ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОФЛОКСАЦИН
(OFLOXACINUM)
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить 2 мг офлокса цину;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева 1М, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до офлокса цину збудниками:
– гострі та хронічні інфекції бронхолегеневої системи;
– гострі та хронічні інфекції верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів;
– інфекції шкіри та м'яких тканин;
– сепсис.
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до офлокса цину та до інших компонентів препарату або до інших препаратів групи фторхінолонів;
– епілепсія;
– ураження центральної нервової системи зі зниженим судомним порогом (після черепно-мозкових травм, інсульту, запальних процесів мозку та мозкових оболонок);
– тендиніти в анамнезі;
– дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
– вагітність;
– годування груддю;
– дитячий вік (до 18 років).
Офлоксацин не можна призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT, пацієнтам з некомпенсованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які приймають проти аритмічні засоби класу IA (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол).
Спосіб застосування та дози.
Застосовують дорослим пацієнтам внутрішньо венно краплинно. Перед початком введення слід зробити шкірну алергічну пробу.
Доза Офлокса цину встановлюють індивідуально, залежно від чутливості мікро організмів, виду та тяжкості інфекційного процесу.
Інфекції бронхолегеневої системи: по 200 мг двічі на добу.
Інфекції сечовивідних шляхів: по 200 мг 1 раз на добу.
Сепсис: по 200 мг двічі на добу.
При тяжких або ускладнених інфекціях можна вводити в дозі 400 мг двічі на добу.
Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 400 мг двічі на добу.
Введення необхідно здійснювати з рівними інтервалами. Дозу 200 мг слід вводити не менше ніж протягом 30 хвилин.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.
Якщо кліренс креатині ну становить 50-20 мл/хв, дозу необхідно зменшити до 100-200 мг кожні 24 години.
При кліренсі креатині ну < 20 мл/хв, у т. ч. для хворих, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, доза має становити 100 мг кожні 24 години.
Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання та у більшості випадків становить 7-10 днів. Після нормалізації температури тіла та покращення загального стану пацієнта введення препарату слід продовжувати ще протягом 3 днів.
При покращенні стану пацієнта рекомендовано продовжити лікування пероральною формою препарату.
Сумісний з наступними ін фузійними розчинами: 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином Рінгера 5 %, 5 % розчином фруктози, 5 % розчином декстрози.
Побічні реакції.
3 боку шлунково-кишкового тракту: гастралгія, зниження апетиту, нудота, блювання, дисбіоз, діарея, метеоризм, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ, гiпербiлiрубiнемiя, гіпоглікемія (у хворих на цукровий дібет), холестатична жовтяниця, псевдомембранозний ентероколiт, гепатит (до тяжкого перебігу).
3 боку нервової системи: головний бiль, запаморочення, невпевненість рухів, тремор, судоми, заніміння і парестезії кінцівок, інтенсивні сновидіння, «страшні» сновидіння, психотичні реакції, вiдчуття тривоги, стан збудження, фобії, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, підвищення внутрішньо черепного тиску, сонливість, порушення периферичної чутливості (парестезії, атаксія), сенсорна або сенсомоторна нейропатія, екстра пірамідні симптоми, суїцид альні думки та дії.
З боку опорно-рухового апарату: тендиніт, міалгії, артралгії, тендосиновіт, розрив сухожилля, рабдоміоліз.
З боку органів чуття: розлади зору, смакових відчуттів і нюху (у виняткових випадках – втрата функції), розлади слуху (у виняткових випадках – втрата слуху), порушення сприйняття кольорів, диплопія, порушення смаку, нюху, слуху, рівноваги.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, колапс, васкуліти, тахікардія.
Алергiчнi реакцiї: шкiрнi висипи, свербiж, кропив‘янка, алергічний пневмоніт, алергічний нефрит, еозинофілі я, пропасниця, ангіо невротичний набряк, набряк обличчя, набряк Квінке, набряк язика і/або гортані з можливою асфіксією, бронхоспазм; мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона) і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотосенсибiлiзацiя, васкуліт, анафілактичний шок.
З боку шкіри та її похідних: точкові крововиливи (петехії), бульозний геморагічний дерматит, папульозний висип із кіркою, який свідчить про ураження судин (васкуліт).
3 боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенiя, еозинофілі я, агранулоцит оз, анемія, тромбоцит опенiя, панцитопенія, гемолітична та а пластична анемія, пригнічення кровотворення кісткового мозгу, гіперглікемія.
З боку сечовивiдної системи: гострий інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини.
Інші: дисбактеріоз кишечнику, суперінфекція, гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет), вагініт, слабкість, пропасниця.
