IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосування препарату
ІРНОКАМ
(IRNOCAM)
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічні назви: irinotecan, (+)-7-етиловий ефір 10-гідроксикамптодецин-10-(1,4’-бипиперидин)-1’-карбонової кислоти (гідро хлорид);
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин для інфузій, від світложовтого до жовтого кольору;
склад: 1 мл містить іринотекану гідро хлориду тригідрат 20 мг;
допоміжні речовини: сорбітол, кислота молочна, кислота льодяна оцтова, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні препарати. Код АТС L01XX19.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цитостатичний засіб, напівсинтетичне похідне камптотецину. Інгібуючи фермент ДНК-топоизомеразу I, іринотекам і його активний метаболіт SN 38 порушує синтез ДНК у пухлинних клітинах. Препарат проявляє антибластомну дію у тих випадках, коли попередня терапія антиметаболітами була неефективною. Препарат виявляє властивість блокувати ацетилхолін естеразу.
Фармакокінетика. Кінетичний профіль іринотекану двох- аботрьохфазний і не залежить від введенної дози. Період напіврозпаду у першій фазі становить 12 хв., в другій – 2,5 год., у третій 14,2 год. In vitro 65% іринотекану зв’язується з білками плазми крові. Метаболізується препарат в основному в печенці, активний метаболіт іринотекану - SN 38; 19,9% введенної дози виводиться з сечею протягом 24 год.
Показання для застосування. Лікування прогресуючого коло ректальногораку.
У комбінації з фтор урацилом і фолієвою кислотою препарат застосовують для лікування пацієнтів, які не отримували будь-якої хіміотерапії.
Ірнокам, як засіб моно терапії, призначають пацієнтам, у яких лікування з використанням фтор урацилу було неефективним.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначають тільки дорослим.
При проведенні моно терапії (у випадку неефективності лікування з використанням фтор урацилу) рекомендована доза Ірнокаму становить 350 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 30-90 хвилин. Інтервал між інфузіями 3 тижні.
При застосуванні Ірнокаму в комбінації з фтор урацилом іфолієвою кислотою у пацієнтів, які раніше не отримували хіміотерапію, безпека і ефективність лікування вивчена для таких схем дозуваня:
схема щотижневого застосування Ірнокаму становить 80 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 30-90 хв., потім вводять фолієву кислоту в дозі 500 мг/м2 (тривалість інфузії – 2год.) і фтор урацил в дозі 2300 мг/м2 (тривалість інфузії – 24 год). введення даної комбінації називається лікувальним циклом. Курс лікування – 6тижнів. Інтервал між циклами – 1 тиждень;
- схема застосування Ірнокаму і фтор урацилу з фолієвоюкислотою з інтервалом 2 тижні. Рекомендована доза Ірнокаму становить 180 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньо венної інфузії протягом - 30-90 хв., потім вводять фолієву кислоту в дозі 200 мг/м2 (тривалість інфузії – 2год.) і фтор урацил (у дозі 400 мг/м2 внутрішньо венно болюсно, апотім у дозі 600 мг/м2 шляхом інфузії протягом 22 год). На наступний день фолієву кислоту і фтор урацил вводять за такою самою схемю, як і у перший день.
Регульовані дози.
Пацієнтам, у яких виявлена а симптоматична нейтропенія (менше 500 клітин в 1 мм3), відмічається пропасниця абодіагностована інфекція на фоні нейтропенії (t≥38ºC і кількість клітин ≤1000 в 1 мм3), або виражена діарея, доза Ірнокаму в наступному циклі терапії повинна бути знижена з 350 мг/м2 до 300мг/м2. Якщо при застосуванні препарату у дозі 300 мг/м2 упацієнта є наявними вказані симптоми, то у наступному циклі доза повинна бути знижена з 300 мг/м2 до 250 мг/м2. При проведенні комбінованого лікування проводять відповідні зниження дози фтор урацилу іфолієвої кислоти.
Ірнокам не потрібно призначати пацієнтам з нейтропенією (кількість нейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові менше 1500 в 1 мм3). Ірнокам можна призначати тільки після усунення нейтропенії або таких побічних явищ, як діарея, нудота, блювання (особливо діарея).
Тривалість лікування.
