ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦІАНОКОБАЛАМІН
(CYANOCOBALAMINUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: сyanоcobalamin; ціанокобаламін,{3α-[α-(5,6-диметилбензімідазолил)]-3β- ціанокобамід};
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин рожевого кольору;
склад: 1 мл розчину містить: ціанокобаламіну – 0,0005 г;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антианемічні властивості. Препарати вітаміну В12.
Код АТС В 03ВА 01.
Фармакологічні властивості. Ціанокобаламін, як метаболіт, активує обмін вуглеводів, білків та ліпідів, бере участь у синтезі лабільних груп, в утворенні холіну, метіоніну, нуклеїнових кислот, креатину, сприяє накопиченню в еритроцитах сполук з сульфгідрильними групами. Як фактор росту стимулює функцію кісткового мозку, що необхідно для нормобластичного еритропоезу.
Ціанокобаламін сприяє нормалізації порушених функцій печінки та нервової системи, активує систему зсідання крові, викликає (високі дози) підвищення тромбопластичної активності та активності протромбіну.
В організмі людини та тварин синтезується мікрофлорою кишечнику, але цим синтезом потреба увітаміні не забезпечується, і додаткову кількість його організм одержує з продуктами харчування.
Фармакокінетика. Зв’язується з білками на 90%, час досягнення максимальної концентрації після підшкірного і внутрішньом’язового введення – 1година. Екскретується нирками, з жовчю. Проникає через плацентарний бар’єр.
Показання для застосування. Ціанокобаламін призначають для лікування злоякісних, постгеморагічних та залізо дефіцитних анемій, а пластичних анемій удітей, анемій аліментарного характеру, а також викликаних токсичними речовинами і лікарськими засобами, інших анемій, пов’язаних з дефіцитом вітаміну В12, незалежно від причин дефіциту (резекція шлунка, глистові інвазії, порушення процесу всмоктування із кишечнику, вагітність і т. д.). Вітамін В12показаний при полі невритах, невралгії трійчастого нерва, радикуліті, каузалгіях, мігрені, діабетичних невритах, аміотрофічному боковому склерозі, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна, алкогольному делірії. Препарат застосовують при дистрофії недоношених та новонароджених дітей після перенесених інфекційних захворювань, при спру (разом з кислотою фолієвою), захворюваннях печінки (гепатити, цирози, хвороба Боткіна), променевій хворобі, псоріазі, герпетиформному дерматиті, нейродермітах, фото дерматозах.
Спосіб застосування та дози. Ціанокобаламін вводять внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньо венно, а при фунікулярному мієлозі і аміотрофічномубоковому склерозі також інтралюмбально.
При В12-дефіцитних анеміях препарат застосовують в дозах 100- 200 мкг (0,1 - 0,2 мг) через день до досягнення ремісії.
При появі симптомів фунікулярного мієлозу і при макроцитарних анеміях з ушкодженням нервової системи Ціанокобаламін застосовують у разовій дозі 400 -500 мкг (0,4 - 0,5 мг) і більше. На першому тижні вводять щоденно, а потім з інтервалами між введенням 5 - 7 днів (одночасно призначають фолієву кислоту). Утяжких випадках вводять у спинномозковий канал, починаючи з разової дози 15 -30 мкг, і при кожній наступній ін’єкції дозу збільшують (50, 100, 150, 200мкг). Інтралюмбальні ін’єкції роблять кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8 -10 ін’єкцій. У період ремісії при відсутності явищ фунікулярного мієлозу для підтримуючої терапії призначають по 100 мкг двічі на місяць, при наявності неврологічних симптомів – по 200 - 400 мкг 2 - 4 рази протягом місяця.
При постгеморагічних та залізо дефіцитних анеміях призначають по 30 -100 мкг 2 - 3 рази на тиждень. При а пластичних анеміях у дітей вводять по 100мкг до настання клініко гематологічного поліпшення. При анеміях аліментарного характеру в ранньому дитячому віці і анеміях у недоношених дітей призначають по 30 мкг протягом 15 днів.
При боковому аміотрофічному склерозі, енцефаломієліті, неврологічних збольовим синдромом захворюваннях вводять в зростаючих дозах від 200 до 500 мкгна ін’єкцію (при покращанні – 100 мкг на день). Курс лікування до 2 тижнів. При травмах периферичних нервів призначають 200 - 400 мкг 1 раз у 2 дні протягом 40- 45 днів.
Дітям раннього віку при дистрофічних станах після захворювань, хворобіДауна, дитячому церебральному паралічі призначають по 15 - 30 мкг через день.
При гепатитах і цирозах печінки дорослим і дітям призначають по 30 - 60мкг на день або по 100 мкг через день протягом 25 - 40 днів.
При діабетичних невропатіях, спру, променевій хворобі вводять 60 - 100мкг щоденно протягом 20 - 30 днів.
Тривалість лікування Ціанокобаламіном та проведення повторних курсів залежать від характеру захворювання і ефективності лікування.
Побічна дія. При підвищеній чутливості до Ціанокобаламіну можуть спостерігатися алергічні явища, головний біль, запаморочення, нервове збудження, біль у ділянці серця, тахікардія. У цих випадках застосуванняЦіанокобаламіну тимчасово або зовсім відміняють. При необхідності лікуванняЦіанокобаламіном відновлюють, починаючи з малих доз препарату (15 - 30 мкг).
Протипоказання. Застосування Ціанокобаламіну протипоказано при еритремії, еритроцитозі, новоутвореннях за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластичною анемією та дефіцитом вітаміну В12, гострихтромбоемболічних захворюваннях, підвищеній чутливості до препарату.
Передозування. Не спостерігалось.
Особливості застосування. При лікуванні Ціанокобаламіном необхідно проводити систематичний аналіз крові. При тенденції до розвитку лейко- та еритроцитозудозу препарату необхідно зменшити або тимчасово припинити лікування. Потрібно також контролю вати зсідання крові. З обережністю призначають хворим із стенокардією; слід використовувати низькі дози препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується сумісне введення в одному шприці вітамінів В12, В1 і В6, тому що іон кобальту сприяє руйнуванню інших вітамінів. Источник
Умови та термін зберігання. Препарат зберігають у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 2роки.