ЛОМУСТИН МЕДАК
(LOMUSTINE MEDAC)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ломустин (lomustine):(1-(2-хлороетил)-3-циклогексил-1-нітрозосечовина);
основні фізико-хімічні властивості: ломустин - порошок від білого до жовтуватого кольору, що розчиняється у 10% етиловому спирті, а також в абсолютному спирті, практично не розчиняється у воді.
склад: одна капсула містить 40 мг ломустину.
допоміжні речовини: магнію стеарат, лактоза, крохмаль, тальк, желатин, діоксид титану, індиго кармін.
Форма випуску. Капсули.
Фармакологічна група. Протипухлинний препарат. АТС L01А D02
Фармакологічні властивості. Ломустин являє собою алкілуючий препарат ізгрупи нітрозосечовини. Ломустин (та/або його метаболіти) порушують функцію ДНК, РНК та пригнічують синтез ДНК.
Фармакокінетика. Препарат добре і швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. До 50% препарату зв’язується з білками плазми крові.
Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Швидко і повністюметаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Періоднапів виведення становить 16 – 48 годин.
Показання для застосування. Ломустин “медак” показаний для паліативної терапії як доповнення до інших форм лікування або ж у стандартних схемах комбінованої терапії з іншими відомими хіміотерапевтичними препаратами притаких станах:
пухлини мозку: первинні пухлини і метастази у хворих, які вже отримували відповідне хірургічне і/або променеве лікування;
лімфогранулематоз: для другої лінії лікування;
інші пухлини: Ломустин “медак” застосовується для лікування раку шлунково-кишкового тракту, раку легень (плоско клітинний рак, недиференційованийвелико клітинний рак та аденокарцинома), раку нирок і раку молочної залози напізніх стадіях захворювання, якщо лікування загальноприйнятими методами було неефективним.
Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза Ломустину дорослим ідітям становить 130 мг/м2 при одноразовому пероральному прийомі кожні 6 тижнів.
Хворим із зниженою функцією кісткового мозку дозу можна знизити до 100мг/м2 при дотриманні 6-тижневого інтервалу між прийомами.
Повторний курс Ломустину не варто призначати, поки вмістформенних елементів у циркулюючій крові не відновиться до прийнятних значень (тромбоцити 100x109/л, лейкоцити 4x109/л). Вмістформенних елементів у крові слід перевіряти щотижня, причому повторні курси неможна призначати до закінчення 6-тижневого терміну.
Наступні дози при лікуванні повинні підбиратися залежно від відповіді системи кровотворення хворого на попередню дозу. Як орієнтир придоборі доз можна використовувати таку схему:
| Мінімум після попередньої дози
| Необхідна доза
(% від попередньої)
|
| Лейкоцити
| Тромбоцити
| |
| > 4x109/л
3 - 3,9x109/л
2 - 2,9x109/л
< 2x109/л
| > 100x109/л
75 - 99,9x109/л
25 - 74,9x109/л
< 25x109/л
| 100%
100%
70%
50%
|
У разі використання Ломустину у комбінації з іншимимієлосупресивними препаратами дози повинні коригуватися.
Лікування ломустином проводять до тих пір, поки він проявляє терапевтичний ефект. При відсутності ефекту після 1 або 2 курсів лікування ефективність застосування препарату мало імовірна. Препарат не слід назначати частіше, ніж 1раз у 6 тижнів.
Побічна дія.
Шлунково-кишковий тракт.
Через 3-6 годин після прийому препарату іноді спостерігаються нудота іблювання, що звичайно продовжуються менше 24 годин. Частота і тривалість цих побічних ефектів можуть знижуватися завдяки використанню проти блювотнихпрепаратів перед уведенням Ломустину, а також призначенню Ломустину хворим натщесерце.
Токсичність відносно системи кровотворення.
Основна і найбільш тяжка токсичність Ломустину пов’язана з пізнім пригніченням кісткового мозку. Звичайно вона розвивається через 4-6 тижнів після прийому препарату і носить дозозалежний характер. Тромбоцит опенія розвивається приблизно через 4 тижні і може тривати 1-2 тижні. Приблизно через 6 тижнів після прийому Ломустину розвивається лейкопенія, що триває 1-2 тижні. Приблизно в 65% хворих вміст форменних елементів білої крові може становити менше 5x109/л, а в 36% хворих - менше 3x109/л . Звичайнотромбоцит опенія більш тяжка, ніж лейкопенія. Однак обидва види токсичності зумовлюють обмеження дози препарату.
