ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФТОРАФУР®
(FTORAFUR®)
Склад:
діюча речовина: Tegafurum;
1 капсула тверда містить 400 мг тегафуру;
допоміжна речовина: кислота стеаринова;
капсула:
корпус: титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), заліза оксид (Е 172), желатин;
кришечка: титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), пунцовий 4R (Е 124), желатин.
Лікарська форма.
Капсули тверді.
Фармакотерапевтична група.
Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги пиримідину. Код АТС L01В С 03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Рак товстої та прямої кишки, шлунка, молочної залози; дифузний нейродерміт, шкірні лімфоми.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до препарату;
- термінальна стадія хвороби;
- гострі профузні кровотечі;
- тяжкі функціональні порушення печінки та/або нирок;
- лейкопенія (менше 3·109/л ), тромбоцит опенія (менше 100ּ109/л) та анемія (рівень гемоглобіну менше 30 од.);
- вагітність та період годування груддю;
- дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Капсули застосовують внутрішньо. Доза препарату підбирається індивідуально залежно від переносимості препарату пацієнтом.
При пероральному застосуванні добова доза Фторафуру® становить 20-30 мг/кг маси тіла (1,2 – 1,6 г або 3-4 капсули), але може досягти 2 г (5 капсул); дозу поділяють на 2 прийоми і приймають кожного дня кожні 12 ч або 2-4 рази на добу. Курсова доза при прийомі внутрішньо 30–40 г. Тривалість лікувального курсу зазвичай 28 днів, інтервал між курсами 7 днів. Препарат необхідно приймати за 1 годину до або після прийому їжі. Доза препарату може бути змінена залежно від токсичності.
Для пацієнтів літнього віку та у випадку довго тривалої терапії, а також в пізніх стадіях захворювання доза Фторафуру® повинна бути знижена. Фторафур® у схемах комбінованої хіміотерапії та як доповнення при променевій терапії застосовується в дозі, яка дорівнює або менше за дозу, що застосовується при моно терапії.
Побічні реакції.
Дуже часто (>1/10):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: пригнічення кровотворення, анемія, тромбоцит опенія, лейкопенія.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, анорексія, пронос, кишкові коліки, особливо на початку терапії.
Якщо токсичний вплив препарату підсилюється, необхідно або коригувати добову дозу Фторафуру®, або припинити застосування препарату.
Часто (>1/100, <1/10):
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості.
Фторафур® при застосуванні в дозах терапевтичного курсу спричиняє незначну імунодепресивну дію на загальну реактивність організму, а також на показники неспецифічного клітинного та гуморального імунітету.
З боку метаболізму та травлення: дегідратація організму.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, втрата нюху, зміни смаку.
Порівнюючи внутрішнє та внутрішньо венне застосування Фторафуру®, у випадку внутрішнього застосування констатована менш виражена токсичність та більш слабка інтенсивність побічних дій, особливо це відноситься до небажаних симптомів центральної нервової системи (ЦНС).
З боку шлунково-кишкового тракту: стоматит, анорексія .
Особливо тяжкими побічними діями є стоматит та пронос, які зазвичай розвиваються на кінцевому етапі терапії, коли досягається загальна доза Фторафуру® 50 г та більше.
З боку функцій печінки та/або жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки.
Шкірні та підшкірні порушення: дерматит з сверблячими макулопапульозними висипами, випадання волосся, пошкодження нігтів, суха шкіра.
Інші порушення: при дослідженнях виявлялося підвищення рівня АлАТ та АсАТ.
Рідше (>1/1 000, <1/100):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: фебрильна нейтропенія.
Респіраторні, грудні порушення та середостіння: інтерстиціальна пневмонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: в особливо тяжких випадках розвивається виразковий езофагофарингіт, дуоденіт або виразка дванадцяти палої кишки.
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок.
