ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГАТИМАК В/В

(GATIMAC I/V )

Склад:

діюча   речовина: gatifloxacin;

1 мл розчину містить гатифлокса цину сесквігідрату еквівалентно 2 мг гатифлокса цину;

допоміжні речовини: декстроза безводна, динатрію едетат, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A16.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до гатифлокса цину мікро організмами, а саме:

інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, не госпітальна пневмонія);

інфекції ЛОР-органів (гострий   синусит);

неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит), ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

пієлонефрит;

неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;

ендоцерві кальна і ректальна гонорея у жінок.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гатифлокса цину, інших фторхінолонів або до допоміжних речовин препарату. Цукровий діабет. Вагітність і період годування   груддю. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Перед застосуванням слід провести шкірний тест на переносимість. Препарат призначають кожні 24 години внутрішньо венно краплинно. Дозування та тривалість лікування залежать від виду та ступеня тяжкості інфекції.

Загострення хронічного бронхіту – 400 мг 1 раз на добу протягом 5-7 діб.

Гострий синусит – 400 мг 1 раз на добу протягом 10 діб.

Не госпітальна пневмонія – 400 мг 1 раз на добу протягом 7-14 діб.

Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів – 400 мг одноразово або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Ускладнені   інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит – 400 мг на добу протягом 7-10 діб.

Неускладнена уретральна гонорея у чоловіків та неускладнена ендоцерві кальна і ректальна гонорея у жінок – 400 мг одноразово.

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової екскреції, хворим з кліренсом креатині ну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів на гемодіалізі або на довго тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування.

Рекомендуються такі дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:

Кліренс креатині ну	Початкова доза	Наступна доза
> 40 мл/хв.	400 мг	400 мг кожного дня
< 40 мл/хв.	400 мг	200 мг кожного дня
Гемодіаліз	400 мг	200 мг кожного дня
Довготривалий амбулаторний перитонеальний діаліз	400 мг	200 мг кожного дня

 

Хронічна печінкова недостатність: немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Гатимаку В/В для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Гатимак В/В слід застосовувати лише шляхом інфузій, він не призначений для внутрішньом’язового, інтраректального, внутрішньочеревинного або підшкірного застосування.

Інфузію слід проводити протягом 60 хв.

Побічні реакції.

Най поширеніші побічні ефекти гатифлокса цину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль,   головний біль. Також можливі:

з боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіо невротичний набряк;

з боку шкіри: шкірні висипання, відчуття свербежу, фото сенсибілізація, фото токсичність, пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона;

з боку нервової системи: ажитація, збудження, порушення свідомості,   депресія, нервозність, неспокій, тривожність, кошмарні сновидіння, параноя, порушення сну, безсоння,   сонливість,   парестезія, порушення смакових відчуттів, тремор, судоми,   порушення зору,   дзвін у вухах, ото токсичність;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes;

з боку травного тракту: анорексія, запор, диспепсія, метеоризм,   глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, гінгівіт, виразка ротової порожнини,   шлунково-кишкова кровотеча, печія, порушення апетиту, блювання, нудота, спрага, панкреатит;

з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артропатії, артралгії, міалгії, судоми м’язів,   порушення суглобового хряща, тендиніти, тендовагініти, розриви сухожилок;

з боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит;

з боку ендокринної системи: коливання рівня цукру у крові (гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну некетоценемічну гіперглікемію);

з боку сечовидільної   системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія – зустрічаються рідко;

з боку системи дихання: фарингіт, диспное;

лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення   рівня електролітів, підвищення INR/протромбі нового часу, тромбоцит опенія;

загальні розлади: астенія, біль у спині, біль у грудях.

Інші побічні реакції можуть зустрічатися при застосуванні гатифлокса цину у складі моно- чи комбінованої терапії: гарячка, жар, порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, артрит, астма (бронхоспазм), атаксія, біль у кістках, хейліт, коліт, ціаноз, деперсоналізація, дисфагія, біль у вухах,   екхімози, носова кровотеча, ейфорія, біль в очах, фото чутливість очей, генералізовані набряки, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гематурія, гіперестезія, гіпервентиляція, лімфаденопатія,   макулопапульозні висипання, метрорагія, мігрень, набряк губ, міальгія,   міастенія, біль у шиї, панічні атаки, параноя, параосмія, фотофобія, псевдомембранозний коліт, психоз, птоз, ректальні геморагії, стрес, субстернальний біль, везикуло-бульозні висипання.