Місцеві реакції: біль, гіперемія у місці введення, тромбофлебіт.
Передозування.
Симптоми передозування характеризуються проявами нудоти, блювання, запамороченням, сплутаністю свідомості, загальмованістю, тахікардією, головним болем, руховим збудженням. У випадку гострого передозування необхідно відмінити введення препарату, забезпечити адекватну гідратацію, контроль ЕКГ, призначити симптоматичну терапію. Елімінацію офлокса цину можна пришвидшити шляхом форсованого об'ємного діурезу. Тільки в обмеженій кількості офлоксацин можливо видалити з організму гемодіалізом
(15-25 %) або перитонеальним діалізом (менше 2 %).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Не застосовують Офлоксацин жінкам у період вагітності або годування груддю.
Діти. Не застосовують Офлоксацин дітям віком до 18 років.
Особливі заходи безпеки.
У разі розвитку алергічних реакцій або виражених побічних ефектів з боку ЦНС, котрі можуть проявитися вже після першого прийому, препарат необхідно негайно відмінити.
Особливості застосування.
Не є препаратом вибору при пневмонії, викликаної пневмококами. Не показаний при лікуванні гострого тонзиліту. Не рекомендується застосовувати препарат більше 2 місяців. Пацієнтові не слід піддаватися впливу сонячних променів, УФ-опроміненню (ртутно-кварцеві лампи, солярій). У випадку появи побічних ефектів з боку нервової системи, алергічних реакцій, псевдомембранозного коліту необхідна відміна препарату. При псевдомембранозному коліті, підтвердженому колоноскопічно і/або гістологічно, показане пероральне застосування ванкоміцину та метронідазолу.
Рідкісна поява тендиніту може призвести до розриву сухожилля (насамперед ахіллового), особливо у пацієнтів літнього віку. У разі появи ознак тендиніту необхідно негайно припинити лікування, провести іммобілізацію ахіллового сухожилля і проконсультуватися з ортопедом.
У період лікування не можна вживати алкоголь.
При застосуванні препарату жінкам не рекомендується використовувати гігієнічні тампони у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення молочниці.
На фоні лікування можливе погіршення перебігу міастенії, збільшення частоти приступів порфирії у схильних до цих захворювань пацієнтів.
Може призводити до псевдо негативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу (запобігає виділенню Mycobacterium tuberculosis).
У хворих із порушенням функції печінки та нирок необхідний контроль концентрації офлокса цину у плазмі крові. При тяжкій печінковій та нирковій недостатності підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (потрібна корекція дози у бік зниження).
Обережно призначають препарат хворим із вираженим атеросклерозом судин головного мозку та з порушеннями мозкового кровообігу.
Офлоксацин включають у схему комплексного лікування мультирезистентного туберкульозу.
Пацієнти мають вживати достатню кількість рідини, щоб уникнути кристалурії.
Деякі хінолони, включаючи офлоксацин, можуть подовжувати QT-інтервал на електрокардіограмі і спричиняти поодинокі випадки аритмії. Призначення офлокса цину слід уникати пацієнтам з відомим подовженням QT-інтервалу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Застосування Офлокса цину негативно впливає на виконання роботи, що потребує швидкості психомоторних реакцій (участь у дорожньому русі, керування машинами та механізмами), спостерігається уповільнення ефектів, особливо стосовно нервової системи.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Знижує кліренс теофіліну на 25 % (при одночасному застосуванні слід зменшити дозу теофіліну).
Збільшує концентрацію глібенкламіду у плазмі крові.
Циметидин, фуросемід, метотрексат та препарати, які блокують канальцеву секрецію, збільшують концентрацію офлокса цину у плазмі крові.
При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К необхідно здійснювати контроль згортання системи крові.
При застосуванні з не стероїдними протизапальними препаратами, похідними нітроімідазолу і метилксантінів, збільшується ризик розвитку нейротоксичних ефектів.
При одночасному призначенні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розриву сухожиль, особливо у пацієнтів літнього віку.
Харчові продукти, антациди, які містять Al3+, Ca2+, Mg2+ або солі Fe, знижують всмоктування офлокса цину, утворюючи нерозчинні комплекси (інтервал часу між призначенням цих препаратів має бути не менше 2 годин).
При одночасному застосуванні офлокса цину з не стероїдними протиревматичними засобами або лікарськими засобами, що знижують поріг судом, ризик розвитку судом може зрости.
Одночасне введення офлокса цину з прокаїнамідом може призвести до підвищення рівня прокаїнаміду – у хворих треба проводити ретельний моніторинг рівня прокаїнаміду у плазмі крові, ЕКГ та у разі потреби підібрати дозування препарату.
