ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Козаар®
(СOZAAR®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: лозартан;2-бутил-4-хлоро-1-[[2’-(1Н-тетразол-5-іл)[1,1’-біфеніл]-4-іл]метил]-1Н-імідазол-5-метанолмоно калієва сіль;
основні фізико-хімічні властивості:
біла, овальної форми таблетка, покрита плівковою оболонкою; з одного боку – тиснення 952, з іншого боку - насічка;
склад: 1 таблетка містить 50 мг лозартану калію;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза гідратована, крохмаль преже латинізований, магнію стеарат, гідроксипропіл целюлоза, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид, віск карнаубський.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів рецепторівангіотензину II.
Код АТС С 09С А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ангіотензин II, потужний вазоконстриктор, є активним гормоном ренін-ангіотензинової системи і одним з найважливіших факторів патофізіології гіпертензії. Ангіотензин II зв’язується з рецептором АТ 1, який знаходять убагатьох тканинах (наприклад у гладких м’язах судин, надниркових залозах, нирках і серці), визначаючи низку важливих біологічних ефектів, у тому числівазоконстрикцію і звільнення альдостерону. Ангіотензин II також стимулює проліферацію гладком’язових клітин. Лозартан селективно зв’язується з рецептором АТ 1. В умовах іп vitro та іп vivo лозартан та його фармакологічноактивний метаболіт - карбоксильна кислота (Е-3174) блокують усі фізіологічно вагомі впливи ангіотензину II, незалежно від джерела або шляху синтезу. Лозартан селективно зв’язується з рецептором АТ 1, не зв’язується і не блокує інші рецептори гормонів або іонні канали. Більше того, лозартан не пригнічуєАПФ (кініназу II) – фермент, який сприяє розпаду брадикініну. Внаслідок цього ефекти, безпосередньо не пов’язані з блокадою рецептора АТ 1, такі як посилення впливів, медіатором яких є брадикінін, не асоційовані з використаннямлозартану.
Застосування лозартану дає змогу зменшити загальну кількість летальних випадків із серцево-судинних причин, інсульту та інфаркту міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпертрофією лівого шлуночка, забезпечує захист нироку хворих на цукровий діабет II типу з протеїнурією.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Після перорального прийому лозартан добре всмоктується і підлягає метаболізму першого проходження з формуванням активного метаболіту карбосильноїкислоти та неактивних метаболітів. Системна біодоступність таблеток лозартанустановить приблизно 33%. Середні пікові концентрації лозартану та його активного метаболіту досягаються відповідно через
1 годину і 3 - 4 години. Коли препарат застосовували разом із стандартизованою їжею, клінічно вагомого впливу на профіль концентрації в плазмілозартану не спостерігали.
Розподіл
Лозартан і його активний метаболіт на => 99% зв’язуються з протеїнами плазми, передусім альбуміном. Об’єм розподілу лозартану становить 34літри. Дослідження вказують на те, що лозартан погано проникає крізь гематоенцефалічнийбар’єр, якщо взагалі проходить крізь нього.
Елімінація
Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить, відповідно, 600 мл/хв і
50 мл/хв. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіт установить відповідно приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв. Коли лозартан застосовуютьперорально, близько 4% дози виділяється у незміненому вигляді із сечею, аблизько 6% дози виділяється із сечею у вигляді активного метаболіту. Фармакокінетичні властивості лозартану та його активного метаболіту лінійні при пероральних дозах лозартану калію до 200 мг.
Після перорального застосування концентрації в плазмі лозартану та його активного метаболіту зменшуються поліекспоненційно з термінальним часомна півжиття, відповідно, близько 2 годин і 6-9 годин. Після перорального прийому14С-маркованого лозартану людиною близько 35% радіо активностізнаходять у сечі, а 58% — у фекаліях.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія.
Артеріальна гіпертензія і гіпертрофія лівого шлуночка з метою зменшення ризику ускладнень і смертності внаслідок серцево-судинних порушень.
Цукровий діабет II типу з протеїнурією, для сповільнення прогресу вання захворювання нирок, а також для зменшення протеїнурії.
Спосіб застосування та дози.
Артеріальна гіпертензія
Звичайна початкова і підтримуюча доза для більшості хворих дорівнює 50мг препарату один раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається на третій - шостий тиждень від початку лікування Козааром®. Для деяких хворих більш сприятливим може виявитись підвищення дози препарату до 100 мг на добу.
Пацієнтам зі зниженим внутрішньо судинним об’ємом (наприклад внаслідок лікування високими дозами діуретиків) починати терапію необхідно з дози 25 мгодин раз на добу (див. “Особливості застосування"). При призначенні Козаар®уособам похилого віку або хворим з порушеннями ниркової функції, у тому числітим, що перебувають на діалізі, початкову корекцію дози проводити не потрібно. Можливого зниження дози потребують хворі з ознаками порушення функції печінки.
