ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛОСІД 20
(LOCID 20)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: оmeprazolе;(5-метокси-2-[[(4-метокси-3,5-диметил-2-піридиіл) метил]сульфаніл]-1Н-бензимедазол);
основні фізико-хімічні властивості: капсули тверді желатинові, з сірим корпусом і рожевим ковпачком, вміст капсули– білі або майже білі гранули;
склад: 1 капсула містить омепразолу 20 мг;
допоміжні речовини: крохмаль, цукроза, цукор, магнію карбонат, тальк очищений, натрію фосфат, гідроксипропіл целюлоза, гідроксипрпілм етилцелюлоза, кислоти метакрилової сополімер, полі етиленгліколь 6000, кремнію діоксид колоїдний, натрію гідроксид, титану діоксид.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори“протонного насоса”. Код АТС А 02В С 01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Анти секреторний, проти виразковий препарат, інгібіторН/К-АТФфази (протонного насоса). Блокує заключну фазу секреції соляної кислотив парієтальних клітинах, гальмує як базальну, так і стимульовану пентагастриномсекрецію. За рахунок значного і тривалого пониження кислотності шлункового соку сприяє швидкому загоюванню виразкового дефекту.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю всмоктується; приблизно 90-95 % препарат узв’язується з білками плазми крові. Перід напі виведення - 0,5-1,5 год. Ефект зберігається протягом 24 год і більше. Омепразол протягом 4 год розподіляється у слизовій оболонці шлунка, тканинах печінки і жовчного міхура. Через 48 годомепразол виявляється тільки в слизовій оболонці шлунка. Виділяється нирками увигляді метаболітів. Три метаболіти омепразолу ідентифікуються у плазмі крові: сульфідні і сульфонові похідні омепразолу. Ці метаболіти мають слабкуанти секреторну активність або не мають її взагалі. Активним метаболітом єсульфономепразол.
У хворих з порушеннями функції печінки біодоступність омепразолу збільшується майже до 100 %, прицьому тривалість періоду напів виведення збільшується до 3 год. У хворих з хронічною печінковою недостатністю спостерігається деяке збільшеннябіодоступності. Оскільки метаболіти омепразолу екстрагуються переважно ізсечею, їх елімінація гальмується пропорційно зниженню кліренса креатині ну, а концентрація в плазмі крові підвищується.
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцяти палої кишки, рефлюкс-езофагіт, гострі стресові виразки шлунка; гіперацидний гастрит; виразкові кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а також ризик розвитку кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту у хворих
групи ризику, профілактика аспіраційного синдрому, синдром Золлінгера-Еллісона, дляерадикації Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальними засобами).
Спосіб застосування та дози. При пептичній виразці – дорослим по 1-2капсули внутрішньо вранці, натще; курс лікування – 2-4 тижні. При лікуваннірефлюкс-езофагіту – по 2 капсули, тривалість лікування становить 4-8 тижнів. При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 60 мг на добу, вранці (3 капсули), натще, за необхідності дозу підвищують до 80 мг (4 капсули) в два прийоми, вранці і ввечері, до їди. При резистентності до інших проти виразковихпрепаратів Лосід 20 потрібно призначати в початковій дозі 40 мг на добу 1 раз надобу.
Лікування Helicobacter pylori, за схемами, рекомендованими між народноюгрупою по вивченню Helicobacter pylori.
Побічна дія. У поодиноких випадках можливі нудота, діарея, запор, метеоризм, біль у ділянці живота, сухість у роті, порушення смаку, стоматит, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у плазмі; головний біль, запаморочення, збудженість, безсоння, парестезії, у схильних хворих - депресії та галюциниції, загальна слабкість; м’язова слабкість, міалгія, артралгія; шкірний висип, кропив’янка, мультиформна еритема; порушення зору, периферичні набряки, підсилення потовиділення, пропасниця.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, періоди вагітності і годування груддю. Не рекомендується призначати препарат дітям до 12 років.
Передозування. При передозуванні Лосіду 20 виникають смптоми, які характерні для побічної дії. Омепразол у добовій дозі 360 мг переноситься добре. Специфічного антидоту не існує. Омепразол зв’язується збілками плазми крові, у результаті погано виводиться при діалізі. У випадку передозування здійснюють заходи для виведення не абсорбованого омепразолу зі шлунково-кишкового тракту, проводять симптоматичне та підтримуюче лікування.
Особливості застосування. При призначенніЛосіду 20 хворим на виразку шлунка необхідно виключити можливість злоякісного захворювання, через те що омепразол може маскувати його симптоми і затримувати визначення діагнозу.
Для ерадикації Heliciobacter pylori омепразол призначають у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту та іншими лікарськими засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лосід 20 - може подовжувати періоднапів виведення і тривалість дії препаратів, які метаболізуються в печінці шляхом окислення (варфарин, діазепам та ін.). Омепразол може перешкоджати засвоєнню лікарських препаратів у тих випадках, коли кислотність шлункового середовища є важливим фактором для їх біодоступності (кетоназолу, складних ефірів, ампіциліну і солей заліза). Підвищує дію кумаринів і дифеніну. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігатиу недоступному для дітей, сухому місці при температурі до 30 0С. Не зберігайте препарат у ванних кімнатах і на кухні.
Термін придатності – 3 роки.