Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ФАМОТИДИН
Назва: ФАМОТИДИН
Міжнародна непатентована назва: Famotidine
Виробник: "Medica" AD, Болгарія
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 20 мг № 30
Діючі речовини: 1 таблетка містить: фамотидину 20 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, гідроксипропілметилцелюлоза, Opadry YS-IR-7002
Фармакотерапевтична група: Стимулятори та блокатори Н2-рецепторів та подібні за дією препарати
Показання: Симптоматичне лікування печії та усунення скарг, зв'язаних з гіперацидністю, зменшення болей, що виникають при цьому в шлунку
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3705/01/01
Термін дії посвідчення: з 27.09.2005 до 27.09.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ФАМОТИДИН
АТ код: A02BA03
Наказ МОЗ: 498 від 27.09.2005


    Інструкція для застосування ФАМОТИДИН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ФАМОТИДИН

    (FAMOTIDINE)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: famotidin;[1-аміно-3-[[[2-[(діаміном етилен)-аміно]-4тіазоліл]метил]тіо]пропілі ден]сульфамід;

    основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;

    склад: 1 таблетка містить фамотидину 20 мг;

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, гідроксипропілм етилцелюлоза,Opadry YS-IR-7002.

    Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

    Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальноїрефлюксної хвороби. Код АТС А 02В А 03.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Пригнічує секрецію соляної кислоти, як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином та, меншою мірою, ацетилхоліном. Одноразова доза, прийнята ввечорі, ефективно пригнічує секрецію шлункового соку.

    Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується при прийманні внутрішньо. Пік концентрації у плазмі крові після одноразового застосування спостерігається через 1 - 3 год і дія триває залежно від дози протягом 12 - 24 год. Біодоступність – 43%. Приблизно 15 - 20% фамотидину зв’язується з альбумінами плазми крові. Частина метаболізується у печінці (30 - 35% - метаболіт 8-оксид), виводиться у незміненому вигляді з сечею (20 - 40% за рахунок клуб очковоїфільтрації та канальцевої секреції). Кліренс – приблизно 320 мл/хв. Періоднапів виведення становить приблизно 3 год (при застосуванні 20 мг), у хворих з кліренсом креатині ну нижче 30 мл/хв. Період напів виведення – 10 - 12 год.

    Показання для застосування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцяти палої кишки, захворювання, які характеризуються підвищеною секрецією соляної кислоти (синдром Золлінгера-Еллісона), рефлюкс-езофагіт; профілактика рецедивів виразки дванадцяти палої кишки, хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючоюфункцією шлунка в стадії загострення, не виразкова диспепсія.

    Спосіб застосування та дози. Для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцяти палої кишки Фамотидин призначають по 20 мг 2 рази на добу (вранці іввечері) або по 40 мг 1 раз на добу перед сном. Тривалість лікування становить 4 - 8 тижнів.

    Якщо результати ендоскопічного обстеження наприкінці перших 4 тижнів лікування не показують покращання стану, терапію продовжують ще 4 тижні. Для запобігання рецидивів виразкової хвороби шлунка і дванадцяти палої кишки призначають по 20 мг ввечері перед сном.

    При синдроміЗоллінгера-Еллісона призначають у початковій дозі по 20 мг через кожні 6 год. Дозу слід коригувати залежно від стану хворого, курс лікування можна продовжити на основі клінічних результатів.

    У хворих з порушенням функції нирок (кліренс креатині ну нижче 30 мл/хв, концентрація креатині ну в сироватці більше 3 мг/100 мл) добову дозу зменшують до 20 мг.

    При рефлюкс-езофагіті призначають по 20 мг 4 рази на добу протягом 4 -8 тижнів; підтримуюча терапія – по 20 мг 1 раз на добу протягом 12 місяців.

    Для лікування хронічного гастриту з підвищеною кислотоутворюючоюфункцією шлунка призначають по 40 мг на добу протягом 2 - 4 тижнів.

    При не виразковій диспепсії призначають по 40 мг на добу протягом 2 - 4тижнів.

    Побічна дія. Рідко спостерігаються запор або діарея, загальна слабкість, головний біль, сухість у роті, відсутність апетиту, шкірні висипання.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Вагітність ілактація. Діти до 14 років.

    Передозування. Специфічних симптомів передозування не виявлено. Можливо підсилення побічної дії.

    Лікування. Промивання шлунка, терапія – симптоматична.

    Особливості застосування. При підвищеній чутливості до фамотидину лікування слід припинити. При виразці шлунка до початку лікування необхідно виключити розвиток злоякісного процесу.

    З обережністю призначають хворим похилого віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок.

    Після досягнення терапевтичного ефекту препарат необхідно приймати у підтримуючій дозі протягом 1 - 4 тижнів.

    Препарат не впливає на швидкість психомоторних реакцій, тому його можна призначати пацієнтам, діяльність яких потребує підвищеної уваги.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Фамотидину ікетоконазолу резорбція останнього може зменшуватися. Антациди можуть уповільнювати всмоктування Фамотидину. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі до 25°С. Термін придатності – 3роки.





    На сайті також шукають: Клотримазол, Простамол уно інструкція, Бактрим застосування, Рисперон побічні дії, Спазмалгон протипоказання