Ломустин може спричинювати кумулятивну мієлосупресію, причому після прийому повторних доз іноді відзначатися більш виражене пригнічення або ж тривалість цього стану збільшується.
Можуть розвинутися гостра лейкемія і дисплазія кісткового мозку, а також спостерігатись анемія, але розвивається вона не так часто і має менш тяжкий характер, ніж тромбоцит опенія та лейкопенія.
Токсична дія на легені.
Іноді повідомлялося про появу інфільтратів у легенях і/або фіброзу легені при застосуванні Ломустину. Поява токсичного ефекту відмічалася після закінчення 6 місяців (або через більш тривалий час) від початку лікування при сумарних дозах препарату більше 1100 мг/м2.
Інші токсичні ефекти.
Іноді спостерігаються стоматит, алопеція та анемія. У деяких хворих, які вживали Ломустин, спостерігалися неврологічні реакції, наприклад дезорієнтація, летаргія, атаксія і розлад артикуляції. Однак зв’язок між зазначеними ефектами та застосуванням препарату у таких хворих не встановлений.
Нефро токсичність.
У хворих, які одержали високі кумулятивні дози препарату в умовах тривалого лікування ломустином та іншими близькими препаратами нітрозосечовини, відмічалося порушення функції нирок, що полягало в зменшенні розмірів нирки, прогресуючій азотемії і нирковій недостатності. Епізодично повідомлялося такожпро ушкодження нирок у хворих, які вживали менші загальні дози препарату.
Токсична дія на печінку.
Може підвищуватись рівень трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну.
Канцерогенез, мутагенез, порушення репродуктивної функції. Лікування препаратами нітрозосечовини пов’язане з ризиком канцерогенної дії.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату; пригнічення функції кісткового мозку; вітряна віспа; оперізувальний герпес (ризик виникнення тяжкого генералізованого захворювання); вагітність і період лактації; порушення функції нирок, легень.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарати, що спричинюють патологічні зміни крові, можуть підсилювати лейкопенічну та тромбоцит опенічну дію Ломустину.
У зв’язку з тим, що при лікуванні Ломустином можливе пригнічення захисних функцій організму, послаблюється ефективність противірусних вакцинацій.
Передозування: При передозуванні можлива: нудота, блювота протягом декількох годин, яка іноді потребує застосування антиіметиків; появамієлосупресії, що самостійно
відновлюється до кінця 6 – 7 тижня ( лейкопенія і тромбоцит опенія); помірно виражені мукозити.
Особливості застосування. Ломустин “медак” повинен призначатися лікарями, якімають досвід застосування протипухлинних препаратів. Основна і найбільш тяжка токсичність Ломустину “медак” пов’язана з пізнім пригніченням кісткового мозку, особливо тромбоцит опенією та лейкопенією, на фоні яких у ослаблених хворих іноді виникають кровотечі і важкі інфекції.
Слід щотижня проводити аналіз форменних елементів крові протягом принаймні 6 тижнів після прийому призначеної дози (див. “Побічна дія”). Курси Ломустину “медак” у рекомендованих дозах не варто призначати частіше, ніжчерез 6 тижнів.
Токсичність Ломустину “медак” у відносно кісткового мозку носить кумулятивний характер, тому коригування дози варто проводити на основі значень мінімального вмісту форменних елементів крові після прийому попередньої дози (див. таблицю коригування доз у розд. “Спосіб застосування та дози”.
Необхідно дотримуватись обережності у разі призначення Ломустину“медак” хворим із зниженим рівнем тромбоцитів, лейкоцитів і еритроцитів у периферичній крові (див. “Спосіб застосування та дози”).
Періодично слід перевіряти функцію печінки і нирок (див. “Побіч надія”).
Вагітність.
У зв’язку з пізнім пригніченням кісткового мозку варто щотижня проводити аналіз форменних елементів крові протягом принаймні 6 тижнів після прийому призначеної дози.
Поряд із дослідженням функції легені у хворого перед початком лікування, необхідно проводити повторні дослідження в процесі лікування. Догрупи підвищеного ризику належать хворі з вихідними показниками належної форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) або дифузійної спроможності легень (ДСЛco) нижче 70%.
Умови та строки зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ,
у добре закупореному флаконі, при температурі до 25°С. Уникати зберігання при температурах понад 40 °С. Источник
Термін зберігання - 3 роки