Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ГЛУТАРГІН
Назва: ГЛУТАРГІН | Шукати ГЛУТАРГІН в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Arginine glutamate
Виробник: ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій 20 % по 5 мл в ампулах № 10 (10х1), № 5 (5х1), № 10 (5х2)
Діючі речовини: 1 мл розчину містить: аргініну глутамату - 0.04 г
Допоміжні речовини: Вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Амінокислоти
Показання: У складі комплексної терапії гострих та хронічних гепатитів різної етіології, у т.ч. при отруєнні гепатотропними отрутами (блідою поганкою, хімічними та лікарськими речовинами), цирозі печінки, лептоспірозі. Печінкова енцефалопатія, прекома та кома, що супроводжуються гіперамоніємією. Стан гострого алкогольного отруєння середнього та тяжкого ступеня, у тому числі алкогольна енцефалопатія та кома.
Термін придатності: 2 роки.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4022/01/02
Термін дії посвідчення: з 08.11.2010 по 08.11.2015
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ГЛУТАРГІН
АТ код: A05BA01
Наказ МОЗ: 961 від 08.11.2010


Інструкція для застосування ГЛУТАРГІН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату


ГЛУТАРГІН

(GLUTARGIN)


Склад.

Діюча речовина: аргініну глутамат;

1 мл розчину містить аргініну глутамату (у перерахуванні на 100% речовину) 200 мг;

допоміжні речовини: вода для ін`єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки. Гепатотропні препарати. Аргініну глутамат. Код АТС А 05В А 01.

Клінічні характеристики.


Показання. У складі комплексної терапії гострих та хронічних гепатитів різної етіології, у т. ч. при отруєнні гепатотропними отрутами (блідою поганкою, хімічними та лікарськими речовинами), цирозі печінки, лептоспірозі. Печінкова енцефалопатія, прекома та кома, що супроводжуються гіперамоніємією.

Стан гострого алкогольного отруєння середнього та тяжкого ступеня, у тому числі алкогольна енцефалопатія та кома.

Протипоказання. Відносними протипоказаннями є стан пропасниці, підвищена збудливість, тяжке порушення фільтраційної (азотовидільної) функції нирок.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають дорослим внутрішньо венно та внутрішньом’язово.

Гепатити, гіперамоніємія.  Внутрішньо венно   вводять краплинно 1-2 рази на день по  10 мл (2 г)   на 150-250 мл  0,9%   розчину   натрію   хлориду або 5% розчину глюкози зі швидкістю 60-70 крапель   за   хвилину.   У тяжких   випадках   добову   дозу   препарату   підвищують до 30-40 мл (6-8 г), розподілених на два введення. Курс лікування – 5-10 діб. Найвища добова доза при внутрішньо венному введенні – 40 мл (8 г).

Внутрішньом’язово препарат вводять повільно глибоко у сідничний м’яз 1-2 рази на день по 5 мл (1 г). При необхідності дозу препарату підвищують до 10 мл (2 г) 1-2 рази на добу. Курс лікування – 5-10 діб. Найвища добова доза при внутрішньом’язовому введенні – 20 мл   препарату (4 г).

Алкогольне отруєння. Внутрішньо венно вводять краплинно 2 рази на день по 4 мл (0,8 г) на 150-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози зі швидкістю 60-70 крапель за хвилину. Через 2-3 дні дозу зменшують до 2 мл (0,4 г).

Внутрішньом’язово препарат вводять повільно глибоко у сідничний м’яз по 4 мл (0,8 г) 2 рази на день протягом 2-3 днів, потім дозу зменшують до 2 мл (0,4 г) 2 рази на добу протягом 5-10 днів. У тяжких випадках (алкогольна кома) добову дозу внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення підвищують до 10 мл (2 г) 2 рази на добу.

Побічні реакції. Рідко можливі: виражена слабкість, задишка, загрудинний біль, озноб, порушення ритму серця у вигляді миготливої аритмії, артеріальна гіпотензія, кропив’янка, набряк Квінке.

Передозування. Симптоми: можливі притаманні для глутамінової кислоти біль у грудній клітці, атріовентрикулярна блокада.

Лікування: внутрішньо венне введення кортикостероїдів.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека клінічного застосування препарату в період вагітності або годування груддю не досліджена.

Діти. Ефективність і безпека застосування препарату в дитячому та підлітковому віці не досліджені.

Особливості застосування. При призначенні пацієнтам із порушеннями функцій ендокринних залоз слід враховувати, що препарат стимулює секрецію інсуліну та гормону росту. Глутаргін активує зв’язування аміаку у сечовину, що закономірно може супроводжуватися короткочасним підвищенням її рівня в крові.

Після курсу лікування розчином Глутаргіну, при необхідності, можна перейти на при­ йом таблеток Глутаргіну.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Показання для застосування препарату не передбачають можливість пацієнта керувати транспортними засобами і працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Ефект Глутаргіну на секрецію інсуліну підвищується при одночасному призначенні амінофіліну. Глутаргін може підсилювати ефект антиагрегаційних засобів (дипіридамолу тощо). Запобігає та послаблює нейротоксичні явища, які можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду. Ослабляє ефект вінбластину.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.  Глутаргін – сіль аргініну та глутамінової кислоти, які відіграють важливу роль у забезпеченні біохімічних процесів нейтралізації і виведення з організму високо токсичного метаболіту обміну азотистих речовин – аміаку. Гіпоамоніємічні ефекти препарату реалізуються шляхом активації знешкодження аміаку в орнітиновому циклі синтезу сечовини, зв’язування аміаку в нетоксичний глутамін, а також підсилення виведення аміаку з центральної нервової системи та його екскреції з організму. Завдяки цим властивостям Глутаргіну знижуються загально токсичні, у тому числі нейротоксичні, ефекти аміаку.

Глутаргін виявляє також гепатопротекторну дію, зумовлену антиоксидантними, антигіпоксичними та мембраностабілізуючими властивостями, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення у гепатоцитах.

При алкогольній інтоксикації Глутаргін стимулює утилізацію алкоголю в монооксигеназній системі печінки, запобігає   пригніченню ключового ферменту утилізації етанолу – алкогольдегідрогенази; прискорює інактивацію та виведення токсичних продуктів метаболізму етанолу внаслідок збільшення утворення та окиснення янтарної кислоти; знижує пригнічу вальний вплив алкоголю на ЦНС за рахунок нейромедіатор них властивостей збуджуючої глутамінової кислоти. Завдяки цим властивостям Глутаргін виявляє антитоксичні та витверезуючі ефекти.

Глутаргін не виявляє ембріотоксичних, гонадо токсичних, мутагенних і тератогенних ефектів, не спричиняє алергічних та імунотоксичних реакцій.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки рекомендовані розчинники.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати ампули в зовнішній коробці при температурі не вище 25 º С.   Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Розчин для ін’єкцій 20 % в ампулах по 5 мл,  № 5х 2 у блістері   в коробці,

№ 10 у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я». Источник

Місцезнаходження. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.

Смотрите также: Цены на Глутаргин в аптеках




На сайті також шукають: Диклофенак натрію, Фамотидин інструкція, Гаті застосування, Септолете побічні дії, Актифед протипоказання