Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПЕНТИЛІН
Назва: ПЕНТИЛІН
Міжнародна непатентована назва: Pentoxifylline
Виробник: "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії по 400 мг № 20
Діючі речовини: 1 таблетка містить пентоксифiлiну - 400.0 мг
Допоміжні речовини: Гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 600, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, титану діоксид (Е 171), тальк
Фармакотерапевтична група: Спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, а також бронхів та інших внутрішніх органів
Показання: Порушення периферійного та мозкового кровообігу; судинна патологія очей; діабетична нефроангіопатія та інші діабетичні ангіопатії; функціональні порушення слуху.
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2694/01/01
Термін дії посвідчення: з 22.02.2005 до 22.02.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПЕНТИЛІН
АТ код: C04AD03
Наказ МОЗ: 77 від 22.02.2005


    Інструкція для застосування ПЕНТИЛІН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ПЕНТИЛІН

    (PENTILIN®)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: пентоксифілін;

    основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні, двоопуклі таблетки;

    склад: 1 таблетка пролонгованої дії містить 400 мгпентоксифіліну;

    допоміжні речовини: гідроксипропілм етилцелюлоза, макрогол 600, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, титанудіоксид (Е 171), тальк.

    Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.

    Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Код АТСC04AD03.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Пентоксифілін покращує мікро циркуляцію та реологічні властивості крові завдяки зниження в’язкості крові, зменшення агрегації тромбоцитів та одночасно підвищення еластичності еритроцитів. Все це поліпшуєоксигенацію тканин. Механізм, за яким пентоксифілін впливає на покращання реологічних властивостей крові, включає збільшення концентрації АТФ, цАМФ та інших циклічних нуклеотидів в еритроцитах. Крім цього, шляхом гальмування активностіфосфодіестерази, що призводить до збільшення концентрації цАМФ, і синтезутромбоксану пентоксифілін гальмує спонтанну і стимульовану агрегацію тромбоцитів in vitro та in vivo, а також конкурентно стимулює синтезпроста циклінів (простагландин I2).

    Фармакокінетика. Після перорального прийому пентоксифілін швидкота повністю абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Пік концентрації в плазмі відзначається через 2-4 години. Пентоксифілін зв’язується з мембранами еритроцитів та швидко метаболізується. Метаболізм також відбувається в печінці. З білками плазми зв’язується незначна кількість пентоксифіліну. Метаболічний розпад петоксифіліну відбувається, головним чином, у печінці і у незначному ступені - в еритроцитах. Він проходить значний метаболічний розпад першого шляху. В процесі редукції (за допомогою a-кеторедуктази) пентоксифілінрозпадається на фармакологічно активний метаболіт 1, а шляхом окислення - на декілька інших метаболітів, серед яких важливе значення має фармакологічноактивний метаболіт 5. Ці метаболіти виводяться, головним чином, нирками.

    Показання для застосування.

    Порушення мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні напади, наслідки інсульту і хронічна цереброваскулярна недостатність).

    Порушення периферичного артеріального кровообігу (макро- імікро циркуляції) внаслідок атеросклерозу, цукрового діабету і вазоспазму (переміжна кульгавість, діабетична мікро- і макроангіопатія, синдром Рейно).

    Порушення венозного кровообігу (посттромботичний синдром, виразки гомілки).

    Порушення кровообігу ока (гострі і хронічні стани внаслідок недостатнього кровообігу у сітківці).

    Спосіб застосування та дози. Дозування залежить від тяжкості захворювання. Таблетки слід приймати одразу після їжі, регулярно і щодня в одині той самий час.

    Звичайною початковою дозою пентоксифіліну є 1 таблетка по 400 мг тричі на день. Добова доза вище 1200 мг не надає додаткових терапевтичних переваг.

    Після покращання клінічного стану добову дозу можна зменшити до 1таблетки 400 мг двічі на день. При помірних формах захворювання достатньо зсамого початку лікування застосовувати по 1 таблетці 400 мг двічі на день. Позитивний ефект лікування можна очікувати вже через 2-4 тижня, але для досягнення максимальної ефективності курс лікування повинен тривати не менше 8тижнів.