Для зменшення ризику ускладнень і смертності через серцево-судинні причини у хворих на гіпертензію і гіпертрофію лівого шлуночка
Звичайна початкова доза становить 50 мг Козаару® один раз надобу. Залежно від змін рівня артеріального тиску, додають низьку дозу гідрохлоротіазидуі/або збільшують дозу Козаару® до 100 мг один раз на добу.
Захист нирок у хворих на цукровий діабет II типу з протеїнурією
Звичайна початкова доза становить 50 мг один раз на добу. Дозу можна збільшувати до 100 мг один раз на добу, залежно від змін рівня артеріального тиску. Козаар® може призначатися разом з іншими антигіпертензивнимизасобами (наприклад з діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, альфа- абобета-блокаторами і препаратами центральної дії), а також з інсуліном та іншими поширеними гіпоглікемічними засобами (наприклад похідними сульфонілсечовини, глітазонами та інгібіторами глюкозид ази).
Козаар® може застосовуватись незалежно від прийому їжі.
Козаар® може призначатись разом з іншими антигіпертензивнимизасобами.
Побічна дія.
При есенціальній гіпертензії у контрольованих клінічних дослідженнях запаморочення виявилося єдиною пов’язаною із застосуванням препарату побічною реакцією, що виникала з більшою, ніж для плацебо, частотою у => 1% хворих, що лікувалися Козаар®ом. Крім того, дозозалежні ортостатичні ефектиспостерігались менш ніж у 1% пацієнтів. Зрідка повідомлялось про висипи, хоча частота їх була меншою, ніж для групи плацебо.
У цих подвійних сліпих контрольованих дослідженнях у хворих наесенціальну гіпертензію, такі побічні прояви спостерігались у => 1% пацієнтів, незалежно від прийому препарату.
Організм загалом: абдомінальний біль, астенія/втома, біль у грудній клітці, набряки/набряклість;
серцево-судинні: відчуття серцебиття, тахікардія;
травний тракт: діарея, диспепсія, нудота;
м’язово-скелетні: біль у спині, м’язові судоми;
нервові/психічні: дискомфорт, головний біль, безсоння;
респіраторні: кашель, нежить, фарингіт, синусовий розлад, інфекція верхніх дихальних шляхів.
Найбільш поширеними побічними ефектами, пов’язаними із застосуванням препарату у хворих на артеріальну гіпертензію і гіпертрофію лівого шлуночка в контрольованому клінічному дослідженні, були запаморочення, астенія/втома.
Най поширенішими побічними ефектами у хворих на цукровий діабет II типуі протеїнурію в контрольованому клінічному дослідженні, пов’язаними із застосуванням препарату, були астенія/втома, запаморочення, гіпотензія ігіперкаліємія (див. “Особливості застосування”, Гіпотензія іводно-електролітний дисбаланс).
Нижченаведені побічні прояви були описані після надходження препарату на ринок.
•Гіпер чутливість: ангіо невротичний набряк, включаючи набряк гортані таязичка, що призводить до обструкції дихальних шляхів і/або набряку обличчя, губ, гортані і/або язика - побічні ефекти, про які рідко повідомляли у зв’язкуз лікуванням пацієнтів лозартаном. У деяких із цих пацієнтів раніше спостерігався ангіо невротичний набряк при застосуванні інших препаратів, у томучислі інгібіторів АПФ; рідко повідомляли про випадки васкуліту, у тому числі пурпуриГеноха-Шенляйна.
•Гастроінтестинальні: гепатит (поодинокі повідомлення), відхилення від норми показників функції печінки;
•Гематологічні: анемія;
•Скелетно-м’язові: міалгія;
•Нервова система/психічні функції: мігрень;
•Респіраторні: кашель;
•Шкірні покриви: кропивниця, свербіж.
Вплив препарату на результати лабораторних досліджень
Відзначені під час контрольованих досліджень при есенціальнійгіпертензії клінічно важливі зміни в стандартних лабораторних показниках рідкобули пов’язані з призначенням Козаару®. Гіперкаліємія (калій сироватки>5,5 мЕкв/л) виникали у 1,5% хворих.
У клінічному дослідженні, виконаному у хворих на цукровий діабет IIтипу і протеїнурію, гіперкаліємія виникла у 9,9% пацієнтів при лікуванніКозааром® і 3,4% - при лікуванні плацебо (див.”Особливості застосування”, Гіпотензія і водно-електролітний дисбаланс). Підвищення АЛТспостерігалося рідко і, звичайно, зникало після припинення прийому препарату.
Протипоказання.
Козаар® протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю добудь-якого компонента препарату.
Передозування.
Існують обмежені дані щодо передозування Козаару® в людей. Найбільш імовірними проявами передозування є гіпотензія і тахікардія; брадикардія може бути наслідком парасимпатичної (вагусної) стимуляції. Якщо виникає симптоматична гіпотензія, слід призначати підтримуюче лікування.
