ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕСТРАЦИТ
(ESTRACYT)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: estramustine; естра-1,3,5(10)-трієн-3,17β-діол,3-N,N-біс (2-хлоретил) карбамат, 17β-динатрію фосфат гідрат;
основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла ліофілізована маса;
склад: 1 флакон містить естрамустину фосфату метилглюкамінову сіль у кількості еквівалентній 300 мг естрамустину;
допоміжні речовини: меглумін, маніт;
розчинник: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину длявнутрішньо венних ін’єкцій.
Фармакотерапевична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X X11.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. естрамустину фосфат- протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії. Естрон і естрадіол, продукти метаболізму естрамустину фосфат умають антигонадотропну активність, зменшуючи концентрації тестостерону тією ж мірою, що й хірургічна кастрація. Естрамустин, цитотоксичний метаболіт, що утворюється при дефосфорилюваннівихідної речовини, зазнає подальшого перетворення на естромустин. Обидва ці метаболіти виявляють анти мітотичну дію на пухлинні клітини. Вона залежить від пригнічення утворення мікро трубочок у метафазі і руйнування мікро трубочок вінтерфазі. Ефекти естрамустину на мікро трубочки були показані in vitro вксенотрансплантатах передміхурової залози людини. Як було продемонстровано, пригнічення полімеризації мікро трубочок під дією естрамустину є наслідком прямої взаємодії з тубуліном. Крім того, продемонстровано взаємодіюестрамустину з мікротубулярними білками.
Нещодавно було показано, що естрамустин модулює функцію 3-глікопротеїнув резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинне накопичення препарату і підвищуючи цито токсичність одночасно призначених цитотоксичних препаратів. Ця здатність до модуляції може лежати в основі синергізму, який в клітинах пухлин передміхурової залози людини in vitroвиявляють естрамустин та інші препарати, такі як паклітаксел, вінбластин, етопозид і доксорубіцин.
Фармакокінетика. Естрамустину фосфат - це про-ліки. Після внутрішньо венного введення у плазмі крові виявляється незмінений естрамустинуфосфат, період напів виведення якого становить приблизно 1,3 год. Ступіньзв’язування естрамустину фосфату з білками висока - 99%. Активні метаболіти -естрамустин і естромустин - також мають високий ступінь зв’язування з білками. Основний метаболіт у плазмі - естромустин. У ході метаболізму естромустинуфосфату утворюються також естрадіол та естрон. Концентрації цих метаболітів уплазмі лінійно корелюють з отриманою дозою. Рівноважні концентрації метаболітів при тривалій терапії не змінюються. Періоди напів виведення естрамустину та естромустинудорівнюють 10 - 20 год.
Естрамустин та естромустин виводяться з жовчю і калом і не виявляються у сечі. Естрадіол і естрон зазнають подальшого метаболізму і частково виводяться з сечею.
Після лікування естрамустину фосфатом естрамустин та естромустинвиявлялися у тканині пухлини передміхурової залози. Концентрації естрамустину утканині пухлини вищі, ніж у плазмі того ж самого хворого. Причиною цього можебути той факт, що естрамустин і естромустин захоплюються тканиною простати шляхом зв’язування з особливим білком, який є в передміхуровій залозі.
Показання для застосування. пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерні форми раку простати, первинна терапія раку простати, коли є прогностичні фактори стійкості пухлини до гормоно терапії.
Спосіб застосування та дози. Естрацит повинен призначатися лише спеціалістами, які мають досвід застосування протипухлинної терапії. Препарат призначений тільки для чоловіків.
рекомендована доза становить 5 мг/кг маси тіла (300 - 450 мг) один разна добу протягом трьох тижнів, потім по 300 мг 2 рази на тиждень як підтримуюча терапія.
Через місцево подразнювальну дію Естрацит потрібно вводитивнутрішньо венно повільно, через тонку голку, в периферичну вену або через центральний венозний катетер. Крім того, розчин Естрациту можна змішувати з 250мл 5% розчину глюкози і вводити шляхом повільної внутрішньо венної інфузії (нераніше, як за 3 години).
Рекомендації по приготування розчину. Вміст флакону, що містить 300 мгЕстрациту, розчинити шляхом обережного додавання 8 мл води для ін’єкцій, уникаючи струшування флакону для запобігання спінювання розчину.
Якщо через 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.
Побічна дія. найрозповсюдженішими побічними реакціями єгінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки.
Найтяжчими побічними реакціями є тромбоемболії, ішемічна хвороба серцяі застійна серцева недостатність.
Описані такі реакції (за системами органів):
Серцево-судинні: затримка рідини, застійна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, включаючи інфаркт міокарда, тромбоемболії, артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт у місці ін’єкції розчину для внутрішньо венного введення.
Шлунково-кишкові: нудота і блювання, особливо в перші два тижні лікування, діарея.
Гепатобіліарні: порушення функції печінки.
Гематологічні: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія.
Ендокринні: часто - гінекомастія та імпотенція.
