ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СТРЕПТОЦИД

(Streptocid)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Sulfanilamide;4-амінобензол сульфамід;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою;

склад: 1 таблетка містить сульфаніламіду 0,3 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кислота стеаринова. .

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування; сульфаніламіди короткої дії. АТС J 01Е В 06.

Фармакологічні властивості.Стрептоцид- сульфаніламід короткої дії, активний відносно патогенних стрептококів, менінго- та пневмококів, гонококів, протею, кишкової палички, шигел, холерного вібріону, клостридій, збудників сибірки, дифтерії, чуми, а також хламідій, актиноміцетів, збудників токсоплазмозу. Стрептоцид чинить бактеріостатичну діюшляхом порушення утворення мікро організмами так званих факторів росту -фолієвої, дегідрофолієвої кислот, інших сполук, які містять у своїй молекуліпарааміно бензойну кислоту (ПАБК). Внаслідок схожості структур ПАБК і стрептоциду він як конкурентний антагоніст кислоти включається в метаболічний ланцюг мікро організмів і порушує в ньому процеси синтезу нуклеїнових кислот, необхідних для розмноження мікро організмів. Крім антибактеріальної має протизапальну дію, пов’язану з властивістю обмежувати міграцію лейкоцитів, зменшувати загальну кількість мігруючих клітинних елементів і частково стимулювати виробку глюкокортикоїдів.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо швидко всмоктується. Максимальна концентрація стрептоциду в крові досягається через 1-2 години (в межах 4 годин

препарат виявляється у лікворі). Добре проходить через плацентарний бар’єр. З білками плазми крові зв’язуєтьсяблизько 12-14% препарату, що стають неактивними. Взаємодія з білками плазми призводить до конкурентних взаємовідносин сульфаніламіду за точки зв’язку зіншими препаратами, витіскуючи їх з білкового комплексу. В свою чергу, сульфаніламідні препарати можуть бути витиснені з комплексу з білком жарознижувальними та протизапальними засобами. Період напів виведення становить менше 8 годин. Нирками виводиться близько 95 % препарату.

Показання для застосування.Препарат застосовують для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього мікро організмами. Стрептоцид призначають з метою профілактики і лікування раневих інфекцій (рани, виразки, пролежні), опіків, для лікування бешихи, ентероколітів, пієлітів, циститів, ангін та інших інфекційних захворювань.

Спосіб застосування тадози. Стрептоцид призначають внутрішньо: дорослі приймають по 0,6-1,2 г 5-6 разів на день (добова доза - 3-6 г); дітям призначають: віком до 1 року -0,05-0,1 г наприйом, від 2 до 5 років - 0,15-0,3 г, від 6 до 12 років - 0,3-0,6 г на прийом. Вищі дози для дорослих внутрішньо: разова -2 г, добова -7 г. Курс лікування -не більше 6-7 днів. Для запобігання кристалурії Стрептоцид слід запивати великою кількістю лужної рідини для підтримання лужної реакції сечі. Під час лікування Стрептоцидом не рекомендується вживати продукти, що містять сірку (яйця та ін), тіамін, а також препарати натрію та магнію сульфату.

  Побічна дія. При застосуванніСтрептоциду іноді може спостерігатися нудота, блювання, запаморочення, головний біль, зниження настрою, розвиток ціанозу. При тривалому прийомі препарату увеликих дозах можуть виникати лейкопенія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, тахікардія, парестезії, дерматити, пронос, холестаз, вузликовий пери артеріїт. Збоку сечовидільної системи ускладнення бувають у поодиноких випадках (кристалурія, гематурія, гостра ниркова недостатність).

Протипоказання. Хвороби кровотворної системи, нефрози, нефрити, тиреотоксикоз, гострі гепатити, індивідуальнагіпер чутливість до компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. ПАСК і барбітурати підсилюють активність Стрептоциду, саліцилати підсилюють активність і токсичність; метотрексат і дифенін -токсичність, фенацетин - гемолітичні властивості, амідопірин, тіоацетазон, левоміцетин підвищують можливість розвитку агранулоцит озу, нітрофурани - ризик виникнення анемії та метгемоглобінемії. Одночасне застосування з антикоагулянтами непрямої дії посилює антикоагулянт ну дію, з оксациліном - знижує активність антибіотикаСтрептоцид несумісний з кислотами та кислотореагуючими препаратами, гексаметилентетраміном, розчином адреналіну. Новокаїн, який містить залишок парааміно бензойної кислоти, і деякі інші лікарські засоби подібного хімічного складу можуть виявляти анти сульфаніламідний ефект, що необхідно враховувати при призначенні Стрептоциду.

Передозування. При передозуванні відмічається підсилення побічних ефектів препарату, описаних у відповідному розділі. Необхідно промити шлунок 2 % розчином натрію гідро карбонату, призначити всередину вугілля активоване або інші ентеросорбенти. Показані питтяу великій кількості розчину натрію гідро карбонату, форсований діурез, увипадках тяжкого отруєння гемодіаліз.

Особливості застосування. При тривалому лікуванніСтрептоцидом необхідні періодичні аналізи крові. Призначення Стрептоциду в недостатніх дозах або раннє припинення прийому може сприяти підвищенню стійкості мікро організмів до сульфаніламідів. Стрептоцид витискує білірубін, зв’язаний з білками плазми крові, що необхідно враховувати при наявності упацієнта гіпербілірубінемії. Источник

Умови та термін зберігання.Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при кімнатній температурі. Термін зберігання 10 років.