ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АРІПЕЗИЛ
(ARIPEZIL)
Склад.
Діюча речовина: донепезил;
1 таблетка містить донепезилу гідро хлориду 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропіл целюлоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат;
оболонка таблетки: Opadry білий 02H28525 (гіпромелоза, титану діоксид (E 171), пропiленгліколь, тальк).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при деменції. Інгібітори холін естерази.
Код АТС N06D A02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Деменція у пацієнтів з легким або середнім ступенем тяжкості хвороби Альцгеймера.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до донепезилу, інших компонентів препарату, а також до похідних піперидину.
Період вагітності та годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим (а також пацієнтам літнього віку). Застосовують внутрішньо при початковому дозуванні 5 мг 1 раз на добу увечері перед сном. Прийом у початковій дозі триває протягом не менше 4 тижнів, щоб оцінити ранній клінічний ефект терапії та досягти рівнозначних концентрацій донепезилу. Через 1 місяць дозу можна збільшити до 10 мг на добу одноразово, що є максимальною рекомендованою дозою.
Тривалість терапії довше 6 місяців не вивчалась.
Підтримуючу терапію можна продовжити доти, поки зберігається терапевтичний ефект, який слід регулярно оцінювати.
При порушенні функцій печінки та нирок. Безпека та ефективність застосування донепезилу для пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок не вивчались, тому препарат не рекомендується призначати цій категорії пацієнтів.
Побічні реакції.
З боку травної системи: часто (>5%) – діарея, нудота, блювання.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто (>5%) – втомлюваність, безсоння та м’язові судоми, рідко – головний біль, запаморочення, галюцинації, психічні розлади, тривожний стан, агресивна поведінка, епілептичні напади.
З боку серцево-судинної системи: непритомність, брадикардія, синоатріальна та атріовентрикулярна блокада.
Інші: рідко – незначне підвищення концентрації м’язової креатинфосфокінази у сироватці.
З боку травної системи: диспепсія, гепатит, виразки шлунка та дванадцяти палої кишки та кровотеча з шлунково-кишкового тракту.
Інші: біль різної локалізації та застуда.
Передозування.
Симптоми. Холінергічна криза (виражена нудота, блювання, інтенсивне слиновиділення, підвищене потовиділення, брадикардія, зниження АТ, пригнічення дихання, колапс та судоми). Можливе посилення м’язової слабкості, яка при враженні дихальних м’язів може спричинити летальний наслідок.
Лікування. симптоматична терапія. Як антидот можна застосовувати третинні антихолінергічні засоби, зокрема атропін у початковій дозі 1-2 мг в, потім дозування підбирають залежно від ефекту. Не відомо, чи виводиться донепезил або його метаболіти при діалізі (гемодіаліз, перитонеальний діаліз або гемофільтрація).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат слід призначати вагітним жінкам лише в тому випадку, якщо очікувана користь від лікування перевищує ризик для плода. Жінкам, які застосовують донепезил, не слід годувати груддю.
Діти.
Препарат не рекомендується застосовувати дітям.
Особливості застосування.
Лікування повинен призначати та проводити лікар, який має досвід лікування пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Діагноз повинен визначатись відповідно до загальноприйнятих критеріїв (наприклад, DSM IV (Діагностичне та статистичне керівництво з психологічних розладів четвертого перегляду), Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКХ-10)).
Терапію донепезилом можна розпочинати лише в тому випадку, якщо у хворого є помічник, який зможе постійно контролю вати прийом таблеток пацієнтом. Якщо препарат припиняє діяти, його слід відмінити. Після припинення лікування спостерігається поступове зменшення дії Аріпезилу, свідчень щодо синдрому відміни в разі раптового припинення застосування препарату немає. Індивідуальну реакцію на терапію донепезилом передбачити неможливо. Ефективність донепезилу для хворих з тяжкою формою деменції альцґеймерівського типу, іншими типами деменції чи іншими типами порушень пам'яті (наприклад, віковим погіршенням когнітивної функції) не вивчалось.
Анестезія
Донепезил є інгібітором холін естерази, може посилювати міорелаксацію сукцинілхолі нового типу під час проведення анестезії.
Захворювання серцево-судинної системи
Інгібітори холін естерази (і донепезил також) можуть чинити ваготонічну дію на ЧСС (зокрема, спричинити брадикардію). Потенційна можливість такої дії може мати важливе значення для хворих із синдромом слабкості синусного вузла та іншими порушеннями надшлуночкової провідності, такими як синоатріальна або атріовентрикулярна блокада.
Захворювання травної системи
При підвищеному ризику розвитку виразки, наприклад, у хворих з виразковою хворобою в анамнезі або у пацієнтів, які отримали супутню терапію не стероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), під час лікування донепезилом слід бути дуже обережним.
Захворювання ЦНС
Можливо, холіноміметики можуть спричинити генералізовані судоми.
Однак поява судом у період приймання препарату може бути також проявом хвороби Альцгеймера.