У випадку порушень функції нирок в організмі можуть накопичуватися метаболіти тегафуру, які іноді зумовлюють тяжкі комплікації інтоксикації.
Рідко (>1/10 000, <1/1 000):
Інфекції та паразитози: симптоми лейкоенцефаліту.
З боку функцій нирок та/або жовчовивідних шляхів: гострий гепатит.
Дуже рідко (1/10 000), включаючи окремі випадки:
З боку серцево-судинної системи: стенокардія, особливо стенокардія спокою.
З боку шлунково-кишкового тракту: гострий панкреатит.
Фторафуру® не властива кумуляція токсичного впливу.
Передозування.
Симптоми: підсилення токсичних явищ з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), центральної нервової системи та пригнічення гомопоезу.
Лікування: контроль функцій кровотворення протягом не менше 4-х тижнів, за необхідності проводять симптоматичну терапію.
Специфічний антидот невідомий.
Слід також враховувати порушення діяльності деяких ферментних систем, які беруть участь у метаболізмі ФторафуруÒ. Внаслідок цього в організмі накопичуються активні метаболіти ФторафуруÒ, що призводить до зростання токсичних ефектів препарату.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Застосування ФторафуруÒ протипоказано під час вагітності та в період годування груддю.
Діти.
Безпека застосування ФторафуруÒ у дітей не доведена.
Особливості застосування.
При призначенні ФторафуруÒ слід звертати особливу увагу на пацієнтів з порушенням функцій кровотворення, печінки і нирок, метаболізму глюкози, з виразкою шлунка і дванадцяти палої кишки, схильністю до геморагій, інфекційних захворювань. Регулярно слід контролю вати картину крові, функціональний стан печінки і нирок. При тривалому застосуванні препарату його побічна дія посилюється.
Частим побічним явищем застосування тегафуру є пронос, за пацієнтами з вираженим проносом слід дбайливо наглядати та призначати рідину та електролітно заміщуючу терапію, для запобігання можливому фатальному зневодненню.
Запаморочення, нудота і блювання зменшуються при фракцію ванні добової дози. При розвитку серйозних побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату.
Слід мати на увазі, що препарат пригнічує репродуктивну функцію пацієнта.
До складу капсул Фторафур® входить барвник пунцовий 4R (Е 124), на який можуть розвинутися алергічні реакції.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Якщо при застосуванні ФторафураÒ виникають сонливість або запаморочення, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Висока ефективність та відносно добра переносимість дозволяє включати Фторафур® у схеми комбінованої терапії. У випадку комбінованої хіміотерапії Фторафур® з успіхом заміщує 5-фтор урацил.
Комбінована хіміотерапія ефективніша для тих пацієнтів, які до цього не отримували специфічне лікування тегафуром. Виявлено, що в результаті комбінованої хіміотерапії неоперабельні пухлини можуть стати операбельними, до того ж під час довго тривалої ремісії метастази регресують.
Цитостатичній дії Фторафуру® сприяють урацил, тимідин, метотрексат, цисплатин, Н-(фосфат ацетил)-Л-аспарагінова кислота, лейковорин, тамоксифен та інші протипухлинні препарати, у яких немає перехресної резистентності до тегафуру.
Комбінація Фторафуру® з лейковорином забезпечує пацієнтів хворих на рак шлунково-кишкового тракту, більш вираженою ефективністю терапії та більш легкою переносимістю побічних явищ.
Виявлено, що одночасне застосування Фторафуру®, неспецифічних імуномодуляторів та засобів, які підвищують захисні властивості організму (наприклад: левомізолу, інтерферону та ін.), чинить сприятливу дію.
У визначених умовах Фторафур® застосовується в якості допоміжного засобу при променевій терапії. Найкращі результати від терапії отримані у пацієнтів з невеликими обмеженими пухлинами шлунка та прямої кишки.
