ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛІНКОМІЦИНУ ГІДРОХЛОРИД
(LINCOMYCINІ HYDROCHLORIDUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: lincomycinе; лінкоміцин;(2S-метил-6,8-дидезокси-6-(1-метил-4пропіл-2-піролідиніл) карбоніл аміно-1-тіо-D-галакто-октопіранозид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина, з легким специфічним запахом;
склад: 1 мл розчину містить 0,3 глінкоміцину гідро хлориду моногідрату (у перерахуванні на лінкоміцин);
допоміжні речовини: етилендіамінтетраоцтової кислоти динатрієва сіль (трилон Б), 0,1М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди та лінкозаміди. Код АТС J01F F02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антибіотик групи лінкозамідів. Залежно від концентрації препарату та чутливості до нього мікро організмівчинить бактеріостатичну або бактерицидну дію. Пригнічує синтез білка в бактеріальній клітині. Активний по відношенню до грам позитивних мікро організмів (стафілококів, стрептококів, пневмококів, коринебактеріальної дифтерії) тадеяких анаеробів, включаючи збудників газової гангрени. Не чинить впливу награм негативні бактерії, гриби та віруси. Стійкість мікро організмів долінкоміцину розвивається повільно.
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні швидко всмоктується ішироко розподіляється в тканинах (включаючи кісткову) та рідинах організму. Проникає крізь плаценту. Крізь гематоенцефалічний бар’єр проникає повільно. Частково метаболізується в печінці. Період напів виведення - 5 год. Виводиться у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів із сечею, жовчю та калом.
Показання для застосування. Септичні стани, стафілококові інфекції, гострий та хронічний остеомієліт, гнійні інфекції шкіри, отити та інші інфекції, що спричинені чутливими до Лінкоміцину мікро організмами.
Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньо венно, попередньо розчинивши стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду або водою для ін’єкцій. Разова доза становить 0,5 г, добова – 1,5 г.
При тяжкому перебігу захворювання добову дозу можна підвищити до 2,4 г. Препарат вводять 3 рази на добу, з інтервалом 8 год. Дітям призначають удобовій дозі 10-20 мг на 1 кг маси тіла. Внутрішньо венно Лінкоміцин вводять тільки краплинно, в дозі 0,5 г у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, зі швидкістю 60-80 крапель за 1 хв.
Тривалість лікування - 7-14 днів. При остеомієліті – 3 тижні і більше.
Побічна дія. Можливі нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний ентероколіт, підвищення рівня печінкових трансаміназ і білірубіну в плазмі, лейкопенія, тромбоцит опенія, алергічні реакції. При швидкому в/в введенні - зниження АТ, запаморочення, слабкість.
Протипоказання. Тяжкі захворювання печінки та нирок, підвищена чутливість до Лінкоміцину, періоди вагітності та лактації.
Передозування. У випадку передозування можливо посилення побічної дії препарату.
Лікування: симптоматичне.
Особливості застосування. При порушенні функції печінки та/або нирок слід зменшити разову дозу Лінкоміцину на 1/3-1/2 і збільшити інтервал між введеннями. При внутрішньом’язовому введенні, для запобігання асептичному абсцесу, препарат слід вводити глибоко.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат не можна вводити парентеральноразом з міо релаксантами периферичної дії та із засобами для інгаляційного наркозу, оскільки відмічається посилення нервово-м’язової блокади, аж до розвитку апное. При одночасному застосуванні з пеніцилінами, цефалоспоринами, хлорамфеніколом або еритроміцином можливий антагонізм протимікробної дії. Источник
Умови та термін зберігання. В захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 оС. Термін зберігання – 3 роки.