ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДИМЕКСИД
(DIMEXIDUM)
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: 1 флакон містить диметилсульфоксид.
Лікарська форма.
Рідина для зовнішнього застосування.
Безбарвна прозора рідина або безбарвні кристали без запаху, або з слабким специфічним
запахом. Гігроскопічна рідина.
При температурі нижче 18 °С можлива кристалізація диметилсульфоксиду, що не впливає на якість препарату. Щоб розплавити кристали, слід обережно розігрівати флакон із препаратом на водяній бані (температура води майже 60 °С).
Назва і місцезнаходження виробника.
Державне підприємство «Експериментальний завод медичних препаратів Інституту
біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України».
02099, Україна, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15а.
Фармакотерапевтична група.
Засоби для місцевого застосування при суглобовому та м’язовому болю.
Код АТС М 02А Х 03.
Диметилсульфоксид має особливість проникати крізь біологічні мембрани, включаючи бар’єри шкіри, реалізую чи таким чином свої специфічні ефекти, до яких належать проти-запальний, антипіретичний, аналгетичний, антисептичний, помірний фібринолітичний. Препарат підсилює проникнення крізь непошкоджену шкіру і слизові оболонки лікарських засобів (здатність до транспортування).
При аплікації розчину (90 %) димексиду на шкіру він виявляється у крові через 5 хвилин, досягаючи максимальної концентрації через 4-6 годин з збереженням майже незмінного рівня протягом 1,5-3 діб. Димексид виділяється з сечею і калом як у незмінному вигляді, так і у вигляді диметилсульфону.
Показання для застосування.
У складі комплексної терапії при запальних захворюваннях опорно-рухового апарату (ревма-тоїдний артрит, хвороба Бєхтєрєва, деформуючий остеоартроз (при наявності ураження пе-ріартикулярних тканин), артропатії, розтягнення сухожиль при забитті, травматичних ін-фільтратах, гострих та хронічних остеомієлітах, стрептодермії, гнійних ранах, абсцесах.
Застосовується також у шкірно-пластичній хірургії, для консервування шкірних гомотранс-плантантів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препарату. Серцево-судинна недостатність, виражений атероскле-роз, стенокардія, порушення функції нирок або печінки, інсульт, інфаркт міокарда, коматозні стани, глаукома, катаракта. Період вагітності або годування груддю.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
Не наносити на ушкоджену шкіру та шкіру з проявами алергії. Не наносити на шкіру обличчя.
Перед застосуванням димексиду необхідно провести пробу на чутливість. Для цього димек-сид наносять на шкіру з допомогою ватного тампона, змоченого Димексидом. Різке почерво-ніння і свербіж шкіри після нанесення Димексиду свідчать про індивідуальну підвищену чутливість до препарату.
Пацієнти літнього віку можуть застосовувати препарат після попередньої консультації з лі-карем.
Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі. При випадковому потрап-лянні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою.
Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити
здоров’ю.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний до застосування у період вагітності. Під час лікування диметил-сульфоксидом слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Слід застосовувати з обережністю з урахуванням впливу на центральну нервову систему, зокрема ймовірності виникнення запаморочення.
Діти.
Не застосовувати препарат дітям віком до 12 років.
Спосіб застосування та дози.
Димексид застосовують переважно у вигляді водних розчинів (30–50 %) для тампонів, ком-пресів.
При дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40–90 % розчином димексиду.
При гнійничкових захворюваннях шкіри застосовують 40 % розчин.
У шкірно-пластичній хірургії використовують пов’язки з 10–20 % розчином препарату на ауто- і гомотрансплантанти безпосередньо після операції і в наступні дні до стійкого при-живлення трансплантанта.
Як консервую чий засіб для зберігання шкірних гомотрансплантантів застосовують 5 % роз-чин димексиду в розчині Рінгера.
Рекомендації щодо приготування водних розчинів препарату вказаних концентрацій:
| Концентрація розчину, % |
Кількість препарату,
в об’ємних частинах
|
Кількість води,
в об’ємних частинах
|
20
25
30
40
50
90 |
2,0
2,5
3,0
4,0
1,0
9,0 |
8,0
7,5
7,0
6,0
1,0
1,0 |
Передозування.
Передозування препарату може спричинити виникнення алергічних реакцій (кропив’янка, набряк) та посилення проявів побічної дії, що вимагає припинення застосування Димексиду та проведення симптоматичної терапії.
Побічні ефекти.
Диметилсульфоксид зазвичай добре переноситься, але у деяких хворих можливі запаморо-чення, безсоння, адинамія, алергічні реакції (дерматити, ангіо невротичний набряк, бронхо-спазм, еритема), печіння, свербіж, гіперемія шкіри, нудота, блювання.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Диметилсульфоксид посилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) та
інсуліну, кислоти ацетил саліцилової, бутадіону; препаратів дигіталісу, хінідину, нітроглі-церину, антибіотиків (стрептоміцину, мономі цину тощо ), хлорамфеніколу, рифампіцину, гризеофульвіну, сенсибілізує організм до засобів для наркозу. Слід враховувати посилення препаратом як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів.
Можна застосовувати разом із гепарином, антибактеріальними і не стероїдними протиза-пальними засобами.
Термін придатності. 3 роки.
Препарат не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 50 мл у флаконах.
Категорія відпуску. Источник
Без рецепта.