Ні лозартан, ні його активний метаболіт не видаляється при гемодіалізі.
При випадковому передозуванні необхідно проводити симптоматичну і підтримуючу терапію. Рекомендованими заходами є стимуляція блювання та промивання шлунка.
Особливості застосування.
Гіпер чутливість
Ангіо невротичний набряк (детальніше див. “Побічна дія").
Гіпотензія і водно-електролітний дисбаланс
У пацієнтів зі зниженим внутрішньо судинним об’ємом (що розвивається, наприклад, унаслідок лікування високими дозами діуретиків) може виникати симптоматична гіпотензія. Цей стан потребує корекції перед початком лікуванняКозааром® або зниження стартової дози препарату (див. “Спосіб застосування та дози").
Електролітний дисбаланс поширений у пацієнтів з ураженням нирок, з абобез цукрового діабету, і на нього потрібно зважати. У клінічному дослідженні заучастю хворих на цукровий діабет II типу і з протеїнурією частота гіперкалієміїбула більшою при лікуванні Козааром® порівняно з плацебо; втім, дужемало пацієнтів припинили лікування з огляду на гіперкаліємію (див. “Побіч надія” і Вплив препарату на результати лабораторних досліджень).
Порушення функції печінки
Беручи до уваги фармакокінетичні дані, що вказують на істотне підвищення концентрації лозартану в плазмі хворих на цироз печінки, для хворихз наявністю в анамнезі порушень функції печінки, доза повинна знижуватись.
Порушення функції нирок
Повідомляли про виникнення у чутливих пацієнтів змін у функції нирок, включаючи ниркову недостатність, що пов’язували з пригніченням ренін-ангіотензинової системи; ці зміни у функції нирок можуть бути оборотними після припинення терапії. Препарати, що впливають на ренін-ангіотензинову систему, можуть спричинювати підвищення рівнів сечовини крові та креатині ну сироватки ухворих з двостороннім звуженням ниркових артерій або зі стенозом артерії єдиної нирки. Про подібні ефекти повідомляли при прийомі Козаару®, ці зміни функції нирок можуть бути оборотними після припинення терапії.
Застосування під час вагітності
Ліки, що безпосередньо впливають наренін-ангіотензинову систему, при застосуванні протягом другого або третього триместрів вагітності можуть спричинювати ураження і навіть смерть плода. Одразу ж після встановлення вагітності застосування Козаару® слід негайно припинити.
Хоча досвід застосування Козаару® у вагітних жінок відсутній, у дослідженнях на тваринах при застосуванні лозартану, були зареєстровані випадки ураження і смерті плода та новонароджених, механізм яких, як вважають, фармакологічно опосередковується впливом на ренін-ангіотензинову систему. Улюдей перфузія нирок плода, яка залежить від розвитку ренін-ангіотензиновоїсистеми, починається у другому триместрі вагітності; зважаючи на це, ризик дляплода значно зростає при застосуванні Козаару® протягом другого або третього триместру.
Призначення під час лактації
Невідомо, чи лозартан виділяється з молоком людини. Беручи до уваги те, що значна кількість ліків екскретується з молоком, а також те, що Козаар®негативно впливає на новонароджених, слід прийняти рішення або про припинення годування, або про припинення прийому препарату, враховуючи важливість його прийому для матері.
Застосування в педіатрії
Безпека та ефективність застосування Козаару® для лікування дітей не доведені.
Призначення особам похилого віку.
У клінічних дослідженнях не було виявлено зумовлених віком відмінностей щодо ефективності або безпеки застосування лозартану.
Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою.
Не існує підтверджених даних щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем т працювати з технікою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
У клінічних фармакокінетичних дослідженнях не виявили клінічно вагомих взаємодій препарату з гідрохлоротіазидом, дигоксином, варфарином, циметидином, фенобарбіталом, кетоконазолом та еритроміцином. Повідомляли, що рифампін іфлуконазол зменшували рівні активного метаболіту. Клінічні наслідки цих взаємодій не оцінювались.
Так само, як при застосуванні інших препаратів, які блокуютьангіотензин II або його ефекти, супутнє використання калій зберігаючихдіуретиків (наприклад спіронолактону, тріамтерену, амілориду), калієвих додатків або сольових замінників, що містять калій, може призвести до підвищення вмісту калію в сироватці.
Не стероїдні протизапальні препарати (НСПЗП), у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), можуть послабити ефект діуретиків таінших антигіпертензивних засобів. Тому антигіпертензивний ефект антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ може бути послаблений НСПЗП, у тому числі інгібіторами ЦОГ-2.
У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок, які отримують лікуванняНСПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, супутнє призначення антагоністів рецепторівангіотензину ІІ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ціефекти, звичайно, є оборотними.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі нижче 30°С у захищеному від світла і недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3роки. Источник
Не можна застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.