потім отриманий розчин антибіотика додають до 125 – 250 млізотонічного розчину натрію хлориду або 5 – 10 % розчину глюкози і вводять зі швидкістю 60 – 80 крапель на хвилину. При краплинному введенні дітям як розчинник використовують 5 – 10% розчин глюкози. Розчини використовують відразу після приготування.
Побічна дія. Алергічні реакції у вигляді шкірних висипань, кропив’янки, набряку Квінке. У поодиноких випадках – анафілактичний шок. При тривалому лікуванні можливий розвиток суперінфекції, спричиненої стійкими до препарату мікро організмами (дріжджоподібні гриби, грам негативнімікро організми).
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів групи пеніциліні вта інших бета-лактамних антибіотиків; тяжкі порушення функції печінки.
Передозування. Проявляється посиленням побічних ефектів. При виникненні алергічних реакцій необхідно припинити введення препарату і запровадити десенсибілізуючу терапію. При виявленні ознак анафілактичного шоку потрібно негайно вжити термінових заходів для виведення хворого з цього стану.
Особливості застосування. Перед застосуванням препарату необхідно здійснити пробу на чутливість до антибіотика. Пацієнтам з нирковою недостатністю дозу препарату необхідно знизити; пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 10 мл/хв.) препарат призначають у половинній дозі з інтервалом 12 годин. З обережністю призначають препарат жінкам під час вагітності і у період лактації. При бронхіальній астмі, сінній гарячці та інших алергічних захворюваннях препарат застосовують, призначаючи одночаснодесенсибілізуючі засоби
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пробеніцид подсилює токсичну дію ампіциліну. Одночасне застосування ампіциліну та алопуринолу підвищує ризик виникнення шкірних висипань. Ампіцилін може зменшувати ефективність пероральних гормональних контрацептивів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі не вище 25°С. Источник
Термін придатності – 2 роки.