ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АТЕНОЛОЛ
(ATENOLOL)
Загальна характеристика:
Міжнародна та хімічна назви: atenolol;(±)4-(2-окси-3-ізопропіл амінопропокси) феніл ацетамід;
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 50мг коричневого кольору, круглої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою, з розподільчою рискою на одному боці;
таблетки по 100мг оранжевого кольору круглої форми , двоопуклі, вкриті оболонкою, з розподільчою рискою на одному боці;
склад: 1 таблетка містить: атенололу-50мг або 100мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, крохмаль маїсовий, повідон К-30, кремнію діоксидколоїний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, тальк, макроголь-400, OpadryOrange 03 В 56501.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Кардіологічні засоби. Селективніβ-адреноблокатори. АТС С 07А В 03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бета-адреноблокатор, діючий переважно на β1-адренорецепторы серця. Не має внутрішньої симпатоміметичноїі мембраностабілізуючої активності. Виявляє антиангінальну, анти аритмічну і гіпотензивну дію. Блокиючи β1-адренорецептори серця, зменшує стимулюючий вплив на міокард симпатичного відділу вегетативної нервової системи і циркулюючих у крові катехоламінів. Атенолол зменшує автоматизм синусовоговузла, частоту серцевих скорочень (у стані спокою та при фізичному навантаженні), скорочуваність міокарда, уповільнює атріовентикулярнупровідність, зменшує збудливість міокарда. Зменшує потребу міокарду у кисні. При систематичному застосуванні поступово знижує артеріальний тиск. Гіпотензивний ефект стабілізується наприкінці 2-го тижня.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо атенололчастково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Зв'язування з білками плазми становить 5%. Атенолол погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, але проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком. Практично неметаболізується. Виводиться з сечею. Період напів виведення-6 годин.
Показання для застосування. Артериальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії. Профілактика та лікування надшлуночкових тахіаритмії.
Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально.
Дорослим при артеріальній гіпертензії Атенолол призначають у дозі по 50-100 мг на добу (звичайно однократно) подальшезбельшення дози не рекомендується, оскільки воно не супроводжується підсиленням клінічного єфекту; особам похилого віку дозу можна знизити (особливо при нирковій недостатності); при стенокардії-100 мг на добу (в 1 або 2 прийоми); при аритміях-по 50 –100 мг на добу (в 1 або 2 прийоми). Максимальна добова до застановить 200 мг на добу.
Таблетки ковтати, не розжовуючи, запиваючи незначною кількістю води, перед їжею.
Побічна дія. Найчастіше побічні ефекти, які зустрічаються, пов'язані з основною фармакологічною дією препарату.
З боку серцево-судиної системи: симптоми серцевої недостатності, порушення антріовентрикулярної провідності, брадикардія, артеріальнагіпотензія, відчуття холоду і парастезії у кінцівках.
З боку центральної нервової системи: запаморочення. Порушення сну, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, депресія, галюцинації, в'ялість, відчуття втоми, головний біль.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювання, пронос, біль у шлунку, запор.
З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное.
Гематологічні реакції: тромботична пурпура, анемія, тромбоз.
Ендокринна система: гінекомастія, зниження потенції, зниження лібідо.
Метаболічні реакції: гіпоглікемія.
Шкірні реакції: кропив'янка, дерматит, свербіж, фото чутливість.
Протипоказання. Підвищена чутливість до атенололу. Атріовентикулярнаблокада II та III ступенів. Синдром слабкості синусового вузла, кардіогеннийшок, серцева недостатність, синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, синоаурикулярна блокада, бронхіальна астма.
Передозування. Симптоми: брадикардія, гіпотензія, гостра серцева недостатність, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, гіпоглікемія, атріовентрикулярна блокада.
Лікування: постійний нагляд лікаря, лікування в палаті інтенсивної терапії; промивання шлунка, прийом активного вугілля і легкого проносного засобу, аби попередити всмоктування препарату, що знаходиться ушлунково-кишковому тракті; застосування плазми або замінників плазми для лікування гіпотензії та шоку. Можливе застосування гемодіалізу.
Особливості застосування. Припиняти лікування Атенололом хворим з ішемічною хворобою серця слід поступово, оскільки при раптовій відміні препарату можливе посилення ангінозного синдрому та явищ ішемії міокарда, зменшення толерантності до фізичного навантаження.
Відносна β1-селективність Атенололу дозволяє з обережністю приймати його пацієнтам з бронхоспастичними захворюваннями, резистентними до інших антигіпертензивних препаратів. Атенолол при цьому слід призначити у мінімально ефективних дозах.
Атенолол слід з обережністю призначати хворим на цукровий діабет, оскільки блокаторы β-адренорецепторів можуть маскувати прояви гіпоглікемії та потенціювати гіпоглікемічну дію антидіабетичних засобів. Блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати вираженість деяких клінічних проявів гіпертиреозу (усувати тахікардію). Різка відмінаβ-адреноблокаторів може спровокувати розвиток тірео токсичного кризу, томупри відміні атенололу такі хворі потребують ретельного лікарського спостереження.
Призначення Атенололу під час вагітності і лактації (годування груддю) показано лише у тих випадках, коли очікувана користь перевищує можливість негативного впливу на плід або дитину.
Безпечність та ефективність застосування Атенололу у педіатричній практиці не встановлені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Атенололу з резерпіном, метил допою, клонідином, гуанфацином і верапамілом можливий розвиток вираженої гіпотензії і брадикардії. При одночасному лікуванні клонідиномвідмінити його можна тільки через декілька днів після припинення прийомуАтенололу.
Атенолол потенціює гіпоглікемізуючу дію пероральнихантидіабетичних засобів та інсуліну. За декілька днів до проведення наркозу із застосуванням препаратів, що виявляють кардіодепресивну дію, необхідно припинити прийом Атенололу; у разі неможливості відміни Атенололу слід застосовувати наркотичні засоби з мінімальним негативним інотропним ефектом.
Атенолол не рекомендується приймати разом з нейролептиками, транквілізаторами та інгібіторами МАО. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, темному та недоступному для дітей місці. Термін зберігання-3 роки.