Захворювання легень та бронхів
Враховуючи холіноміметичну дію інгібіторів холін естерази, донепезил слід призначати з обережністю хворим на астму або обструктивні захворювання легенів в анамнезі.
При порушенні функцій печінки
Безпека та ефективність застосування донепезилу для пацієнтів з порушеннями функцій печінки не вивчались, тому препарат не рекомендується призначати цій категорії пацієнтів. Цей лікарський препарат не можна застосовувати пацієнтам, які страждають на непереносимість галактози, з дефіцитом Lapp-лактази або глюкозо-галактоз ним синдромом мальабсорбції.
Необхідно уникати одночасного застосування донепезилу з іншими інгібіторами ацетилхолін естерази, агоністами холінергічної системи.
Захворювання органів сечостатевої системи
Холіноміметики можуть спричинювати обструкцію току сечі із сечового міхура.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Деменція Альцгеймерівського типу може сама по собі супроводжуватись порушенням здатності управляти автомобільним засобом та використання механізмів. Крім того, донепезил, в основному, на початку лікування або при збільшенні дози, може спричинити стомлюваність, запаморочення та судоми м’язів. Питання про можливості пацієнта з деменцією Альцгеймерівського типу щодо управління автомобілем чи іншою складною технікою під час лікування Аріпезилом має вирішувати лікар після перевірки індивідуальної реакції на лікування в умовах стаціонару.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Клінічний досвід застосування донепезилу обмежений, тому при призначенні препарату слід враховувати ризик невідомих на даний час взаємодій з іншими препаратами.
Донепезил та/або продукти його метаболізму не інгібують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину та дигоксину. Одночасне застосування дигоксину або циметидину не впливає на метаболізм донепезилу.
В метаболізмі донепезилу беруть участь CYP3А 4 та меншою мірою - 2D6. Кетоконазол та хінідин, які є інгібіторами CYP3А 4 та 2D6 відповідно, пригнічують метаболізм донепезилу. Відповідно, і ті, й інші інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол та еритроміцин, та інгібітори CYP3A4, такі як флуоксетин, можуть інгібувати метаболізм донепезилу. У здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30 відсотків. Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін та етанол, можуть знижувати рівень донепезилу. Однак ступінь такої інгібіруючої дії невідома, тому застосовувати подібні засоби разом з препаратом слід обережно.
Донепезил може впливати на дію препаратів, які мають антихолінергічну активність. Крім того, при одночасному застосуванні донепезил може посилити дію сукцинілхоліну, інших міо релаксантів та антагоністів холінергічних рецепторів та бета-блокаторів, які впливають на провідність серця.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Селективний та оборотний інгібітор ацетилхолін естерази, що є переважаючим типом холін естерази в головному мозку. Донепезил інгібує цей фермент у понад 1000 разів сильніше за бутиринхолін естеразу, яка міститься, в основному, за межами центральної нервової системи.
Після одноразового прийому донепезилу в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолін естерази, виміряного в мембранах еритроцитів після прийому препарату, становить відповідно 63,6% та 77,3%.
Інгібування ацетилхолін естерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює з вимірами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).
Можливість впливу на нейропатологічні зміни не вивчалася.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Максимальна концентрація донепезилу в плазмі досягається приблизно через 3-4 години після прийому внутрішньо. Плазмові концентрації та AUC збільшуються пропорційно до дози. Т1/2 із плазми становить приблизно 70 годин, тому при систематичному застосуванні однієї дози Css досягається, як правило, протягом 3 тижнів після початку терапії після досягнення рівноважного стану концентрації донепезилу в плазмі протягом дня. Вживання їжі не впливає на всмоктування донепезилу.
Розподіл. Донепезил приблизно на 95% зв’язується з білками плазми. Підтверджень щодо зв’язування з білками плазми його активного метаболіту 6-О-десметилдонепезилу немає. Розподіл донепезилу в різних тканинах організму вивчено недостатньо. Передбачається, що донепезил та/або його метаболіти можуть зберігатись в організмі більше 10 днів.
Метаболізм і виведення. Донепезил екскретується з сечею як в незміненому вигляді, так і у вигляді численних метаболітів, які утворюються внаслідок біо трансформації з участю системи цитохрому Р450. Рециркуляції донепезилу в печінці та/або продукту його метаболізму не виявлено.
Виводиться донепезил та його метаболіти, в основному, з сечею: 79% дози виявлено у сечі та 21% – у калі. В сечі переважно виявляється донепезил.
Стать, раса та паління не мають суттєвого впливу на концентрацію донепезилу в плазмі. Середні рівні донепезилу в плазмі хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки, покриті оболонкою білого кольору, круглі, пігулки по 10 мг мають риску з одного боку.
Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміна придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері з ПВХ/ алюмінієвої фольги, 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АДIФАРМ ЕАT.
Місцезнаходження.
Болгарія, 1700 Софія, Источник
бульвар Сімеоновське шосе, № 130.