ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПЕНТОКСИФІЛІН

(Pentoxifyllin)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Pentoxifylline;3,7-диметил-1-(5-оксогексил)-3,7-дигідро-1Н-пурин-2,6-діон;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, рожевого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видно два шари;

склад: пентоксифілін (у перерахуванні на 100 % речовину) – 0,1 г;

допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний, кислота стеаринова або магнію стеарат, м етилцелюлоза, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний або колідон 25, полі акрилатнадисперсія 30 %, пропіленгліколь, тальк, титану діоксид, барвник (кислотний червоний 2 С).

Форма випуску. Таблетки, вкриті кишково-розчинною оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Периферичнівазодилататори. Код АТС: С 04А D03.

Фармакологічні властивості. Пентоксифілін відноситься до периферичнихвазодилататорів з ангіопротекторною дією. Покращує мікро циркуляцію та реологічні властивості крові за рахунок розширення кровоносних судин, зменшення агрегації тромбоцитів, збільшення еластичності еритроцитів та зниженняв’язкості крові. Препарат покращує забезпечення тканин киснем. Механізм дії зумовлений блокадою аденозинових рецепторів, блокадою фосфодіестерази та накопиченням внаслідок цього цАМФ у тромбоцитах.

Фармакокінетика. Пентоксифіліншвидко всмоктується у травному тракті. При першому проходженні через печінку утворюється ряд фармакологічно активних метаболітів. Максимальна концентрація уплазмі крові досягається через 1 год після прийому внутрішньо і значно зменшується через 8 год - менш 10 % від введеної дози. Більша частина (приблизно 94 %) виводиться з сечею у вигляді нетоксичних метаболітів. Менше 4 % прийнятої дози виводиться з калом.

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів з порушеною функцією печінки подовжений період напів виведення.

Показання для застосування. Цереброваскулярнапатологія, зокрема атеросклероз мозкових судин, стан після перенесеного інфаркту міокарда; діабетична нефроангіопатія та інші діабетичні ангіопатії, порушення периферичного кровообігу (хвороба Рейно, ендартеріїт); судинна патологія очей (гостра і хронічна недостатність кровопостачання сітківки та судинної оболонки); функціональні порушення слуху.

Спосіб застосування і дози. Дорослим призначають внутрішньо після їжі, на початку лікування у дозі 0,2 г 3 рази на добу. Після досягнення терапевтичного ефекту (як правило через 1-2 тижні лікування) дозу знижують до 0,1 г 3 рази на добу. Курс лікування визначає лікар, зазвичай 2-3 тижні ібільше.

Побічна дія. Можливі нудота, блювання, біль та відчуття тяжкості в епігастральній зоні, діарея, головний біль, запаморочення, тахікардія, стенокардія, артеріальна анти гіпертензія, гіперемія шкіри обличчя, зрідка - свербіж шкіри, кропив’янка, ангіо невротичний набряк, кровотеча з судин шкіри та слизових оболонок.

Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда, масивна кровотеча, період вагітності, виражений атеросклероз коронарних судинта судин головного мозку.

Передозування.Симптоми передозування з’являються через 4-5 год після застосування препарату і зберігаються протягом 12 год. Можливі гіперемія шкіри обличчя, артеріальнагіпотензія, клоніко-тонічні судоми, втрата свідомості, блювота кольору кавової гущі, пропасниця. Поряд з симптоматичною терапією та промиванням шлунка особливу увагу приділяють контролю та підтриманню функції дихання, артеріального тиску та усуненню судом. При цьому вводять плазмозамінні розчини (з обережністю, можлива поява набряків), при судомах – діазепам.

Особливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам з вираженим атеросклерозом коронарних та мозкових судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії, порушеннях серцевого ритму, нападах стенокардії, а також пацієнтам з артеріальною гіпотензією. У цих випадках дозу препарату слід підвищувати поступово. Необхідна обережність при призначенні препарату пацієнтам з пептичною виразкою шлунка або дванадцяти палої кишки, а також тим, що нещодавно перенесли оперативне втручання (через можливий ризик кровотечі), тому необхідний систематичний контроль гематологічних показників (гематокриту тавмісту гемоглобіну у крові).

Перед призначенням препарату хворим на хронічну серцеву недостатність слід досягти компенсації кровообігу. При необхідності одночасно із Пентоксифіліном можна вводити строфантин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Може посилювати дію антигіпертензивних та посилювати гіпотензивний ефект при комбінації з симпатолітиками, гангліо блокаторами, периферичними вазодилататорами. Пентоксифілін підвищує глікемізуючу дію інсуліну та пероральних протидіабетичних засобів, а також потенціює дію гепарину тафібринолітичних препаратів. Источник

Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі. Термін придатності– 3 роки.