    Побічна дія. Найчастіше зустрічаються: шлунково-кишкові розлади (епіг астральний біль, нудота, блювання, метеоризм); рідше спостерігаються: приплив крові до обличчя, головний біль, запаморочення, безсоння, тремор, більу ділянці серця (стенокардія) та аритмія; алергічні реакції (шкірний висип), рідше - гіпотензія, збудження, слабкість внаслідок гіпоглікемії, збільшенняпротромбі нового часу та ретинальні крововиливи, тромбоцит опенія, лейкопенія, холестаз, збільшення активності печінкових ферментів.

    Більшість побічних ефектів пов’язані з дозуванням, іїх можна звести до мінімуму або зовсім уникнути при зменшенні дози. Припинення лікування рідко є необхідним.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до пентоксифіліну і добудь-якого інгредієнта препарата або до інших подібних препаратів і/або сполукіз групи похідних ксантину (теофіліну, кофеїну, холіну теофілін ату, амінофілінуабо теоброміну). Не слід приймати Пентилін пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, масивною кровотечею, хворим із підвищеним ризиком кровотечі та хворимна порфірію. Геморагічний інсульт. Вагітність і період лактації.

    Передозування. В результаті передозування можуть з’явитись такі реакції: припливи крові до обличчя, гіпотензія, сонливість, втрата свідомості, блювання, збільшення температури тіла, неспокій і судоми.

    Після прийому великої кількості препарату необхідно промити шлунок і провести симптоматичне лікування, при необхідності: підтримка або корегування артеріального тиску, підтримка дихання і усунення судорог.

    Особливості застосування.

    Препарат треба з обережністю призначати пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням ритму серця, сильним серцево-судинним абоцереброваскулярним атеросклерозом, а також з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю.

    Для пацієнтів з низьким або нестабільним артеріальним тиском рекомендується знизити дозу через можливість розвинення гіпотонії або стенокардії.

    У пацієнтів з іншими захворюваннями і станами, які супроводжуються ризиком кровотечі (стан після операції, виразка шлунка і дванадцяти палої кишки), необхідно перевіряти протромбі новий час, гематокрит і концентрацію гемоглобіну, а також кількість лейкоцитів і тромбоцитів. У разі тривалого лікування рекомендується контролю вати рівень цукру в крові. Безпека застосування препарату для пацієнтів молодше 18 років не була встановлена.

    Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.

    Пентоксифілін не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Проте у окремих пацієнтів він може викликати запаморочення, і тому непрямо зменшити психофізичну здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Доки пацієнти нез’ясують, як саме вони реагують на лікування, їм не рекомендується керувати автомобілем або працювати з іншими механічними засобами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Прийом їжі не впливає на ефективність таблеток, але він може зменшити побічні ефекти препарату.

    Одночасне застосування пентоксифіліну та гіпотензивних препаратів посилює дію останніх. Це вимагає корегування доз гіпотензивних препаратів.

    Одночасний прийом пентоксифіліну та препаратів, що зменшують коагуляцію крові (варфарин, ацетил саліцилова кислота) підвищує можливість кровотечі, таким чином, слід частіше контролю вати протромбі новийчас.

    При одночасному введенні циметидину відбувається значне підвищення концентрації пентоксифіліну у сироватці крові. Необхідно уважно стежити за можливою появою ознак передозування пентоксифіліну. Інші антагоністи Н2-рецепторів (фамотидин, ранітидин і нізатидин) значно менше впливають на метаболізмпентоксифіліну.

    Одночасне введення пентоксифіліну і теофіліну може призвести до збільшення концентрації теофіліну у сироватці крові. Тому необхідно стежити за концентрацією теофіліну у сироватці крові і у разі необхідності зменшувати йогодозу.

    Паралельне застосування пентоксифіліну і кеторолаку може призвести до збільшення протромбі нового часу і підвищити ризик кровотечі. Ризик кровотечі може також збільшуватись при сполученому застосуванні пентоксифіліну імелоксикаму. Тому одночасне лікування цими препаратами не рекомендується.

    Ципрофлоксацин гальмує метаболізм пентоксифіліну у печінці, тому одночасне застосування пентоксифіліну і ципрофлокса цину може призвести до збільшення концентрації пентоксифіліну у сироватці крові. При необхідності проведення одночасного лікування пентоксифіліном і ципрофлоксацином рекомендується вдвічі зменшити дозу пентоксифіліну.

    Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати в захищеному від дітей місці. Источник

    Термін придатності - 5 років.





    На сайті також шукають: Калган, Диклофенак натрію інструкція, Тексамен застосування, Магне-в6 побічні дії, Лотар протипоказання