Передозування.

Симптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, блювання, судомні напади, тремор, психози.

Можливе посилення побічних ефектів.

Лікування: пацієнт має перебувати під контролем і отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно проводити відповідну до стану ре гідратацію. Гатифлоксацин не досить ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі (приблизно 11 % – через 8 днів).

Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності застосування препарату протипоказано. У період лікування слід припинити годування груддю.

Діти. Не застосовують у педіатричній практиці.

Особливості застосування.

При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи і гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різної тяжкості. Цю особливість потрібно враховувати при призначенні гатифлокса цину пацієнтам, які страждають від діареї після прийому лікарських препаратів.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT-інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не слід призначати пацієнтам із подовженими QT-інтервалами, пацієнтам із неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас І А (наприклад, хінідин, прокаїнамід) або клас ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.

Фармакокінетичні дослідження не були проведені для гатифлокса цину та   препаратів, які подовжують QT-інтервали, таких як цисапрайд, еритроміцин, протипсихотики,   та трициклічних   антидепресантів. Гатифлоксацин слід приймати з обережністю при паралельному застосуванні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями   серця, такими як   брадикардія   та гостра ішемія міокарда.

Імовірність подовження інтервалу QT може зростати зі збільшенням концентрації гатифлокса цину, тому рекомендовану дозу не можна перевищувати. Подовження тривалості QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

У випадках підвищеної чутливості до препарату   та при розвитку анафілактичного шоку   спостерігались   серйозні та летальні   випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не слід застосовувати при перших проявах підвищеної чутливості – висипань на шкірі або інших алергічних реакцій.

Пацієнтам, які лікуються препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру у крові. У разі, якщо рівень цукру знизився чи підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.  

Призначення гатифлокса цину має бути обережним при наявності ниркової недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, при необхідності слід зменшити дозу гатифлокса цину. Для пацієнтів із порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлокса цину через   пониження кліренсу необхідно провести   корекцію дози (зменшуючи дозу   до 200 мг 1 раз на добу в період пониження кліренсу креатині ну). Для пацієнтів з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлокса цину.

Щоб уникнути фотосенсебілізації та фото токсичності гатифлокса цину під час лікування цим препаратом не слід виходити на вулицю та попадати під ульртафіолетове проміння.

Особам літнього віку препарат слід застосовувати з обережністю.

Вплив на сухожилля.

При застосуванні хінолінів, включаючи гатифлоксацин, відзначалися випадки розриву сухожиль, ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо пацієнти старшого віку. У такому разі прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлокса цину.

Периферична нейропатія.

При прийомі хінолонів відзначалися рідкі випадки сенсорної чи сенсомоторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпоестезією, дисестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньо черепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що   проявляється тремором, безсонням, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічними мареннями, безсонням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. В такому випадку прийом препарату слід припинити.

Як і інші хіноліни, гатифлоксацин з обережністю слід застосовувати при розладах ЦНС, таких як церебральний атеросклероз, епілепсія, та інші фактори, які передують розвитку судомам.

При застосуванні хінолонів можуть відзначатися тяжкі анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив’янка, свербіж, і інші серйозні шкірні реакції. При даних симптомах прийом препарату слід припинити і застосувати відповідні заходи (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

При прийомі антибактеріальних препаратів повідомлялося про тяжкі та іноді летальні випадки, деякі внаслідок гіпер чутливості, а деякі при неясній етіології, клінічні прояви можуть включати один або кілька з наведених симптомів: гарячка, висипання або тяжкі дерматологічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона), васкуліт, артралгія, міальгія, сироваткова хвороба, алергічний пневмоніт, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, гепатит, жовтяниця, гострий некроз гепатоцитів чи печінкова недостатність, анемія, включаючи гемолітичну чи а пластичну, тромбоцит опенія, включаючи тромбоцит опенічну пурпуру, лейкопенію, агранулоцит оз, панцитопенію, та/або інші порушення з боку крові.  

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечнику і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Може порушуватися швидкість психомоторних реакцій, тому під час лікування слід утримуватись від керування транспортними засобами і роботи з точними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Прийом гатифлокса цину за   годину після циметидину (1 раз на добу перорально   у дозі 200 мг) не впливає   на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати вказують на те, що на   всмоктування гатифлокса цину не   впливають   антагоністи Н₂-рецепторів, такі   як циметидин і фамотидин.