Лікування потрібно продовжувати до моменту, коли за допомогою об’єктивних методів контролю не буде доказано прогресу вання захворювання або до розвитку симптомів підвищеної токсичності.
Побічна дія. Можливі діарея, нудота, блювання, пропасниця, оборотня нейтропенія, анемія, тромбоцит опенія, анорекція, дегідратація, задишка, парестезії, мимовільні м’язові скорочення, судоми, астенія, алопеція; протягом 24 год. після інфузії у 83% пацієнтів відмічається гострийхолінергічний синдром, основними симптомами якого являються рання діарея, більу животі, кишкова непрохідність, мукозит, зворотня нейтропенія, фебрильнанейтропенія, мукозит, тромбоцит опенія, рідко – ниркова недостатність, гострийфебрильний синдром (рання діарея, біль у животі, вазодилатація, пітливість, порушення зору, риніт, мікоз, сльозовиділення, кон’юнктивіт, риніт, артеріальнагіпотензія, судоми, загальна слабкість, запаморочення, відчуття тривоги, міоз, гіперсалівація, які проявляються протягом 24 год. після інфузії Ірнокаму ізникають після введення атропіну).
Протипоказання. Хронічні запальні захворювання кишечнику, непрохідність кишечнику, підвищена чутливість до іринотекану або інших компонентів препарату, період вагітності і лактації, значна гіпербілірубінемія (рівень білірубіну в 1,5 раза вищий норми), пригнічення кістково-мозкового кровотворення, тяжкий загальний стан хворого (performance status >2 за класифікацією ВОЗ).
Особливості застосування. Препарат застосовують під контролем досвідченого онколога в умовах стаціонару, де є необхідне обладнання для інтенсивної терапії, з точним дотриманням вказаної схеми лікування.
Потрібно попередити пацієнта про необхідність тривалої протидіарейноїтерапії і посиленого пиття. Перед призначенням Ірнокаму пацієнтам групи ризику (особливо таким, які належать до performance status >2 за класифікацією ВОЗ) у зв’язку з можливістю розвитку побічних явищ потрібно оцінити очікуваний терапевтичний ефект і можливий ризик для пацієнта.
Діарея, обумовлена токсичною дією Ірнокаму, проявляється у 87% випадках; але при дотриманні рекомендацій з її усунення частота побічного ефекту зменшиться до 26%. При появі рідкого випорожнення зразу необхідно призначити посилене пиття (электролітні розчини для пероральної ре гідратації) іантидіарейну терапію (2 мг лопераміду кожні 2 год); лікування продовжують ще протягом 1-2 діб після нормалізації випорожнення. У випадку тяжкого перебігу, атакож з легкою формою перебігу діареї, які не піддаються лікуванню протягом перших 48 год, хворого переводять у відділення інтенсивної терапії з включення му комплексну схему лікування пероральних антибіотиків широкого спектру дії.
Під час лікування препаратом потрібно кожен день проводити дослідження складу периферичної крові. Функціональні печінкові проби проводять під час лікування і перед кожним новим курсом лікування.
Не можна вводити Ірнокам внутрішньо венно болюсно.
При роботі з препаратом медичному персоналу необхідно використовувати рукавички, маски і захисні окуляри.
Впродовж усього терміну лікування і протягом 3 місяців після припинення лікування усім пацієнтам репродуктивного віку потрібно використовувати надійні засоби контрацепції.
Передозування. Проявляється нейтропенією і діареєю. У випадку передозування пацієнт повинен бути переведений у відділення інтенсивної терапії. Специфічний антидот Ірнокаму не відомий. Терапія симптоматична.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Параметри фармакокінетики Ірнокаму не змінюються при його застосуванні у комбінації з фтор урацилом і фолієвоюкислотою. Припускають, що Ірнокам, як і інші засоби з антихолін естеразнимефектом, може пролонговувати дію суксаметонію і проявляти антагоністичний эфектдо недеполяризуючих міо релаксантів. Не змішувати в одному об’ємі з іншими лікарськими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 2-25º С. Готовий розчин препарату на 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози стабільний протягом 24год. при температурі 15-25°С або 4 діб у холодильнику при температурі 2-8°С. Источник
Термін придатності – 2 роки.