Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЛОНГІДАЗА
Назва: ЛОНГІДАЗА
Міжнародна непатентована назва: Hyaluronidase
Виробник: ТОВ "НВО "Петровакс Фарм", Російська Федерація
Лікарська форма: Порошок ліофілізований для ін'єкцій
Форма випуску: Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 1500 МО в ампулах № 5 або у флаконах № 5
Діючі речовини: 1 ампула або флакон містить лонгідазу з гіалуронідазною активністю 1500 МО
Допоміжні речовини: Манітол
Фармакотерапевтична група: Різні ферментні препарати
Показання: 1.у пульмонології, урології, гінекології при розвитку запалення за інтерстиціальним типом: пневмофіброз; хронічний інтерстиціальний цистит, спайковий процес у малому тазі, трубно-перитонеальне безпліддя;2. в хірургії:спайкова хвороба;3.у дерматовенеролог
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4808/01/01
Термін дії посвідчення: з 20.07.2006 до 20.07.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЛОНГІДАЗА
АТ код: V03AX
Наказ МОЗ: 499 від 20.07.2006


    Інструкція для застосування ЛОНГІДАЗА

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ЛОНГІДАЗА

    (LONGIDAZA)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: кон’югат гіалуронідази (лідази) з активованим сополімером N - окису полі- 1,4 - етиленпіперозину і (N -карбоксіетил) - 1,4 етилен піперазину (аналог поліоксидонію);

    основні фізико-хімічні властивості: пориста гігроскопічна маса білого кольору або білого кольору з жовтуватим відтінком;

    склад: 1 ампула або флакон містить лонгідазу з гіалуронідазною активністю 1500МО або 3000 МО;

    допоміжні речовини: манітол.

    Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єцій.

    Фармакотерапевтична група. Інші лікарські засоби. Ферменти. ATC: V03AX.

    Фармакологічні властивості. Лонгідаза має ферментативну протеолітичну (гіалуронідазну) активність пролонгованої дії, а також імуномодулючі, антиоксидантні і протизапальні властивості.

    Пролонгована дія ферменту досягається ковалентнимзв’язуванням ферменту з фізіологічно активним високомолекулярним носієм (активованим похідним N-оксиду поли-1,4-етилен піперазину, аналогомполіоксидонію), що має власну фармакологічну активність, а саме: спричиняєімуномодулюючу, детоксикуючу та антиоксидантну дію. Ковалентний зв’язок значно збільшує стійкість ферменту до денатуруючих впливів та дії інгібіторів: ферментативна активність Лонгідази зберігається при нагріванні до 37°С протягом 20 діб, у той час як нативна гіалуронідаза в таких же умовах втрачає свою активність протягом доби.

    Ковалентний зв’язок у препараті Лонгідаза забезпечує одночасну локальну присутність гідролітичного ферменту і носія, здатного зв’язуватививільнювані інгібітори ферменту і стимулятори синтезу колагену (іони заліза, міді, гепаринів та ін.). Завдяки зазначеним властивостям Лонгідаза має нетільки здатність де полімеризувати матрикс сполучної тканини уфіброзно-гранулематозних утвореннях, але і пригнічувати зворотну регуляторну реакцію, спрямовану на синтез компонентів сполучної тканини.

    Специфічним субстратом тестикулярної гіалуронідази єглікозаміноглікани (гіалуронова кислота, хондроітин, хондроітин-4-сульфат, хондроїтин-6-сульфат), що складають основу матриксу сполучної тканини. Внаслідок де полімеризації (розриву зв’язку між С1 ацетилглюкоза мінута С4 глюкуронової або індуронової кислоти) під впливомгіалуронідази глікозаміноглікани втрачають свої основні властивості: в’язкість, здатність зв’язувати воду, іони металів, утруднюється формування колагенових білків у волокна, збільшується проникність тканинних бар’єрів, полегшується рухрідини в міжклітинному просторі, збільшується еластичність сполучної тканини, що виявляється в зменшенні набряклості тканини, сплощенні фляків, збільшенні рухливості суглобів, зменшенні контрактур і їх попередженні, зменшенніс пайкового процесу.

    Лонгідаза послабляє плин гострої фази запалення, регулює (підвищує або знижує в залежності від вихідного рівня) синтез медіаторів (інтерлейкіну-1 і фактора некрозу пухлини), підвищує резистентність організму до інфекції і гуморальну імунну відповідь.

    Лонгідаза не має антигенних властивостей, мітогенної, поліклональної активності, не спричиняє аллергізуючої, мутагенної, ембріотоксичної, тератогенної і канцерогенної дії.

    Фармакокінетика

    При парентеральному введенні препарат швидко всмоктується в системний кровоток і досягає максимальної концентрації в крові через 20-25 хв, характеризується високою швидкістю розподілу в організмі. Період напіврозподілу (α-фаза) - приблизно 0,5 год, період напів виведення (β-фаза) при різних шляхах введення від 42 до 84 год. Виводиться переважно нирками. В організмі гіалуронідаза піддається гідролізу, а носій де структуруєдо низь комолекулярних з’єднань (олігомерів), що виводяться нирками.

    Препарат проникає в усі органи і тканини, у томучислі проходить через гематоенцефалічний та гематоофтальмічний бар’єри. Некумулює.

    Показання для застосування.

