ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФТРІАКСОН
(Ceftriaxonum)
Загальна характеристика:
міжнародна ті хімічна назви: Ceftriaxone;
динатрій (6R,7R)-7-[[Z)-(2-амінотіазол-4-іл)(метоксиіміно) ацетил]-аміно]-3-[[(2-метил-6-оксидо-5-оксо-2,5-дигідро-1,2,4-тріазин-3-іл) сульфаніл]метил]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтуватого кольору, злегка гігроскопічний;
склад: 1 флакон міститьцефтріаксону натрієвої солі стерильної в перерахунку на цефтріаксон 0,5 або 1,0г.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Код АТС J01 DA13.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефтріаксон –напівсинтетичний антибіотик групи бета-лактамів, цефалоспорин ІІІ покоління, має бактерицидний ефект, механізм дії пов’язаний з пригніченням активності ферменту траспептидази, порушенням біосинтезупептидоглікану клітинної стінки мікро організмів. Препарат має широкий спектр дії: активний відносно аеробних грампозитивиихмікро організмів: факультативних анаеробів-Staphylococcus aureus (включаючи і штами, які утворюють пеніцилін азу),Streptococcus pneumoniae, b-гемолітичні стрептококи групи А, (S.pyogenes), стрептококи групи В (S.agalactiae), Streptococcus viridans, Streptococcusbovis, не ентерококові стрептококи групи D; грам негативних мікро організмів, Escherichiacoli, Haemophilus influenzae, H.parainfluenzae, різновиди Klebsiella(включаючи і Кb.pneumoniae), Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteusvulgaris, Providencia, Salmonella (в томучислі S.typhy). Shigella (включаючи S.marcescens), Shigella, Yersinia (в томучислі Y.enterocolitica); мікроаерофілів - Treponema pallidum; аеробів –Neisseria gonorrhoeae (включаючи і штам, який утворює пеніцилін азу), Neisseriameningitidis, Pseudomonas aeruginosa; облігатних анаеробів - різновиду бактероїдів (включаючи деякі штами В. fragilis), Clostridium (але більшість штамів С. difficile має резистентність), Peptococcus, Peptostreptococcus,Fusobacterium (включаючи F. Mortiferum i F. varium). Препарат призначають при резистентності мікрофлори до інших препаратів цефалоспоринового ряду. аміноглікозидів, пеніциліні в і та ін.
Фармакокінетика. Препарат не застосовують внутрішньо, тому що він швидко руйнується під впливом шлункового соку. Післявнутрішньом’язового введення всмоктується швидко і повно. Біодоступність становить близько 100 %. Препарат зворотньо зв’язується з альбумінами плазми (85-95 %), з підвищенням концентрації препарату в крові за’язок з білками зменшується. Препаратне гідролізу ється Н-плаз мідними бета-лактам азами і більшістю хромосомнозумоелених пеніцилін аз і цефалоспориназ, може впливати намультирезистентні штами, толерантні до пеніциліні в і цефалоспоринів І і IIпокоління і аміноглікозидів. Надбана стійкість деяких штамів бактерій зумовлена продукцією бета-лактамази, що інактивує Цефтріаксон. Препарат має високий ступінь стабільності в організмі і тривалий період напів виведення. Післявнутрішньом’язового введення максимум концентрації в плазмі крові визначається через 1,5-2-3 години та становить при введенні в дозі 1 г 80 мг/л; при внутрішньо венному введенні відповідно через 30 хвилин максимальна концентрація становить 100 - 150 мг/л. Стабільна концентрація препарату досягається через 4години. Мінімальні антимікробні концентрації виявляються в крові більше 24годин. Цефтріаксон добре розподіляється в тканинах і рідинах організму (синовіальній, перитонеальній, інтерстиціальній), при запаленні мозкових оболонок проникає в спинномозкову рідину, препарат визначається також у кістковій тканині, проходить через плаценту. Цефтріаксон у невеликій кількості виділяється з грудним молоком (3-4 %). У незміненій формі (50-65 %) екскретується нирками протягом 48 годин, приблизно 40 % - з жовчю. Періоднапів виведення при введенні препарату в дозах 0,15-3,0г становить 5,8 - 8,7години, об’єм розподілу - 5,78-13,5 л, плазменний кліренс - 0,58-1,45 л/год, нирковий кліренс - 0,32-0.73 л/год. У кишечнику під впливом мікробної флори препарат перетворюється в неактивний метаболіт. Період напів виведенняподовжується в осіб старших 75 років (до 16 год), у дітей (до 6,5 доби), унемовлят (до 8 днів). При недостатній функції нирок і печінки екскреція сповільнюється, можлива кумуляція.
Показання для застосування. Цефтріаксонпризначають для лікування інфекційних хвороб, спричинених чутливими до нього штамами зазначених мікро організмів. Препарат застосовують для лікування інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів (пневмонії, бронхіти, абсцеси легенів, емпієма плеври), оториноларингологічних інфекційних захворювань, інфекційних хвороб нирок і сечостатевих органів (пієліт, цистит, гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, епідидиміт), інфекційних захворювань шкіри ім’яких тканин, у тому числі бактеріальної стрептодермії; для лікування менінгіту, інфекційних захворювань кісток і суглобів, перитоніту, запалень жовчного міхура, шлунково-кишкових інфекцій, неускладненої гонореї та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (м’який шанкр і сифіліс), хворобиЛайма (спірохетоз), тифозної пропасниці, сальмонельозу, сальмонелоносійства. Препарат застосовують для профілактики інфекцій, що можуть виникнути після хірургічних операцій.