Центральна нервова система: у поодиноких випадках виникає м’язоваслабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія.
Інші: описані реакції гіпер чутливості, включаючи алергічні висипання таангіо невротичний набряк (набряк Квінке, набряк горла). У разі виникнення алергічних реакцій застосування Естрациту слід негайно припинити.
Протипоказання. Естрацит не можна призначати хворим згіперчутливістю до ест радіолу або до іприту та інших компонентів препарату; притяжких захворюваннях печінки; тяжких серцево-судинних захворюваннях: ішемічній хворобі серця, тромбоемболії або інших ускладненнях.
Передозування. хоча досі випадків передозування не відзначалося, можна очікувати, що воно супроводжуватиметься вираженими явищами відомих побічних реакцій, зокрема, шлунково-кишковою симптоматикою. У випадку передозування необхідно видалити вміст шлунка шляхом його промивання і розпочати симптоматичну терапію. Необхідно проводити моніторинг показників системи крові і функції печінки протягом не менше 6 тижнів після передозуванняЕстрациту.
Особливості застосування. Естрацит слід з обережністю призначати хворим, ванамнезі яких є тромбофлебіт, тромбоз або тромбоемболічні стани, особливо якщовони виникали на фоні терапії естрогенами. Обережності слід дотримуватись і ухворих з патологією судин головного мозку або ішемічною хворобою серця.
Толерантність до глюкози: оскільки толерантність до вуглеводів може знижуватися, хворі на діабет, які одержують Естрацит, потребують пильного контролю.
Підвищення артеріального тиску: оскільки може розвинутися артеріальна гіпертензія, необхідний періодичний контроль артеріального тиску.
Затримка рідини: у деяких хворих під час терапії Естрацитом відмічалосьпоява або збільшення периферичних набряків, розвиток застійної серцевої недостатності. Хворі на епілепсію, мігрень або з порушенням функції нирок потребують пильного спостереження, оскільки затримка рідини може вплинути наперебіг їхніх захворювань.
Обмін кальцію і фосфору: оскільки Естрацит може вплинути на обмін кальцію і фосфору, його з обережністю слід призначати хворим з порушеннями метаболізму в кістковій тканині внаслідок гіперкальціємії, а також хворим знирковою недостатністю. Хворі на рак простати з метастазами в кістках мають ризик виникнення гіпокальціємії, тому слід періодично визначати вміст кальцію утаких хворих.
У хворих з порушенням функції печінки метаболізм Естрациту може порушуватися, тому таким пацієнтам препарат призначають з обережністю. Необхідне регулярне дослідження функціональних печінкових проб.
Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою
При відсутності тяжких небажаних реакцій – малоймовірний.
Примітка: оскільки препарати, що містять естроген, впливають на певні функції ендокринних органів і печінки, можуть змінюватися відповідні лабораторні показники.
З огляду на токсичність препарату рекомендується дотримуватися таких запобіжних заходів:
персонал повинен бути добре навчений техніці розчинення і введення;
вагітним забороняється працювати з цим препаратом;
персонал, який працює з препаратом, повинен використовувати захисні засоби: захисні окуляри, захисний одяг, рукавички та маски одноразового використання;
готувати розчин слід у спеціально відведеному для цього місці (бажанопід вентиляцією з ламінарним потоком). Робоча поверхня повинна бути захищена абсорбуючим папером на пластиковій основі для одноразового використання;
всі предмети, що використовуються для приготування і введення розчинута прибирання, разом з рукавичками, повинні бути зібрані в спеціальні пакетидля токсичних речовин для подальшого високотемпературного спалювання;
розчин, що розлився, слід видалити з використанням буферного розчину зрН 7 – 8 (наприклад фосфатний буферний розчин);
матеріали, використані для прибирання, знищуються разом з предметами, що використовуються для приготування і введення розчину;
у випадках контакту препарату зі шкірою або очима – забруднену поверхню слід негайно промити великою кількістю води з милом (шкіру) або лише води (очі); постраждалий повинен перебувати під наглядом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. є повідомлення, що естрогени посилюють як терапевтичну активність, так і токсичність трициклічних антидепресантів, очевидно, шляхом пригнічення їх метаболізму.
У деяких випадках було відзначено появу алергічних реакцій (набряк Квінке, набряк горла) на фоні супутнього лікуванняантихолін естеразними препаратами.
Глюкокортикоїди, гепатотоксичні засоби посилюють токсичні ефектиЕстрациту.
Враховуюючи хімічну несумісність (виникнення преципітації) для розчинення ліофілізованого порошку і приготування розчину для внутрішньо венної інфузії не рекомендується використовувати сольові розчини.
Умови та термін зберігання. зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі +15… +25°С.
Термін придатності - 3 роки. Источник
Щоб уникнути ризику мікробної контамінації, приготований розчин слід використати протягом 12 год при зберіганні при кімнатній температурі і протягом 24 год при зберіганні в холодильнику при температурі 6 - 8°С.