Одночасне застосування гатифлокса цину з антацидними лікарськими засобами зменшує його біодоступність.

Застосування гатифлокса цину не впливає на систематичний кліренс внутрішньо венного мідозоламу. Добова внутрішньо венна доза мідазоламу 0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній   ефективності   гатифлокса цину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.

Паралельне застосування   гатифлокса цину і теофіліну не впливало   на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Паралельне застосування гатифлокса цину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з   цих препаратів, протромбі новий час не змінювався. Однак завдяки тому, що деякі хінолони збільшують ефект варфарину чи його похідних, протромбі новий час чи інший відповідний тест на згортання крові слід суворо контролю вати, якщо протибактеріальний хінолон призначений разом із варфарином чи похідними цього препарату.

Одночасне застосування гатифлокса цину з цукрознижуючими пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові протягом лікування гатифлоксацином. У разі, якщо виникають такі відхилення рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, гатифлоксацин потрібно відмінити.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосування   гатифлокса цину   зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритоміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (проти аритмічні препарати класу І А (наприклад, квінідин, процаїнамід) або класу ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол), спричиняють гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.  

Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не дали значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнтів, які приймають дигоксин, необхідно перевіряти на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентрацію дигоксину у сироватці слід перевіряти та дозу дигоксину відкоригувати відповідно.

Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлокса цину та пробенециду.

Під час до клінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні фторхінолонів з не стероїдними протизапальними препаратами може підвищуватися ризик   виникнення розладів центральної нервової системи і судом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Механізм дії гатифлокса цину відрізняється від механізму дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів. Гатифлоксацин діє на мікро організми, стійкі до перелічених антибіотиків. Не існує перехресної стійкості між гатифлоксацином та вказаними класами антибіотиків. Гатифлоксацин – 8-метоксифтор-хінолон має антибактеріальну активність відносно широкого спектра грам негативних та грам позитивних мікро організмів: грам позитивні мікро організми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;

відносно чутливі грам позитивні мікро організми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

чутливі збудники – грам негативні мікро організми Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);

відносно чутливі – грам негативні мікро організми Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;

відносно чутливі анаероби Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens., Clostridium ramosum;

чутливі збудники, атипові форми C.pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. рneumophilia, Ureaplasma;

відносно чутливі атипові форми – Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

До гатифлокса цину чутливі такі збудники як мікобактерії туберкульозу, H. рylori.

Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до β-лактамних та макролідних антибіотиків.

Протибактеріальна дія гатифлокса цину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК- збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у поділі хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність та повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8 половиною.

Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлокса цину у пацієнтів – 96 %. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 20 %.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах та секреті простати, слині, жовчі, спермі, вагіні, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.

Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дози у сечу.

Гатифлоксацин   виводиться   через   нирки.   Середній   період   напів виведення гатифлокса цину – від

7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.

При експериментах на тваринах гатифлоксацин вільно проходить через плаценту і проникає у грудне молоко.

Відмінності у фармакокінетиці гатифлокса цину були виявлені у жінок. Жінки літнього віку мали 21 % збільшення максимальної концентрації у сироватці крові та 32 % збільшення площі під кривою «концентрація-час» і більш повільне виведення у порівнянні з жінками молодшого віку.

Педіатрія: фармакокінетика гатифлокса цину у дітей віком до 18 років не була вивчена.

Ниркова недостатність: кліренс гатифлокса цину знижений і системний вплив найчастіше зустрічається у людей з нирковою недостатністю. Для пацієнтів з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлокса цину.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтуватого або зеленувато-жовтуватого кольору.

Несумісність.

Немає інформації щодо сумісності гатифлокса цину з іншими внутрішновенними розчинами, тому необхідно обмежити застосування додаткових препаратів, а також введення їх через один катетер. При введенні через один катетер інших препаратів послідовно, його необхідно промити до та після введення гатифлокса цину за допомогою розчину, який є сумісним з гатифлоксацином ті іншими препаратами.

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 200 мл у пластиковому флаконі, кожний флакон у поліетиленовому пакеті.

Категорія   відпуску.

За рецептом.

Виробник.

МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження. Источник

Атланта Аркаде, Марол Чарч Роад, Андхері (Іст), Мумбай - 400059, Індія.