ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВІТРУМ® АНТИОКСИДАНТ
(VITRUM®ANTIOXIDANT)
Загальна характеристика:
основні фiзико-хiмiчнi властивостi: овальні таблетки зі скошеними краями, вкриті оболонкою темно-червоного кольору; на зламі: зовні - оболонка темно-червоного кольору,
зсередини – майже однорідна маса буруватого кольору;
склад: 1 таблетка містить: вітаміну А (ретинолу ацетат і бета-каротин) - 5000МО; вітаміну Е - 200 МО; вітаміну С - 250 мг; міді - 1,1 мг; цинку - 10 мг; марганцю- 2 мг; селену - 20 мкг;
допомiжнi речовини: кальцію карбонат, магнiю стеарат, натрiюкроскармельоза, целюлоза мiкрокристалiчна, кислота стеаринова, кремній, гiдроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвники червоний (Е 129), синій, жовтий ( Е 110).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Полівітаміни з мінералами. Код АТС А 11А А 04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Антиоксидантний комплекс препарату ВІТРУМ(R)АНТИОКСИДАНТ, що складається з вітамінів А, С, Е, бета-каротину, цинку, селену, міді та марганцю, захищає організм на рівні клітин від ушкоджуючої дії вільних радикалів. Це не тільки збільшує здатність організму протидіяти шкідливим факторам навколишнього середовища, але й уповільнює процеси старіння, знижує ризик розвитку атеросклерозу, серцево-судинних та онкологічних захворювань, покращує роботу мозку, уповільнює розвиток катаракти, інших вікових порушень зору.
Вітамін С – водорозчинний антиоксидант з потужною відновлювальною дією. Як донатор електронів для ферментів бере участь у синтезі колагену, карнітину, нейромедіаторів і гормонів. Участь вітаміну С найважливіша для біосинтезукатехоламінів, пептидних гормонів і метаболізму тирозину. Вміст аскорбатувпливає на клітинну секрецію про колагену, утворення інших компонентів сполучної тканини, включаючи еластин, фібронектин, протеоглікани, кістковий матрикс. Відповідно, первинні симптоми дефіциту вітаміну С – цинги – відбивають ушкодження еластичних складових сполучної тканини. Аскорбінова кислота забезпечує синтез і модуляцію гормональних компонентів нервової системи, асаме: допаміну, норадреналіну та нейропептидів. У нервовій системі від концентрації аскорбату залежить робота глютаматергічних і допамінергічнихрецепторів, синтез гліальних клітин та мієліну.
Завдяки можливості віддавати електрони аскорбінова кислота є активним антиоксидантом. Вітамін С активно знешкоджує вільні радикали кисню та азоту (гідроксил, пероксил, су пероксид, пероксинітрит і нітроксидні радикали) нарівніз атомарним киснем і гіпохлоритом. Специфично високі рівні аскорбатуспостерігаються в органах і тканинах, що потребують особливого антиоксидантного захисту: в очах, де вільні радикали генеруються протеолітично, у нейтрофілах –внаслідок фагоцитозу, у спермі проти оксидативного ушкодження ДНК. Аскорбінова кислота в плазмі захищає від окислення ліпопротеїни низької щільності, знищуючи кисневі радикали у водній фазі пер оксидації ліпідів. Висловлюється припущення, що вітамін С у цьому процесі діє також опосередковано, зберігаючи або регенеруючи інші біологічні антиоксиданти, такі як глютатіон і a-токоферол.
Аскорбінова кислота функціонує як відновник багатофункціональних оксидаз у мікросомальних системах утилізації ендогенних гормонів іксенобіотиків, ін активуючи ліки, пестициди, канцерогени та інші хімічні сполуки, чужорідні для людського організму. Активність як мікросомальнихензимів, так і цитохрому Р-450 значно знижується у станах дефіциту вітаміну С. Цей вітамін потрібен для біосинтезу кортикостероїдів і альдостерону, мікросомального перетворення холестерину на жовчні кислоти. Аскорбінова кислота забезпечує абсорбцію, транспорт і зберігання заліза. Вона також впливає насинтез простагландинів, що виражається в бронходилатаційному, вазодилатаційномуі антикоагуляційно му ефектах.
Враховуючи значний оксидацій ний стрес внаслідок куріння, потреба в аскорбіновій кислоті для курців зростає в 1,5 раза.
Вітамін Е в першу чергу запобігає перекисно му окисленню ліпідів. Його структура служить пасткою для пероксильних радикалів і специфічно захищаєполі ненасичені жирні кислоти (ПНЖК) у мембранних фосфоліпідах і ліпопротеїнахплазми. Пероксильні радикали реагують з вітаміном Е в 1000 разів швидше, ніж зПНЖК.
Високий вміст вітаміну Е в ендотеліальних клітинах негативно впливає на експресію молекули міжклітинної адгезії і молекули судинно клітинної адгезії, щозменшує здатність кров’яних клітин до злипання з ендотелієм. Вітамін Е також знижує активність фосфоліпази А2 і циклооксигенази-1. Обидва ці ферменти обмежують швидкість реакцій каскаду арахідонової кислоти. Вітамін Е, вякості дозозалежного чинника, вивільняє проста циклін – потужний вазодилататорта інгібітор агрегації тромбоцитів.
