ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Цефутил

(Cefutil)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: cefuroxime;

основні фізико-хімічні властивості: блакитні таблетки овальної форми , вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить цефуроксиму 125 мг;

 1 таблетка містить цефуроксиму 250 мг;

 1 таблетка містить цефуроксиму 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натріюкроскармелоза, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, натріюлаурилсульфат, магнію стеарат, опадрі OY-L, FD&C синій №1.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Цефалоспорини. Код АТС J01D A06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефуроксим резистентний до дії більшості бета-лактамаз. Бактерицидний ефект охоплює широкий спектр грам позитивних іграм негативних мікро організмів. Препарат високоактивний відносно Staphylococcusaureus, включаючи пеніцилін стійкі штами, Staphylococcus spp.,Streptococcus pyogenes, Escherichia coli, Streptococcus mitis (Viridans group),Clostridium spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Salmonella typhi,Salmonella tiphi murium та інших Salmonella spp., Neisseria spp. (включаючи бета-лактамазопродукуючі штами Neisseria gonorrhоeae) та Bordetellapertussis.

Фармакокінетика. Після перорального прийому 125 мг цефуроксима пікова концентрація у плазмі досягається через 2,2 години і становить 2,1 мкг/мл. Протягом 24 годин препарат виводиться, з сечею практично незмінений; більшість препарату виводиться протягом перших шести годин. Період напів виведення становить 1,2 години. Цефуроксим проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Приблизно 50% препарату зв’язується з білками сироватки крові.

Показання для застосування. Лікування інфекцій, спричинених чутливими доцефуроксиму мікро організмами:

інфекції дихальних щляхів;

інфекції вуха, носа та глотки;

інфекції нирок і нижніх сечовивідних шляхів;

гінекологічні інфекції;

інфекції шкіри та м’яких тканин;

інфекції кісток і суглобів;

гонорея.

Як профілактичний засіб при хірургічних втручаннях з ризиком розвитку інфекційних ускладнень.

Спосіб застосування та дози. Приймається внутрішньо. Звичайно дорослим призначають 0,25 г 2 рази на добу. За необхідності дозу збільшують до 0,5 г., 2рази на добу. При лікуванні неускладненої гонореї достатньо одноразового прийому 1 г Цефутилу. Препарат приймають після їди. Дітям від 6 місяців до 2років призначають по 0,125 г 2 рази на добу, при отитах дітям старшим 2 років рекомендується призначати 0,25 г, 2 рази на добу. Середня тривалість лікування становить 7 днів. Максимальна добова доза Цефутилу для пацієнтів похилого вікута хворих з порушенням функції нирок, у тому числі хворих , які знаходяться нагемодіалізі , становить 1 г.

Побічна дія. Алергічні реакції. Зрідка: макулопапілярна або уртикальна екзантема, пропасниця; поодинокі випадки анафілаксії. Були зареєстровані випадкимультиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермальногонекролізису, інтерстиціального нефриту.

Шлунково-кишковий тракт. При тяжкій діареї слід брати до уваги, щоце може бути спричинений антибіотиками псевдомембранозний коліт.

Функція печінки. У пацієнтів із захворюваннями печінки можеспостерігатись тимчасове зростання рівня печінкових трансаміназ у сироватці та сироваткового білірубіну.

Кров. Еозинофілі я, лейкопенія, нейропенія, зниження гемоглобіну.

Протипоказання. Гіпер чутливість до цефалоспориновихантибіотиків. Особлива обережність потрібна у випадках гіпер чутливості до пеніциліну, (в окремих випадках можуть розвинутися перехресні алергічні реакції), при лікуванні хворих з нирковою недостатністю. У випадках комбінованої терапії з аміноглікозидами треба перевіряти функцію нирок.

Передозування.Симптоми:збудження та судоми.

Лікування.Симптоматичне. Цефуроксим виводиться при гемодіалізі, перетоніальному діалізі.

Особливості застосування. Можливі перехресні алергічні реакції на антибіотикипеніцилінового ряду. Хворим, які приймають Цефутил, для визначення рівня глюкози в крові рекомендується призначати ферментативні методи

(з використанням глюкозокінази та гексокінази). У випадках комбінованої терапії з аміноглікозидами треба перевіряти функцію нирок. По можливості слідверифікувати чутливість мікро організмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні:

з потенційно нефро токсичними препаратами (такими як аміно глікозидні антибіотики) та сильнодіючими діуретиками (такими як етакринова кислота абофуросемід) існує підвищений ризик порушення функції нирок;

з еритроміцином-можливо інгібування антибактеріального ефекту обох антибіотиків. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в місцях недоступних для дітей, при температурі до 30°С. Термін придатності - 3 роки