Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

РЕОПОЛІГЛЮКІН
Назва: РЕОПОЛІГЛЮКІН
Міжнародна непатентована назва: Dextran
Виробник: Дочірнє підприємство "Львівдіалік" ДАК "Укрмедром", м.Львів, Україна
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Розчин для інфузій по 200 мл, 400 мл у пляшках
Діючі речовини: 100 мл розчину містять: декстрану-40 - 10.0 г, натрію хлориду - 0.9 г
Фармакотерапевтична група: Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини
Показання: Порушення капілярного кровотоку, профілактика та лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороба Рейно; травматичний, операційний, токсичний та опіковий шоки; перитоніт, панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва та ін.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: Р/98/16/17
Термін дії посвідчення: з 07.07.2003 до 07.07.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату РЕОПОЛІГЛЮКІН
АТ код: B05AA05
Наказ МОЗ: 297 від 07.07.2003


    Інструкція для застосування РЕОПОЛІГЛЮКІН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    РЕОПОЛІГЛЮКІН

    (Pheopolyglucinum)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: Dextran;

    основні фізико-хімічні властивості:прозора, безбарвна, cтерильна, апірогенна рідина, солонкувата на смак; іонний склад, ммоль/л: Na+ - 154. Cl-154. Осмолярність близько 308мОсм/л;

    склад: 100 мл розчину містять 10 гдекстрану-40 з відносною молекулярною масою 35000 – 45000, натрію хлориду – 0,9г;

    допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та пер фузійнірозчини.

    Код АТС В 05А А 05.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Реополіглюкін – декстран (полімер глюкози) є плазмозамінним розчином, специфічна дія якого полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровоплину удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні його об’єм плазми може збільшуватись майже в 2 рази в порівнянні з об’ємом введеного препарату.

    Фармакокінетика. Із організму препарат виводиться в основному з сечею (за першу добу приблизно 70 %). Рештареополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.

    Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для поліпшення капілярного кровоплину з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного і опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання допер фузійної рідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.

    Спосіб застосуванння та дози. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньо шкірної проби за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібно мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).

    Внутрішньо шкірна проба проводиться за 24 години до введення препарату.

    Методика проведення внутрішньо шкірної проби для визначенння індивідуальної чутливості доРеополіглюкіну: із пляшки з препаратом, дотримуючись правил асептики, шприцом відбирають 0,2–0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці настерильну голку для внутрішньо шкірних ін’єкцій внутрішньо шкірно вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.

    Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної кірочки”). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.

    Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше за 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення і т. ін.) свідчать про підвищену чутливість організму до Реополіглюкіну і неможливість застосування цього препарату у хворого.

    При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньо шкірної проби. Результати проби реєструються в історії хвороби.

    Слід пам’ятати, що внутрішньо шкірна проба не даєзмогу виявити сенсибілізацію до Реополіглюкіну у 100% хворих. Тому в перші 5-10хв по мірі внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого.

    Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань та стану хворого.

    При порушенні капілярного кровоплину (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньо веннокраплинно одноразово в дозі 10 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослих ідітей – до 15 мл/кг маси тіла. Слід враховувати, що сумісно з Реополіглюкіномдоцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (це особливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій).

    При серцево-судинних і пластичних операціяхРеополіглюкін вводять внутрішньо венно краплинно: безпосередньо перед операцією– у дозі 5 – 10 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг); під час операції – 5 мл/кг (дітям– 10 мл/кг); після операції протягом 5 – 6 днів – краплинно із розрахунку 10мл/кг маси тіла на одноразове введення (дітям до 2 – 3-х років – до 10 мл/кг).

    При операціях ізштучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10 – 20 мл/кгмаси тіла для заповнення насоса оксигенератора. Концентрація полімеру зглюкозою у пер фузійному розчині не повинна перевищувати 3 %. У після операційному періоді дози препарату такі самі, як і при порушенні капілярного кровоплину.

    Увага! Будь-яка порція, що залишилася після застосування препарату, не повинна більше використовуватися.

    Побічна дія. Препарат, як правило, викликає збільшення діурезу, однак, якщо при введенні Реополіглюкінуспостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкої сечі, то це може вказувати на зневоднення організму хворого. У цьому випадку необхідно внутрішньо венно ввести кристалоїд ні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітного балансів.

    При введенні Реополіглюкіну можливі алергічні реакції.

    Протипоказання. Реополіглюкінпротипоказаний при тромбоцит опенії, захворюваннях нирок, що супроводжуються анурією, серцевій недостатності та у випадках, коли не можна вводити великіоб’єми рідини.

    Передозування.У разі передозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення і призначити хворому введення кристалоїд них розчинів, серцевих препаратів.

    Особливості застосування. При зниженій функціональній активності нирок або необхідності обмежити введення натрію хлориду призначаютьРеополіглюкін із 5% розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і приінших станах, коли протипоказане введення вуглеводів, застосовуютьРеополіглюкін з ізотонічним розчином натрію хлориду. Застосовують лише у клінічних умовах під контролем лікаря.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну з неспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямими антикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилюєдезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим, які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівень артеріального тиску, сечогінні препарати. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому місці, при температурі від 10°С до +25°С. Термін придатності – 4 роки.





    На сайті також шукають: Ефералган, Макситрол інструкція, Пароксетин застосування, Дигоксин побічні дії, Іов-венум протипоказання