При одночасному застосуванні офлокса цину з антигіпертензивними засобами або анестетичними барбітуратами можна в окремих випадках спостерігати раптове зниження тиску.
Одночасне введення офлокса цину у великих дозах з лікарськими засобами, які виділяються шляхом тубулярної секреції, може призвести до підвищення плазматичних концентрацій через їх знижене виведення.
При одночасному введенні з варфарином або його похідними необхідно слідкувати за протромбіновим часом або проводити інші відповідні дослідження на згортання.
З огляду на можливу гіперглікемію або гіпоглікемію при введенні офлокса цину у хворих, яких лікували протидіабетичними засобами, необхідно обов'язково проводити моніторинг параметрів їх компенсації. Протягом лікування офлоксацином можуть спостерігатися псевдо позитивні результати при визначенні опіатів або порфіринів у сечі.
Офлоксацин, як і інші фторхінолони, потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають препарати, що подовжують QT-інтервал.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Офлоксацин – синтетичний протимікробний засіб фторованого хінолону широкого спектра дії.
У концентраціях, ідентичних мінімальній пригнічу вальній концентрації (МІС) або у трохи вищих, він справляє бактерицидну дію (шляхом пригнічення ДНК-гірази = ферменту, необхідного для дублювання та транскрипції бактеріальної ДНК).
Протимікробний спектр охоплює: грам негативні і грам позитивні бактерії, чутливі до офлокса цину: Enterobacteriaceae (Escherichia coli, види Citrobacter, Enterobacter, Klebsie Proteus, Providencia, Salmonella, Serratia, Shigella, Yersinia), Pseudomonas spp, у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Branhamella catarrha, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Acinetobacter spp, Campylobacter spp, Gardnerel vaginalis, Helicobacter pylori, Pasteurella multocida, Vibrio spp, Brucella melitensis; стафілококи, у тому числі і штами, що виробляють пеніцилін азу та деякі штами, резистентні до метициліну; також він має активність відносно Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum (при граничних значеннях МІС), Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae та деяких інших мікобактерій. Чутливість стрептококів групи А, В і С є граничною.
Більшість анаеробів, за винятком Clostridium perfringens, є резистентними. Офлоксацин неактивний відносно Treponema pallidum.
Фармакокінетика. Офлоксацин проникає у тканини. Він також добре розповсюджується у рідинах тіла, в тому числі у цереброспінальній рідині. Відносно високі концентрації його у жовчі. Об'єм розподілу становить 1,5-2,5 л/кг. Зв'язок з плазматичними протеїнами становить
25 %. Офлоксацин в обмеженій мірі перетворюється у дезметил-офлоксацин і
офлоксацин-N-оксид.
Дезметил-офлоксацин має слабку протимікробну активність.
Плазматичний на півперіод офлокса цину становить приблизно 5-8 годин, при нирковій недостатності він подовжується залежно від ступеня недостатності до 15-60 годин. Офлоксацин виводиться головним чином нирками, тубулярною секрецією та гломерулярною фільтрацією. 75-80 % виведеної дози виводиться у незмінному стані із сечею протягом
24-48 годин, менш ніж 5 % виводиться у формі метаболітів. 4-8 % виведеної дози виводиться з калом. Виведення офлокса цину може бути уповільнено у хворих із тяжким ушкодженням печінки (наприклад, цирозом). Незалежно від дози ниркове виділення офлокса цину становить 173 мл/хв, загальне виділення – до 214 мл/хв. Тільки незначний об'єм можна видалити шляхом гемодіалізу (15-25 %), біологічний на півперіод протягом гемодіалізу становить приблизно 8-12 годин. При перитонеальному діалізі біологічний напіврозпад становить 22 години.
Офлоксацин виявляє пост антибіотичну дію.
Офлоксацин проходить крізь плаценту, потрапляючи у грудне молоко.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина світло-жовтого кольору.
Несумісність. При призначенні з препаратами, які залужнюють сечу (інгібітори карбоангідрази, цитрати, натрію гідро карбонат), збільшується ризик кристалурії та нефротоксичних ефектів.
Не змішувати з гепарином (ризик преципітації).
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище +25 °С у захищеному від світла та недоступному для дiтей місці.
Упаковка. По 100 мл або 200 мл у пляшці, по 1 плящці в пачці з картону. По 100 мл або
200 мл у пляшках.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Юрія-Фарм».
Місцезнаходження. Источник
Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10. Тел./факс: 275-01-08,
275-92-42