ІНСТРУКЦІЯдля медичного застосування препарату диклосан (diclosan)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: гель білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, однорідної консистенції, зі слабким специфічним запахом;
склад: 1 г гелю містить натрію диклофенаку 10 мг (0,01 г), кислоти нікотинової 10 мг (0,01 г);
допоміжні речовини: карбомер (карбопол 934 Р або 974NF), гліцерин, спирт ізопропіловий, 15 % розчин аміаку, розчин формальдегіду, вода очищена.
Форма випуску. Гель.
Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування. Диклофенак, комбінації. Код АТС М 02А А 65.
Фармакологічні властивості. Препарат має протизапальну, аналгетичну, ангіопротекторну, антитромботичну дії.
Фармакодинаміка. Механізм дії диклофенаку обумовлений пригніченням біосинтезу простагландинів, кінінів, та інших медіаторів запалення та болю, зменшенням проникності капілярів і стабілізуючим впливом налізосомальні мембрани. Нікотинова кислота поліпшує мікро циркуляцію, виявляєантитромботичну дію, сприяє активації окислювально-відновлювальних процесів утканинах.
Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату обумовлена комплексною дією компонентів. При застосуванні у вигляді гелюдиклофенак дуже повільно і у малій кількості (3-6 % від дози, нанесеної нашкіру) всмоктується в шкіру. При тривалому лікуванні або більших ділянках ураження, поступово проникає у підшкірні тканини, синовіальну рідину, плазму. Концентрації у синовіальній рідині досить стабільні, у плазмі швидко знижуються. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон’югації зглюкуроновою кислотою. Виводиться з сечею приблизно 70 %, з калом – 35 %. Нікотинова кислота виявляє місцеві фармакотерапевтичні ефекти, її фармакокінетика при нашкірному застосуванні препарату не досліджена.
Показання для застосування. Гостра та хронічна недостатність вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичний синдром, а також ревматоїднийартрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, інфекційні, псоріатичніта травматичні артрити, остеоартрози, бурсити, тендовагініти, радикуліти, набряково-больовий синдром травматичної етіології (забій, розтягнення).
Спосіб застосування та дози. Препарат наносять по 1-2 г (4 - 8 см) 2 - 4 рази на добу рівномірним тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи у шкіру.
Курс лікування – 7 - 14 діб.
Побічна дія. В окремих хворих можуть спостерігатися явища місцевого подразнення шкіри: висип, свербіж, почервоніння.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишки, бронхіальна астма, епілепсія, паркінсонізм, психічні захворювання. Не слід застосовувати препарат у період вагітності та лактації, немовлятам та дітям до 6 років.
Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можливі загальнорезорбтивні побічні явища, характерні для препаратівдиклофенаку: блювання, відрижка, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея, головний біль, запаморочення. Рекомендується симптоматична терапія, специфічного антидоту нема.
Особливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту ванамнезі. Слід запобігати потраплянню гелю на відкриті рани, а також в очі тана слизові оболонки. З метою підвищення ефективності лікування можливе застосування оклюзивних пов’язок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодії Диклосану зіншими лікарськими засобами не встановлено. Необхідно враховувати, щодиклофенак може потенціювати ефект антикоагулянтів, глюкокортикоїдів, препаратів літію, а також послаблювати дію сечогінних засобів групи тіазиду іфуросеміду, підвищувати концентрацію дигоксину в крові, знижувати ефективність інших препаратів групи не стероїдних протизапальних засобів, посилюючи їхульцерогенну дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному відсвітла місці при температурі від 10 оС до 20 оС. Источник
Термін придатності – 2 роки.