ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГІДРОСАЛУРЕТИЛ
(HYDROSALURETIL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: гідрохлоротіазид;(6-хлор-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіазидин-7-сульфонамід-1,1-діоксид);
основні фізико-хімічні властивості: білі двовипуклі таблетки діаметром близько 8,2 мм;
склад: 1 таблетка містить 50 мг гідрохлоротіазиду;
допоміжні речовини: лактоза, кукурудзяний крохмаль, стеарат магнію, авіцел, тилоза МН-50.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Діуретики. Гідрохлоротіазид. АТС С 03А А 03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гідросалуретил єсульфонамідною похідною і належить до діуретичних засобів середньої ефективності. Порушує реабсорбцію іонів натрію, хлору та води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату, затримує в організмі іони кальцію. Знижує підвищений артеріальний тиск. При нецукровому діабетігідрохлоротіазид знижує об’єм сечі і підвищує її концентрацію. В ряді випадків препарат знижує внутрішньо очний тиск при глаукомі. Зменшує виділення кальцію ізсечею і тим самим перешкоджає утворенню кальцієвих каменів.
Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується втравному тракті. Діуретичний ефект гідрохлоротіазиду настає через 2 години, досягає свого максимуму через 4 години і продовжується до 12 годин. Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний бар’єр, погіршує кровопостачання плаценти, може проникати в грудне молоко, тому його не слід призначати вперіоди вагітності і лактації.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія (як моно терапія або в комбінації з іншими гіпотензивними засобами); серцева недостатність, набряки, що спричинені серцевою, нирковою або печінковою недостатністю.
Додаткові показання. Нецукровий діабет; ідіопатична гіперкальціурія при сечокам’яній хворобі (для профілактики утворення кальцієвих каменів), затримка рідини при ожирінні, субкомпенсованіформи глаукоми.
Спосіб застосування та дози. При лікуванніГідросалуретилом слід підбирати мінімально ефективну дозу препарату. Добову дозу краще приймати одноразово вранці, після їди. При артеріальній гіпертензії, як правило, на початку лікування звичайно призначають 25-50 мг на добу одноразово вранці або в 2 прийоми, а для підтримуючої терапії - по 25 мг на добу або черездень. При набряковому синдромі добова доза звичайно становить 25-75 мг, рідше -100 мг. Можливе щоденне застосування препарату, однак частіше його призначають через 1-2 дні. При нецукровому діабеті на початку лікування звичайно приймають по 100 мг препарату на добу в 2-4 прийоми з подальшим зниженням дози. Максимальна добова доза препарату – 200 мг. З метою профілактики утворення ниркових каменів доза препарату - по 50 мг 2 рази на добу. Дітям звичайно призначають препарат у добовій дозі з розрахунку 2 мг/кг маси тіла 2 рази надобу. Дітям до 2 років залежно від маси тіла призначають по 12,5-37,5 мг (¼ -¾ частини таблетки) на добу, у віці від 3 до 12років – по 37,5-100 мг (¾ - 2 таблетки) на добу.
Побічна дія. В рідких випадках прийом препарату може супроводжуватися диспептичними розладами, запамороченням, підвищеною втомлюваністю, слабкістю, гіпокаліємією, гіпомагніємією, гіпонатріємією, гіперурикемією, гіперкальціємією, гіперглікемією, нейтро- і тромбоцит опенією, шкірними проявами медикаментозної алергії, розладами зору, панкреатитом.
Протипоказання. Виражені порушення функції нирок, печінкова недостатність, тяжкі форми подагри і цукрового діабету, вагітність, підвищена чутливість до Гідросалуретилу та іншихсульфонамідів, допоміжних компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Гідросалуретил посилює дію інших гіпотензивних засобів, а також недеполяризуючих міо релаксантів, знижує ефективність пероральних гіпоглікемічних препаратів. Одночасне призначення Гідросалуретилу зглюкокортикостероїдами призводить до підвищеного виділення з організму іонів калію. При одночасному застосуванні Гідросалуретилу і барбітуратів, діазепаму, етанолу підвищується ризик виникнення ортостатичної гіпотензії. У пацієнтів, які отримують лікування препаратами літію, діуретичні засоби можуть спричинити підвищення рівня літію в крові. При поліурії, що спричинена препаратами літію, діуретичні засоби можуть виявити парадоксальний антидіуретичний ефект.
Передозування. Можливий розвиток сухості у роті, нудоти, загальної слабкості, артеріальної гіпотензії, тахікардії, запаморочення на фоні порушень водно-електролітного балансу. Прицьому показане поповнення втрат води та електролітів.
Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим на подагру і цукровий діабет. При тривалому лікуванні слід дотримуватися дієти, багатої на іони калію. При нирковій недостатності необхідно контролю вати електролітний баланс і кліренс креатині ну. Виражена втрата води та електролітів при тривалому лікуванні діуретичними засобами у високих дозах може загострити симптоми ниркової недостатності.
При необхідності призначення препарату в період лактації годування груддю рекомендується припинити.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі в сухому місці, недоступному для дітей. Источник
Термін зберігання – 5 років.