Спосіб застосування та дози. Цефтріаксо вводять внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Для внутрішньом’язового введення з метою усунення болю в місці ін’єкції препарат розчиняють в 1 % розчині лідокаїну втакому співвідношенні: вміст флакона з 0,5 г розчиняють у 2 мл 1 % розчинулідокаїну, з 1г – в 3-5 мл. Можливе використання стерильної води для ін’єкцій.
Для внутрішньо венного введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін’єкцій у такому співвідношенні: вміст флакона з 0,5 г розчиняють в 5 мл розчинника, з 1 г — в 10 мл. Дорослим і дітям старше 12 років призначають у добовій дозі 1 - 2г (вводять 1 раз на день або в половинній дозі 2 рази на день). У тяжких випадках добова доза становить до 4г, і цю дозу вводять у 2 прийоми, з інтервалом у 12 годин. Для профілактики після операційнихускладнень вводять одноразово 1-2 г (залежно від ступеня небезпеки зараження), за 30-90 хвилин до початку операції. Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідна корекція дози лише при кліренсі нижче 10 мл/хв.
Для людей похилого віку дози відповідають дозамдля дорослих хворих.
При неускладненій гонореї одноразово внутрішньо венне вводять 0,25 г препарату.
Добова доза Цефтріаксону для немовлят (до 2тижнів) і недоношених дітей становить 20-50 мг/кг маси тіла.
Для дітей від 2 тижнів до 12 років добова до застановить 20-80 мг/кг, у 2 введення. При внутрішньо венному введенні в дозі вище 50 мг/кг дітям препарат застосовують дрібно, з перервами між введеннями якмінімум 30 хвилин.
Тривалість лікування Цефтріаксоном залежить від характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу і визначається, крім цього, даними бактеріологічних досліджень. Звичайно тривалість лікування становить 4-14 днів, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитися більш тривала терапія. При більшості інфекційних хвороб лікування триває як мінімумще 48 — 72 години після зникнення симптомів захворювання і підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.
Побічна дія. При прийомі препарату можуть виникнути алергічні реакції (кропив’янка, свербіж, еозинофілі я, пропасниця, сироваткова хвороба, бронхоспазм, мультиформнаексудативна еритема, анафілактичні реакції, у рідких випадках — анафілактичний шок); стоматит, глосит, а з боку травного тракту можливі нудота, блювання, втрата смаку, біль у животі, дисбактеріоз, суперінфекція, рідко —псевдомембранозний коліт; можливі зміни показників периферичної крові, нейтропенія, лімфопенія, лейкопенія, тромбоцит опенія, рідко — гемолітична анемія; в окремих випадках знижується рівень плазменних факторів згортання крові (ІІ, VІІ, IX, X), подовжується протромбі новий час, спостерігаються носові кровотечі, розвивається холестатична жовтуха; в сечі підвищується рівень креатині ну, виникають циліндри, олігурія, анурія; біохімічні (підвищення активності печінкових трансаміназ і білірубіну в плазмі крові); можлива гостра ниркова недостатність, аритмії, головний біль, біль або інфільтрат у місці введення; в поодиноких випадках — флебіт або тромбофлебіт при внутрішньо венному введенні.
Протипоказання. Гіпер чутливість до антибіотиків, які належать до класу цефалослоринів, а також (внутрішньом’язовевведення) при підвищеній чутливості до лідокаїну. З обережністю застосовують іу разі підвищеної чутливості до пеніциліні в. Печінково-ниркова недостатність, кровотечі і захворювання травного тракту в анамнезі, особливо виразковий неспецифічний коліт або ентерит, вагітність, лактація.
Передозування. При тривалому введенні можлива виникнення алергічних реакцій, диспептичних розладів. Специфічного антидоту немає, лікування — симптоматичне. Можливе застосуваннягемодіалізу та перитонеального діалізу.
Особливості застосування. Внутрішньом’язовіін’єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза повинні бути глибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно пересвідчитися, що голка знаходиться поза судиною.
При печінковій і нирковій недостатності з тяжкими порушеннями функцій цих органів дозу препарату зменшують. Для хворих з кліренсом креатині ну менше 10 мл/хв добова доза антибіотика не повинна перевищувати 2 г.
Хворим з нирковою та печінковою недостатністю, атакож коли лікування проводиться з гемодіалізом та моніторинг його концентрації в плазмі крові.
При артеріальній гіпертензії і порушенні водно-електролітного балансу слід контролю вати вміст натрію в плазмі.
При тривалому застосуванні необхідні цитологічні дослідження для визначення дисбактеріозу. З обережністю призначають немовлятам з гіпербілірубінемією, немовлятам і пацієнтам, схильним до алергічних реакцій. Особам похилого віку і послабленим хворим доцільно призначення вітаміну К.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Цефтріаксону у комбінації з аміноглікозидами внаслідок синергізму підвищується ефективність відносно грам негативних мікро організмів, але необхідний вибір їх оптимальних доз. Не стероїдні протизапальні засоби, ангиагреганти підвищують можливість кровотечі, петльові діуретики танефротоксичні препарати (аміноглікозиди, полімексин В) призводять до порушення функції нирок. Розчин Цефтріаксону не слід змішувати або одночасно вводити зіншими антимікробними препаратами чи розчинами в зв’язку з фармацевтичною несумісністю.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 250С. Источник
Термін придатності - 2 роки.