При одночасному застосуванні ФторафуруÒ та фенітоїну посилюється дія фенітоїну.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
ФторафурÒ та його натрієва сіль мають протипухлинну дію і за біологічними ознаками багато в чому нагадують 5-фтор урацил. ФторафурÒ можна розглядати як транспортну форму 5-фтор урацилу, що утворюється в організмі внаслідок активації ФторафуруÒ мікросомальними ферментами печінки. Метаболіт довго циркулює в організмі, забезпечуючи таким чином високу ефективність препарату.
У процесі метаболізування 5-фтор урацилу утворюється 5-фтор-2'-дезоксиуридин-5'-моно фосфат, який значно зменшує активність тимідилсинтетази. У таких умовах створюється дефіцит тимідин-5'-моно фосфату (який можна вважати специфічним попередником дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК)), що зумовлює зупинення процесу поділу клітин, у тому числі злоякісних. До того ж інший метаболіт 5-фтор урацил-5-фторуридин-5'-трифосфат інкорпорується у ланцюг рибонуклеїнової кислоти (РНК) та заміщує урацил, що супроводжується також і порушеннями дії РНК. Важливо підкреслити, що тегафур викликає вираженіші порушення біосинтезу, ніж 5-фтор урацил. Це вказує на те, що тегафур діє не тільки як транспортна форма 5-фтор урацилу, а й самостійно.
В основі цитостатичного ефекту тегафуру полягає його здатність втрутитися у метаболізм РНК повільно зростаючих пухлинних клітин (з невеликою проліферацією). До таких пухлин відносяться аденокарциноми травного тракту.
Найкращі результати отримані при застосуванні ФторафуруÒ для лікування пухлин шлунково-кишкового тракту (шлунка, товстої і прямої кишки ) і раку молочної залози.
Препарату властива також протизапальна і аналгетична дія, зменшення свербежу.
Фармакокінетика.
В основі фармакокінетичних властивостей тегафуру – його висока ліофільність (у 250 разів перевищує ліофільність 5-фтор урацилу), препарат різко перетинає біологічні мембрани та поширюється по всьому організму, у тому числі і в тканину мозку.
При прийомі внутрішньо тегафур швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) і виявляється в крові щонайменше протягом 24 год після його одноразового введення.
Біодоступність тегафуру з травного тракту у 3 рази більша, ніж у 5-фтор урацилу.
Біодоступність при прийомі внутрішньо та внутрішньо венно застосованого тегафуру схожа (площа під кривою концентрації та часу відповідно 668 та 510 нг/мл/годину).
Метаболізується в печінці з утворенням метаболітів, серед яких центральне місце займає фармакологічно активний 5-фтор урацил. Виділення 5-фтор урацилу з молекули тегафуру залежить від дози та виду введення; концентрація у плазмі 0,1-1,0 мг/мл зберігається протягом 48-96 год.
Тегафур швидко потрапляє до пухлини, у слизову травного тракту, у печінку, до кісткового мозку та до інших тканин.
Біоактивація здійснюється не тільки в печінці, а й може носити і локальний характер у пухлинній тканині, що відрізняється підвищеним вмістом цитозольних гідролітичних ферментів.
Тегафур головним чином виділяється із організму з сечею. В експериментах доведено, що у сечі 60 % є незмінний тегафур, 10 % - 5-фтор урацил та всього 5 % - активні метаболіти тегафуру. Через 12 годин відбувається значне зменшення кількості активної речовини, тому рекомендується застосовувати тегафур з інтервалом 12 годин.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
тверді желатинові капсули. Корпус капсул жовтого кольору, кришечка оранжевого кольору. Вміст капсул - порошок білого кольору без запаху.
Термін придатності.
4 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 100 капсул в пластмасовому контейнері з притиснювальною кришкою та контролем першого відкриття; по 1 контейнеру в картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
АТ «Гріндекс», Латвія.
Місцезнаходження.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Тел.: +371 67083205
Факс: +371 67083505 Источник
Ел. пошта: grindeks@grindeks.lv