Вітамін А необхідний для нормального зору, генної експресії, росту і ембріонального розвитку, здійснення репродукції. Ретиноїдипідтримують імунітет, що залежить від диференціації і проліферації клітин відповідно до імунних стимулів. Ретиноєва кислота забезпечує адекватний рівеньу крові клітин-кілерів з противірусною і протипухлинною активністю. Також вона підвищує фагоцитарну активність макрофагів і продукцію інтерлейкіну 1 та іншихцитокінів – важливих медіаторів запалення і стимуляторів утворення Т- і В-лімфоцитів.
Вітамін А потрібний для цілісності епітеліальних клітин тіла. Ретиноєва кислота через активацію рецепторів ядра клітини регулює експресію різноманітних генів, що кодують структурні протеїни (напр., кератин шкіри), ензими (напр., алкогольдегідрогеназу), ретинолзв’язуючі протеїни та рецептори.
Численні епідеміологічні спостереження свідчать, що високий рівень в крові b-каротину та інших каротиноїдів асоціюється з нижчим ризиком розвитку багатьох хронічних захворювань (серцево-судинної, онкологічної, неврологічної патології, катаракти, вікової макулярної дегенерації, цукрового діабету ІІ типу, а надто його судинних ускладнень).
Селен функціонує через селенопротеїни, основним з яких єглутатіонпер оксидаза. Цей ензим захищає тканини від продуктів розпаду Н2О2і органічних гідро пероксидів. Вітамін Е і селен взаємодіють у захисних процесах. Якщо глутатіонпер оксидаза не руйнує пероксиди, вітамін Е безпосередньо в ліпофільній частині клітинної мембрани служить пасткою длявільних радикалів. Дефіцит селену найчастіше проявляється подібно до нестачі вітаміну Е, в ураженнях печінки, набряках, гіалінізації стінки артеріол, порушенні сперматогенезу і дегенерації скелетних і серцевого м’язів.
Мідь в організмі людини функціонує як компонент численнихметало ензимів, каталізуючи їх дію. Церулоплазмін окислює в плазмі залізо2+до заліза3+ та забезпечує синтез трансфери ну; цитохромоксидазакаталізує відновлення О2 до Н2О в мітохондріях, вивільняючи енергію для синтезу АТФ. Дві форми су пероксиддисмутази, де мідь є ускладі поряд з марганцем і цинком, перетворюють су пер оксидні аніони в Н2О2і О2. Порушення цього механізму спричиняє оксидативне ушкодження клітин су пероксидними радикалами, наслідком чого вважається боковийаміотрофічний склероз, дисфункція ЦНС та імунної системи.
Фармакокінетика препарату не досліджувалася.
Показання для застосування.
Для лікування гіповітамінозу, авітамінозу в умовах промислового забруднення атмосфери та води;
для протидії впливу іонізуючої радіації;
стимуляція імунітету в несприятливих екологічних умовах;
комплексне лікування серцево-судинних захворювань;
для профілактики та в комплексі лікування вікових порушень нервової системи;
в після операційний період і період реконвалесценції;
під час та після лікування антибіотиками та хіміотерапевтичними засобами;
комплексне лікування катаракти, вікових порушень зору.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим по 1таблетці на день під час або після їжі протягом 1,5 - 2 місяців або за призначенням лікаря.
Побічна дія.
Препарат зазвичай добре переноситься, але інколи внаслідок надчутливості до компонентів препарату у окремих осіб можливі алергічні реакції.
При виникненні будь-якого побічного ефекту необхідно звернутися долікаря.
Протипоказання.
Індивідуальна непереносимість будь-якого з компонентів препарату.
Передозування.
Випадки отруєнь препаратом Вітрум(R)Антиоксидант не описані. Споживання понад гранично допустиму норму вітаміну С (2 г/день, тобто 8 таблеток препарату) спричиняє осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади, біль у животі. Перевищення гранично допустимої нормидля вітаміну Е (1000 МО/день, тобто 5 таблеток препарату) пов’язане з виникненням схильності до кровоточивості. Ризик гепатотоксичності вітаміну А є характерним для хронічного передозування.
При випадковому гострому передозуванні необхідно викликати блювання, промити шлунок. Подальше лікування симптоматичне.
Всi випадки передозування вимагають лiкарського нагляду.
Особливості застосування.
Не перебiльшувати рекомендовану дозу. Не рекомендується призначати Вітрум(R) Антиоксидант під час лікування іншими комплексами, що мiстять такі ж вiтаміни та мікроелементи. Це збільшує ризик їх передозування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Вiтамін С пiдсилює дiю та побiчнi явищапротимiкробних препаратiв iз групи сульфанiламiдiв. Всмоктування вітаміну Еможуть порушувати препарати заліза, срібла.
Одночасний прийом препарату разом з іншими лікарськими засобами може спричинити порушення засвоєння вітамінів або лікарських препаратів і непередбачувану взаємодію.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі до 30° C ущільно закритій упаковці. Источник
Термін зберігання - 3 роки.