    Препарат застосовують у складі комплексної терапії при захворюваннях, що супроводжуються гіперплазією сполучної тканини, а саме:

    1. в урології, гінекології, пульмонології, при розвитку запалення за інтерстиціальним типом:

    • хронічний інтерстиціальний цистит, спайковийпроцес у малому тазі, трубно-перитонеальне безпліддя;

    • пневмофіброз;

    2. в ортопедії, хірургії, дерматології;

    • келоїдні, гіпертрофічні, утягнені фляки після піодермії, травм, опіків, операцій;

    • рані, що довгостроково не загоюються;

    • контрактури суглобів, артрити, гематоми;

    • спайкова хвороба;

    • обмежена склеродермія різної локалізації.

    3. для збільшення біодоступності лікарських і діагностичних препаратів.

    Спосіб застосування та дози.

    Препарат застосовують підшкірно (поблизу місця ураження або під рубцево-змінені тканини) або внутрішньом’язово в дозі 3000 МО курсомвід 5 до 15 введень (залежно від тяжкості захворювання) з інтервалом міжін’єкціями від 3 до 10 днів.

    Способи застосування вибираються лікарем залежно від діагнозу, клінічного плину і тяжкості захворювання, віку хворого.

    При необхідності рекомендується провести повторний курс через 2-3 місяці. У разі лікування захворювань, що супроводжуються тяжким хронічним продуктивним процесом у сполучній тканині, рекомендується після стандартного курсу тривала підтримуюча терапія Лонгідазою 3000 МО з інтервалом міжін’єкціями 10-14 днів.

    Для збільшення біодоступності лікарських препаратів рекомендується застосовувати дозу 1500 МО.

    Для внутрішньом’язового, підшкірного або внутрішньо шкірного введення вміст ампули розчиняють у 1,5-2,0 мл 0,25% або 0,5% розчину прокаїну. У випадку непереносимості прокаїну препарат розчиняють 0,9% розчином натрію хлориду або водою для ін’єкцій. Для електрофореза розчин готують на дистильованій воді, для інгаляцій - на 0,9% розчині натрію хлориду.

    Приготовлений розчин для парентерального введення збереженню не підлягає.

    Рекомендовані схеми лікування:

    1. У пульмонології, урології, гінекології, дерматовенерології:

    • при захворюваннях органів дихання: внутрішньом’язовопо 3000 МО 1 раз у 3 - 5 днів загальним курсом 10 ін’єкцій. Далі можлива тривала терапія (від 3-4 місяців до 1 року в дозі 3000 МО 1 раз у 10-14 днів);

    • при захворюваннях органів малого тазавнутрішньом’язово 1 раз у 3 - 5 днів у дозі 3000 МО загальним курсом від 5 до 15 ін’єкцій.

    • при обмеженій склеродермії різної форми і локалізації внутрішньом’язово один раз у три дні в дозі 3000 - 4500 МО курсом 5-15 ін’єкцій. Дозу і курс підбирають індивідуально залежно від клінічного плину, стадії, локалізації захворювання й індивідуальних особливостей пацієнта.

    2. В хірургії, ортопедії, дерматології, косметології:

    • келоїдні, гіпертрофічні, утягнені фляки після піодермії, опіків, операцій – внутрішньо рубцеве введення в дозі 3000 МО у 1-2 мл розчинника 1-2рази на тиждень курсом 5-10 ін’єкції, та/або внутрішньом’язове введення 1 раз у 3 - 5 днів курсом до 10 ін’єкцій;

    • рані, що довгостроково не загоюються – внутрішньом’язово в дозі 1500–3000 МО 1 раз у 5 днів курсом 5-7 ін’єкцій;

    • контрактури суглобів, артрити, гематоми – внутрішньом’язово в дозі 3000 МО 1 - 2 рази на тиждень курсом від 7 до 15 ін’єкцій;

    • спайкова хвороба - введення 1 раз у 3 - 5 дніввнутрішньом’язово в дозі 3000 МО загальним курсом від 7 до 15 ін’єкцій.

    3. Для збільшення біодоступності лікарських і діагностичних препаратів (антибіотиків, хіміопрепаратів, анестетик ів) -введення 1 раз у 3 дні в дозі 1500 МО. Курс не більш 10 ін’єкцій. При нирковій недостатності призначають не частіше 1 разу на тиждень.

    Побічна дія.

    Біль у місці введення, рідко алергійні реакції. Вокремих пацієнтів можливі місцеві реакції, що виражаються в розвитку гіперемії шкіри і припухлості тканини в місці введення. Усі реакції вщухають через 48-72год.

    Протипоказання.

    Підвищена індивідуальна чутливість. Злоякісні новоутворення. Вагітність. Дитячий вік до 12 років (ефективність і безпечність не вивчались).

    Передозування.

    При застосуванні у призначених дозах випадки передозування не відмічалися.

    Особливості застосування.

    З обережністю призначають препарат при гострій нирковій недостатності та легеневих кровотечах.

    Препарат не слід вводити в зону інфекції, гострого запалення, пухлини.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

    Підвищує біодоступність лікарських засобів, прискорює настання аналгезії при введенні місцевих анестетик ів.

    Умови та термін зберігання. Источник

    Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище +15°С. Термін придатності - 2 роки.





    На сайті також шукають: Феназепам, Фурамаг інструкція, Кальцію глюконат застосування, Фарингосепт побічні дії, Цифран протипоказання