ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВАЛЬТРОВІР
(VALTROVIR)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: valaciclovir;
2-[(2-аміно-1,6-дигідро-6-оксо-9Н-пурин-9-іл) метокси]етил-L-валінат гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою лимонно-жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки та тисненням“КМП” з іншого боку. На поперечному зрізі помітне ядро білого кольору;
склад: 1 таблетка містить валацикловіру гідро хлориду у перерахунку навалацикловір 0,5 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натріюкарбоксиметилкрохмаль, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний 12 600±2700, кальцію стеарат, суміш для покриття “Opadry II Yellow”.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.
Код ATC J05A B11.
Фармакологічні властивості. Валацикловір – противірусний препарат. Є специфічним інгібітором ДНК-полімер ази вірусів герпесу. Блокує синтез вірусноїДНК та реплікацію вірусів.
Фармакодинаміка. В організмі людини валацикловір швидко і повністю перетворюється в ацикловір за допомогою ферменту валацикловіргідролази. Валацикловір in vitro активний відносно вірусів простого герпесу 1 та 2 типів, вірусу Varicella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барра та вірусугерпесу людини типу 6. Внаслідок фосфорилювання ацикловір перетворюється вактивний трифосфат ацикловіру, який конкурентно інгібує синтез вірусної ДНК. Напершій стадії фосфорилювання потрібна активність вірус специфічного ферменту –вірусної тимідинкінази, яка є тільки у вірус інфікованих клітинах. Прицитомегаловірусній інфекції фосфорилювання ацикловіру частково здійснюється специфічним ферментом – фосфотрансфер азою UL 97, що великою мірою пояснює його селективність. Процес фосфорилювання (перетворення моно фосфату в трифосфат) повністю завершується клітинними ферментами. Трифосфат ацикловіру інгібуєвірусну ДНК-полімер азу, і будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується у віруснуДНК, що призводить до облігатного розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і, отже, до блокування реплікації вірусу.
Фармакокінетика. Валацикловір і ацикловір мають аналогічніфармакокінетичні параметри після прийому внутрішньо. Після прийому внутрішньо валацикловір добре всмоктується, швидко і майже цілком перетворюється вацикловір і L-валін. Біодоступність ацикловіру при прийомі 1000 мгвалацикловіру становить 54% і не знижується при одночасному прийомі їжі. Максимальна концентрація ацикловіру після одноразового прийому 250–1000 мгвалацикловіру становить 10–25 мкмоль (2,2–5,7 мкг/мл) і настає через 1–1,5години після прийому. Максимальна концентрація валацикловіру в плазмі настає в середньому через 30–60 хвилин після прийому і через 3 години валацикловір уплазмі крові не визначається.
Зв’язуваннявалацикловіру з білками плазми дуже низьке (15%). Період напів виведенняацикловіру після разового і багаторазового введення валацикловіру в пацієнтів з нормальною функцією нирок становить приблизно 3 години. Валацикловір виводиться із сечею головним чином у вигляді ацикловіру (понад 80% дози) і його метаболіту 9-карбоксиме-токсиметил гуаніну, у незмінному вигляді виводиться менше 1% препарату.
У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності Т½ацикловіру становить приблизно
14 год.
Показання для застосування.
– Лікування захворювань шкіри і слизових оболонок, що викликані вірусомHerpes sіmplex типів 1 і 2, у т. ч. уперше виявленого і рецидивуючогогенітального герпесу;
– профілактика рецидивів інфекцій шкіри і слизових оболонок, що викликані вірусом простого герпесу, включаючи генітальний герпес;
– лікування оперізувального герпесу;
– профілактика цитомегаловірусної інфекції, що розвивається при трансплантації органів.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Для лікування інфекцій, що викликані вірусом простого герпесу, дорослим Вальтровір призначають по 500 мг 2 рази на добу. Лікування бажано починати в продромальному періоді або відразу ж після появи перших симптомів захворювання і воно повинно тривати 5 днів. При первинному епізоді, що можебути більш важким, лікування повинно бути продовжене до 10 днів.
Лікування оперізувального герпесу: 1000 мг Вальтровіру 3 рази на добу протягом 7 днів.
Лікування повинно розпочатися якомога раніше.
Для профілактики рецидивів інфекцій, що викликані вірусом простого герпесу: хворим з нормальним імунітетом призначається 500 мг 1 раз на добу. Деяким хворим з дуже частими загостреннями (наприклад, 10 і більше епізодів на рік) дозу 500 мг назначають у 2 прийоми (250 мг 2 рази на добу). Хворим з імунодефіцитом призначається доза 500 мг 2 рази на добу.
Для профілактикицитомегаловірусної інфекції дорослим і підліткам старше 12 років призначають удозі 2 г 4 рази на добу як можна раніше після трансплантації. Тривалість застосування звичайно становить 90 днів, але може бути збільшена для пацієнтів з високим ступенем ризику.
Дозування при порушеній функції нирок.Дозування Вальтровіру повинно бути змінено відповідно зі ступенем порушення функції нирок, як зазначено нижче:
| Функція нирок (кліренс креатині ну мл/хв)
| Зміна дозування Вальтровіру
|
| Herpes zoster
| Інфекції, що викликані вірусом простого герпесу
|
| | | Лікування
| Профілактика
|
| | Нормальний імунітет
| Імунодефіцит
|
| від 15 до 30
| 1 000 мг 2 рази на добу
| Не змінюється
| Не змінюється
| Не змінюється
|
| < 15
| 1 000 мг 1 раз на добу
| 500 мг 1 раз на добу
| 250 мг 1 раз на добу
| 500 мг 1 раз на добу
|
Для профілактики цитомегаловірусноїінфекції рекомендують такі дози:
| Кліренс креатині ну, мл/хв
| Режим дозування
|
| 75 та вище
| 2 г 4 рази на добу
|
| 50–75
| 1,5 г 4 рази на добу
|
| 25–50
| 1,5 г 3 рази на добу
|
| 10–25
| 1,5 г 2 рази на добу
|
| Нижче 10 або діаліз
| 1,5 г 1 раз на добу
|
Пацієнтам, що перебувають на гемодіалізі, рекомендується застосовувати таке ж дозуванняВальтровіру, як для пацієнтів із кліренсом креатині ну менше 15 мл/хв. Препарат приймають після процедури гемодіалізу.
Дозування при порушеній функції печінки. Змінювати дозу у хворих з легким або помірним ступенем цирозу немає необхідності (синтезуюча функція печінки збережена). Фармакокінетичні показники при запущених випадках цирозу (з порушенням синтезуючої функції печінки і наявністю ознак портального блоку ) свідчать про відсутність необхідності зміни дозування, однак клінічний досвід є обмеженим.
Побічна дія.
З боку системи травлення: нудота, відчуття дискомфорту, біль у животі, блювання, діарея, анорексія; рідко – транзиторне підвищення показників печінкових проб.
З боку ЦНС: головний біль, стомленість; оборотні неврологічні порушення, такі як запаморочення, сплутаність свідомості; галюцинації; рідко –порушення свідомості.
Алергійні реакції: рідко – висип, кропив'янка, свербіж, ангіо невротичний набряк, анафілаксія.
Інші : рідко – тромбоцит опенія, задишка, порушення функції нирок, фото чутливість.
Протипоказання.
Підвищена чутливість в анамнезі до валацикловіру, ацикловіру абобудь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату.
Передозування.
Симптоматика. У даний час дані про передозування Вальтровіру відсутні. Одноразовий прийом внутрішньо в дозі до 20 г не супроводжувався токсичною дією препарату. Прийом внутрішньо протягом декількох днів надто високих доз супроводжувався нудотою, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості. Внутрішньо венне введення в дуже високих дозах супроводжувалось підвищенням рівня сироваткового креатині на і наступним розвитком ниркової недостатності, при цьому неврологічні ускладнення включали сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми і кому.
Лікування. Пацієнти повинні перебувати під спостереженням для виявлення ознак токсичної дії. Гемодіаліз значно прискорює елімінацію ацикловіру з крові.
Особливості застосування.
Вагітність. Досвіду застосування Вальтровіру для лікування вагітних немає. Вальтровір у вагітних повинний застосовуватися тільки тоді, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик для плоду.
Лактація. Дані про екскрецію валацикловіру з грудним молоком відсутні, тому варто виявляти обережність при призначенні Вальтровіру жінкам, що годують. Ацикловір виявляється в грудному молоці в концентраціях в інтервалі, що від 0,6до 4,1 разів перевищують його рівні в плазмі. Період напів виведення ацикловіруз грудного молока становить 2,8 год, що порівнянно з періодом напів виведення зплазми крові. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенніВальтровіру в період лактації (грудного вигодовування).
Діти. Даних про застосування для лікування дітей немає.
Застосування літніми пацієнтами. При відсутності серйозних порушень функції нирок змінювати дозування не потрібно. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації.
В експериментальних дослідженнях валацикловір не виявляв тератогенноговпливу на щурів і кролів. При пероральному прийомі валацикловір не викликав порушень фертильності в самців і самок щурів.
Вплив на здатність керування автомобілем та роботу з іншими механізмами. Ніяких спеціальних застережень немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Будь-яких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було. Циметидині пробенецид збільшують площу під кривою концентрація/час ацикловіру шляхом зниження його ниркового кліренса; проте необхідність у зміні дози відсутня через широкий терапевтичний індекс ацикловіру. Інші ліки, що впливають на фізіологію нирок, можуть змінювати рівні ацикловіру в плазмі крові.
При одночасному прийомі ацикловіру і мікофенолату мофетилу (імунодепресанта, який застосовується при трансплантації) спостерігалося підвищення в плазмі показника AUC (площа під фармакокінетичною кривою, якаописує залежність “концентрація/час”) для обох препаратів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 °С до 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки.